Командир штурмового взводу 24 ОШБ "Айдар" Григорій Пивоваров на російсько-українській війні з 2014 року. Григорій – громадянин Ізраїлю, має досвід служби в 1-й піхотній бригаді "Голани", що входить до Армії оборони Ізраїлю. Він мріє нарешті отримати громадянство України. Про боротьбу, воєнний досвід та події війни – в інтерв’ю Богдана Пападіна

Батальйон «Карпатська Січ» перебуває на війні з 2014 року. Це добровольче формування тримало одні з найважчих позицій на Донбасі, зокрема селище Піски під донецьким аеропортом. 24 лютого 2022-го ветерани «Січі» повернулись на війну. Воювали спочатку в Ірпені під Києвом, а коли росіян із півночі України відігнали, добровольці перемістилися на схід — під Ізюм. Відколи вони на цих позиціях, на жоден метр землі фронт тут не посунувся. У травні добровольці нарешті почали всім батальйоном із власним керівництвом та структурою оформлюватись. Окремий офіційний підрозділ у Збройних силах. Усе роблять паралельно — воюють, трохи наступають і долають армійську бюрократію. Тут немає жодного мобілізованого. Усі прийшли добровільно, тому мотивація — на високому рівні. Через неї сюди їдуть воювати іноземці. Зараз у батальйоні є громадяни 35 країн. Перекладають їм українські бійці, котрі повернулися з робіт за кордоном, щоб захищати власну землю. Себе стрілецький окремий батальйон жартівливо називає «привиди ріллі» — на противагу «привиду Києва», котрий захищав українське небо, вони захищають землю. На момент виходу відео «Карпатська Січ» пішла у контрнаступ під Ізюмом.

Роману Жуку було 34 роки. Він встиг народити двох синів, започаткувати екологічну ініціативу в Карпатах та збудувати бізнес. На війну Роман пішов добровольцем, хоча відчував, що додому не повернеться. Наприкінці травня він загинув далеко від дому - під Сєвєродонецьком на Луганщині. Кореспондентка Катерина Паллаг дізналася, яким був Роман і як його пам'ятатиме родина та громада.

Сєвєродонецьк продовжують активно штурмувати російські війська. У ході бойових дій їм вдалося зайняти половину міста. Водночас, як стверджують українські військові, у місті точаться міські бої. ЗСУ намагаються закріпитися і підготуватися до контрнаступальних операцій. Їм на допомогу приїхали підрозділи іноземців із різних країн світу, які добровільно сформували окремий спецпідрозділ та воюють на боці України.

Мешканці Донбасу не просто не раді російській армії - чимало з них зустрічають її зі зброєю в руках. Кореспондент DW поспілкувався з трьома добровольцями, які тримають фронт на Донеччині. Дивіться, хто саме захищає Донбас і до чого тут українська мова.

27 лютого 2022 року через три дні після початку повномасштабної російсько-української війни президент України Володимир Зеленський закликав іноземців доєднуватися до оборони України. Так був створений Іноземний легіон. hromadske зустрічає легіонерів у звільненому нещодавно селі під Харковом. Це лише один із підрозділів, де воюють іноземці — тут вони боряться з російською армією у складі однієї з механізованих бригад. Офіцерський склад тут — українці. А вже командир взводу — іноземець. Воюють тут громадяни 92 країн, від США до Австралії та Японії. Уже були в боях і брали участь у звільненні сіл. Вже попрощалися з одним із побратимів: від ракетного обстрілу загинув громадянин Нідерландів Рон Вогелар. І хоча, на відміну від українців, контракт зі Збройними силами іноземці мають право розірвати будь-коли, більшість, хто вже пройшов перші бої, кажуть, що взяли квиток в один кінець — і вони тут до перемоги. 

Дмитрий Ярош, бывший лидер праворадикальной организации «Правый сектор», командующий «Украинской добровольческой армией» прокомментировал в эфире проекта Радіо Свобода Донбасс. Реалии свое назначение советником главнокомандующего Вооруженными силами Украины Валерия Залужного. Ярош не стал вдаваться в детали, когда именно и как получил приглашение, но сказал, что приказ был издан еще в октябре. По его словам, он знаком с генерал-лейтенантом Залужным много лет и «совершенно не сомневался», когда получил предложение по этой должности.

Лєра Бурлакова їздила на фронт спершу як журналістка, адже її не хотіли приймати до жодного підрозділу. І лише згодом приєдналася до добровольчого батальйону «Карпатська січ». У 2016 році загинув її наречений з позивним Морячок. З першого дня втрати Лєра писала йому листи, які стали книгою «Життя P.S.». У 2020 році за книгою поставили виставу у Львові на сцені театру імені Марії Заньковецької. Проєкт реалізовано за підтримки ООН Жінки в Україні, Уряду Швеції та Міністерства у справах ветеранів України.

Белорусы, русские, чеченцы, грузины - это лишь малая часть тех иностранцев, которые воевали на Донбассе в составе добровольческих формирований или в силовых подразделениях Украины. С 2014 года таких людей можно считать сотнями. Большинство из них не могут вернуться в родную страну, так как их там ждет заключение. А чтобы легально находиться в Украине им необходимо получить гражданство. Еще в 2019 году президент Украины Владимир Зеленский поручил Кабмину разработать соответствующий законопроект, который урегулирует легализацию иностранных добровольцев в Украине. И такой документ на днях был зарегистрирован в парламенте. Но спасет ли это иностранцев и кто уже не может вернуться в Украину?

14 травня Рада національної безпеки та оборони України застосувала санкції стосовно «злодіїв у законі» та кримінальних авторитетів. Згодом з’ясувалося, що у списки потрапили чеченські добровольці із батальйону імені шейха Мансура. Як вони опинилися в санкційних списках РНБО та до чого тут спецслужби Росії?