Можлива кількість вивезених військових, коли з «Азовсталі» вийдуть командири, ставлення російської сторони до українських бійців. Так звану операцію з евакуації захисників Маріуполя прокоментував народний депутат України, член Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових.

Військовий експерт Олег Жданов прокоментував евакуацію українських військових з комбінату «Азовсталь» та значення, яке мала оборона Маріуполя для опору повномасштабному вторгненню Росії в Україну.

Із заводу «Азовсталь» у Маріуполі вперше вдалося евакуювати людей. 156 цивільних прибули до Запоріжжя 3 травня. Від Маріуполя до Запоріжжя 220 кілометрів, однак люди їхали 3 доби. Маріупольці проходили фільтраційні табори на непідконтрольній Україні території, ночували у школі та наметах, але врешті дісталися Запоріжжя. Місяці життя на «Азовсталі» вони називають справжнім пеклом. Детальніше про те, як відбувалась евакуація та що довелося пережити у Маріуполі, — у відео hromadske.

21 квітня з Маріуполя до Запоріжжя евакуювали 79 людей. Українська сторона розраховувала, що вдасться вивезти значно більше маріупольців, утім росіяни зірвали попередні домовленості про «зелені коридори» і випустили лише три автобуси. Дорога, яка зазвичай займала до чотирьох годин, цього разу тривала для них - 22. Маріупольці приїхали в Запоріжжя втомлені, знесилені, але щасливі. Дехто цього дня вперше від початку війни зарядив телефон, почув голос рідних і щиро розплакався.

Сейчас российские войска на Донбассе и Луганщине включили самую подлую тактику "защиты" - они просто убивают людей и уничтожают города, чтобы продвигаться уже по выжженной земле. Всем срочно необходимо покинуть области. Если ваши родные без интернета, пожалуйста, предупредите их другими методами: звоните соседям, друзьям, знакомым.

Після багатьох діб блокади нарешті вдалося вивезти частину людей із Бучі та Гостомеля. На підірваному мості — спалені автівки, покинуті велосипеди і коляски. Міжнародні журналісти допомагають українцям дістатися до евакуаційних автобусів. Працівник компанії ДТЕК перевозить людей. Працівники ритуальної служби забирають тіла тих, кому не вдалося вижити в окупованих містах. Поле всіяне уламками від ракет заборонених калібрів. Журналіст Богдан Кутєпов — з місця, де відбувається евакуація. Репортаж із "коридору життя" в режимі "прямого ефіру".

До Ростовської області прибуває дедалі більше людей, евакуйованих із самопроголошених ДНР та ЛНР. За повідомленнями російських ЗМІ, з "республік" виїхали вже понад 60 тис. людей. Про евакуацію оголосили у п'ятницю, 18 лютого. Напередодні ватажки сепаратистів заявили, що Україна має намір перейти у наступ. МЗС України назвало ці заяви дезінформацією. Журналісти ВВС побували у Ростовській області та записали розповіді біженців.

Львів вже називають столицею в екзилі. Сюди на тлі загрози вторгнення Росії своїх співробітників перевезли посольства кількох країн. Сюди ж деякі українці збираються тікати, якщо таки розпочнеться повномасштабна війна. Тут школярі на уроках вчаться стріляти, та й сам мер міста регулярно відвідує заняття стрілецької підготовки. Тут запасаються ліками, збільшують банк крові, планують підземну операційну, а ще періодично вмикають сирени. Зараз Львів живе спокійно, але готується у випадку чого дати відсіч агресорам і прийняти тих, хто потребуватиме допомоги. Про все це в інтерв’ю ВВС News Україна розповів мер Львова Андрій Садовий. Із ним говорила Діана Куришко.

На фоні загрози російського вторгнення, чи варто школам більше піклуватися про безпеку учнів? Чи це тільки призводить до більшої паніки в суспільстві? Тренування - один з найкращих способів впоратися з тривогою серед батьків і дітей, вважають у цій школі у Києві.

Под украинскими флагами на аэродроме Кабульского аэропорта - о деталях эвакуации более чем сотни «украинских» афганцев Радіо Свобода рассказал Сайед Омар Шах Амир. Последние пять лет он живет в Украине, а в июле 2021 поехал к своей семье в Кандагар. Говорит, что видел первый приход талибов к власти в 1996 и поэтому хотел в сложные времена быть рядом с детьми и женой. Благодаря навыкам полученным в международных организациях, ему удалось организовать процесс эвакуации и даже помочь американским военным вести переговоры с талибами.