Після інцидентів, які сталися під час опозиційної акції «Вставай, Україно!» 18 травня в Києві, влада й міліція в різних куточках країни почала видавати журналістам яскраві спецжилети. Був уже в історії один режим, який змушував представників певної національності нашивати собі позначки на одяг.

Як показують результати початку 2013 року, Україна стоїть на порозі нового етапу фінансово-економічних випробувань. Зовнішні шоки плюс внутрішні протиріччя, що почали проявлятися в останній час, можуть становити серйозну загрозу для подальшого поступу держави. «Вікно можливостей», що відкривається перед Україною в 2013- першій половині 2014 року для реалізації реформ, необхідних для модернізації країни, може так і залишитись закритим.

Наверное, самые жуткие истории, которые я читал и слышал - это истории «малых» войн. Точнее, того непонятного состояния, которое часто возникает при распаде государств.

Говорят, ничто так не радует, как неприятности у соседа. Особенно если он еще и заклятый друг. В мае российская валюта просела на 3%, а за последние три месяца — на 4%, до 32 RUB/USD. В случае гривни это означало бы прыжок до отметки 8,47 UAH/USD и внезапное исчезновение валюты в обменниках.

Відому журналістку варшавська поліція затримала за те, що та їхала на велосипеді у стані алкогольного сп’яніння – випила одне пиво. А будівництво відрізка об’їзної траси навколо Познані вартістю в 107 млн злотих зупинили через скарги екологів – мовляв, це місце облюбували собі слимаки. Ех, нам так не жити.

История с избиением некими людьми, представившимися националистами, журналиста Георгия Эрмана — очень показательна и очень грустна. Эта «показательная грусть» связана с известным фактом — уроки истории никого не учат. Все повторяется снова, а действующие лица страдают теми же недугами и чуть ли не слово в слово повторяют своих предшественников.

Взрыв недовольства на стамбульской площади Таксим и других турецких площадях и улицах многие связывают с излишней самоуверенностью власти, нежеланием светской части общества расставаться с завоеваниями десятилетий кемализма – сознательного курса на ограничение роли религии в стране, ползучим «неоисламизмом», все менее осторожно насаждаемым правительством Эрдогана.

«Ваше сиятельство, позвольте взять шпагу», – придворный услужливо протянул руку. Не глядя на обтянутую белой перчаткой руку служивого, государь резко снял узкий ремешок, с надетыми ножнами и шпагой. На его строгом лице не дрогнул ни один мускул.

Если бы политическая и экономическая жизнь страны не была так идеологизирована, то никому не пришло бы в голову воспринимать желание стать наблюдателем при Таможенном союзе или при создаваемом Евразийском экономическом союзе как нечто противоречащее государственным интересам.

Життя часом барвистіше й цікавіше за будь-яку, навіть найсміливішу вигадку. Є долі й біографії, які так і просяться стати гостросюжетним фільмом. Українські Джеймси Бонди й Остапи Бендери – хто вони?