2 апреля корреспондент Радио Свобода смог попасть в освобожденный от российских военных город Буча под Киевом. Там только на одном участке улицы он зафиксировал восемь погибших местных жителей. По свидетельствам оставшихся в населенном пункте, пока его контролировали подразделения ВС РФ, российские военные неоднократно расстреливали гражданских. Мэр Бучи Анатолий Федорук сообщил, что сейчас здесь в братских могилах похоронили уже 280 человек.

«Я вийшов із машини і почав кричати: Твари вы русские! Зачем вы убиваете мою семью? — розповідає восьмирічний Ігор Власенко з містечка на Київщині Ворзель. Разом зі старшою сестрою та батьками 4 березня вони спробували евакуюватися. Коли проїхали кілька метрів від дому, в їхню автівку прицільно почали стріляти росіяни. Поранення отримали всі, крім Ігоря. «У мене не поцілили, бо моя старша сестра закрила собою моє тіло», — розповідає хлопчик.тЧудом сім’я вижила. Їх врятували лікарі Ірпінській лікарні, які оперували під обстрілами. А також небайдужі, яким вдалося привезти до лікарні з Києва кров. Потім — лікування в Києві, Львові, а зараз у Німеччині. Раніше вони були переселенцями, бо довелося через російську окупацію виїхати з Криму, тепер вони біженці за кордоном. Ми зустріли Ігоря на львівському вокзалі, куди його привезли до батьків у шпиталь, щоб далі їхати за кордон. І записали історію про те, що він побачив на власні очі в окупованому Ворзелі, який 1 квітня вдалося звільнити.

Дмитрий Комаров показал первые эксклюзивные кадры из освобожденной Бучи в Киевской области.

Дівчинка з Маріуполя кілька тижнів вела відеощоденник про життя в місті під постійним вогнем російських окупантів. Олена Загреба з мамою і татом уже евакуювалися у Запоріжжя. Саме там дівчинка змонтувала свої записи в одне відео. "02.03-16.03.2022. 2 тижні пекла за 7 хвилин. PS Спеціально знімала для всіх бажаючих подивитися на цей армагедон", - написала вона у своєму власному каналі.

Ситуація в Ірпені сьогодні: мер міста Олександр Маркушин повідомив про звільнення міста від російських військових ще 28 березня, втім населений пункт досі зазнає артилерійського обстрілу з боку ЗС РФ. Від вогню російських військ гинуть цивільні. Через небезпеку ударів тіла загиблих не відразу вдається евакуювати. Тривають руйнування міської інфраструктури.

На Бориспільській трасі біля Києва комунальники демонтують незаконні білборди. Металеві конструкції підуть на укріплення барикад. Раніше Укравтодор закликав заклеювати дорожні вказівники з назвами міст і сіл по всій країні, щоб деозорієнтувати ворога. Критики, однак, вказують на те, що сучасні армії користуються електронними навігаційними системами. Тож акція має скоріше символічне значення.

«Люди мруть», а живим – «нема де жити». Це розповідають ті, хто не покинув зруйнований Маріуполь. У місті бракує води (ще на початку березня люди топили сніг, зараз і його немає), їжі, немає жодних комунікацій і зв’язку. У місті бракує води (ще на початку березня люди топили сніг, зараз і його немає), їжі, немає жодних комунікацій і зв’язку. Зруйновано 90% будівель. Місто перебуває у стані гуманітарної катастрофи, загиблих ховають у братських могилах. У блокованому російськими військами Маріуполі залишається понад 100 тисяч людей – про це повідомила міська рада із посиланням на мера Вадима Бойченка. За даними міської влади, в міст загинули щонайменше 2,3 тисячі людей, але багато хто може перебувати під завалами.

Будівельник із двома синами, кухар, чоловіки, що ніколи не служили і до цього не тримали зброї в руках. Усі місцеві — з Бучі, Гостомеля, Ірпеня. Усі вони стали територіальною обороною міста Ірпінь. Вони стримували російські танки — три тижні, доки не вийшли на ротацію. У перші дні війни в них навіть не було достатньо зброї: кому дісталася трофейна, хтось збирав її по всьому Києву. Вони ж бачили, як розтрощують їхні будинки, бачили смерті жінок, дітей, власних сусідів, самі ж їх і ховали. Бійці тероборони Ірпеня розповіли, чому хочуть повернутися на передову і за що не пробачать російських солдат.

Журналистка Екатерина Ерская жила в Мариуполе с декабря 2021 года. Она видела обстрелы города и поселков вблизи еще до начала полномасштабного вторжения России и говорит – из города уехала небольшая часть мирного населения, большинство мариупольцев остается в городе. Сейчас Мариуполь живет как в каменном веке или постапокалиптическом фильме, говорит журналистка. Целых домов не осталось, электро и водоснабжения нет, люди греются и готовят еду на кострах или прячутся в бомбоубежищах, связи с городом нет, гуманитарные конвои не пропускают. Однако военные, национальные гвардейцы и полицейские продолжают удерживать центр украинского Приазовья. Ерская выехала вместе с частью волонтеров, что произошло с другими активистами неизвестно

Виконання на гітарі пісні «Рідна мати моя» серед зруйнованих будинків у Харкові.