На кордоні з Росією на Харківщині є унікальне поселення між двома пропускними пунктами — українським і російським. Він не позначений на жодній карті. Та й потрапити будь-хто сюди не може, позаяк іще з березня 2014-го року КПП з обох боків не працюють. Тут же проходить відома «стіна» — урядовий проєкт, у межах якого з початком військової агресії з 2014 року почали облаштовувати кордон ровами, валами, сіткою та колючим дротом. Чи думають тутешні люди про російські танки, стягнуті до кордону, чи пакують тривожні валізи? Як готуються прикордонники до ймовірного наступу й чи можуть рови зупинити важку техніку? І як у самому Харкові, за 40 кілометрів від кордону, люди тренуються оборонятися від ворога.

Для багатьох людей у ЄС та США гостре усвідомлення того, що посеред Європи йде війна, прийшло лише на тлі повідомлень про скупчення понад сотні тисяч російських військових на кордоні з Україною та можливе вторгнення РФ. Тим часом українці у селах поблизу лінії розмежування вже вісім років живуть з війною. Репортаж DW з Гранітного.

Іванці, Блешня, Хандобоківка — для більшості українців ці назви ні про що не говорять, їх марно шукати на карті, бо це села-привиди, яких більше немає. За останні 30 років в Україні зникло майже 500 сіл. І щороку ця цифра тільки зростає: молодь прагне до великого міста, в той час їхні батьки все частіше — на заробітки за кордон. Що ж вбиває українські села?

Румунія має найдовший сухопутний кордон з Україною з усіх країн НАТО, і союзники з альянсу обіцяють їй військове підкріплення. Вашингтон та інші члени альянсу попереджають, що Росія може готуватися до нового, масштабного вторгнення в Україну. Дипломатична криза здебільшого не вплинула на життя на румунському боці кордону, але не цілком.

Чи змінився Харків з 2014 року, коли на будівлю ОДА вивішували російський прапор та збирали мітинги під триколорами? Щоб дізнатися це ми поїхали у місто, пройшлися «Маршем єдності», відвідали символічні для проукраїнських активістів місця боротьби за український Харків та розпитали людей, чи відчувають вони тут міцний проукраїнський тил.

Вже декілька місяців поспіль світ обговорює можливе масштабне вторгнення Росії в Україну. Як повідомлення про можливу ескалацію вплинули на українців, чи змусили змінити плани і як готуються до можливої агресії?

На что способны российские десантные корабли? С 17-го на 18 января 2022 года из Балтийского моря вышли 6 десантных кораблей Балтийского и Северного флотов. Они шли через Ла-Манш и вошли в Средиземное море. Остановились корабли в Тартусе – Сирия. Крыму. Эксперты говорят о том, что в Средиземном море десантникам делать нечего. Большая вероятность того, что вся эта армада после Средиземного, пойдет именно в Черное море. У Черноморского Флота есть своих 6 десантных кораблей, итого в акватории Черного моря может оказаться 12 больших десантных кораблей. Они могут взять на борт 4-4,5 тысячи морских пехотинцев, взять 150 танков, или 250 единиц другой бронетехники. Это уже довольно большая группировка, которая может одновременно произвести высадку десанта как минимум в двух районах. Возможна ли десантная операция со стороны Крыма? Украина будет возвращать Крым военным путем, считает Владимир Путин, и об этом он заявил на совместной пресс-конференции с премьером Венгрии Виктором Орбаном. «Ведь в доктринальных документах самой Украины написано, что они собираются вернуть Крым, в том числе военным путем. Не то, что они говорят на публику, а в документах написано! Представим себе, что Украина является членом НАТО. Напичкана оружием, стоят современные ударные системы, как в Польше или Румынии, кто им мешает? И начинает операцию в Крыму, сейчас не говорю даже про Донбасс. Это суверенная российская территория, вопрос для нас в этом смысле закрыт. Представим, что Украина в НАТО и начинает эту операцию, нам что воевать с блоком НАТО?!»

Продажі зброї та набоїв зросли в Україні через можливе російське вторгнення. Найбільш популярні - гладкоствольні помпові рушниці, а також цивільна версія автоматів Калашникова. Як озброюються звичайні українці і чи допоможуть карабіни на війні?

Після коронавірусу люди можуть іще тривалий час страждати через його вплив. Лікарі та пацієнти говорять не лише про фізіологічні наслідки, а й про неврологічні. Симптоми можуть бути різними, оскільки COVID-19 загалом вражає організм. І якщо фізіологічні наслідки здебільшого можна ліквідувати завдяки реабілітації у стаціонарі, то що робити з неврологічними — до кінця не відомо. Як живуть люди з панічними атаками та постійною втомою після ковіду, яке лікування вони мають отримувати та чи можуть розраховувати на реабілітацію у стаціонарі

Питання володіння зброєю громадянами – одне з найгостріших у суспільстві. Адже наслідки такого володіння, як свідчить практика, досить різноманітні, а іноді жахливі. Водночас з посиленням загрози російської агресії проти України багато громадян не проти мати вдома зброю для захисту родини. "Великий Київ" вирішив запитати у киян чи придбали б вони нарізну зброю, якби вона була доступна та легальна. Думки мешканців столиці розділились. В першу чергу для багатьох стоять загальнодержавні інтереси. Багато підтримують нарізну зброю лише для захисту країни, а просто так тримати її вдома не хочуть. Але є й ті, хто не проти придбати нарізну зброю для захисту себе і своєї сім’ї.