Заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода повідомив, що населені пункти на півдні України залишатимуться затопленими, доки українська армія не звільнить Херсонську область. Водночас він розповів про наслідки для екології та евакуацію цивільного населення, яка проводиться з ранку. А ще відповів на запитання, наскільки ймовірною є аварія на Запорізькій АЕС внаслідок підриву греблі водосховища.

У ніч проти 6 червня Каховська ГЕС зазнала руйнувань, які унеможливлюють її відновлення. Вода з водосховища стрімко тече униз за течією Дніпра. Під ризиком затоплення опинилися 80 населених пунктів. 16 тисяч людей перебувають у критичних зонах. Ситуація на окупованій росіянами ЗАЕС, яка бере для охолодження бере воду з Каховського водосховища, залишається контрольованою.

До початку повномасштабного вторгнення Юлія Волкова та Сергій Якимчук із двома синами жили у Маріуполі. Жінка служила у поліції, її чоловік – в «Азові». Російське вторгнення розділило сім'ю у лютому 2022-го. Поки Сергій тримав оборону міста, Юлія з дітьми за першої нагоди зважилася виїхати з оточеного російськими військами Маріуполя. З собою взяла лише ноутбук та поліграф, яким заробляла на життя останніми роками. Переїхавши до столиці, жінка повернулася до роботи поліграфологом та тестувала російських військовополонених на факти цивільних вбивств під час окупації Київської області. Деякі обстежені нею військові РФ вже одержали вироки.

Росія захопила Маріуполь наприкінці травня 2022 – після тривалої важкої оборони міста, зокрема бійцями ЗСУ та інших формувань на заводі «Азовсталь». Під час наступу росіяни знищили багато будинків та інших споруд. У місті щодня гинули люди. Скільки саме жертв – ніхто не знає, оскільки окупаційна влада не пускає туди навіть представників міжнародних організацій. Але про їхню кількість можуть говорити численні масові цвинтарі, які досі продовжують з’являтися довкола Маріуполя. Як захоплене росіянами місто виглядає зараз, коли вже понад пів року прожило в окупації?

На початку вторгнення сотні добровольців долучилися до лав територіальної оборони Херсона. 24 лютого вони отримали у військкоматі автомати і разом з ними перше завдання — прикривати вихід Збройних сил із Херсона. Дехто без жодного військового досвіду вчився стріляти за пів години до зустрічі з елітним російським десантом. Після перших тяжких боїв за Херсон тероборонівці або виїхали на материк, або пішли на кілька місяців у підпілля і лише згодом вибралися з окупації та долучилися до звільнення Херсона у лавах 124 окремої бригади територіальної оборони. Повернувшись до міста, бійці-партизани трохи розсувають у розмові з hromadske завісу над херсонським підпіллям.

У прикордонних селах на Волині вже склали списки людей із місцевого населення на термінову евакуацію в разі збройного наступу з боку Білорусі. Представники Генштабу та військові експерти прогнозують, що наступ саме на західних кордонах із Білоруссю є цілком імовірним. Ми побували в селі Кортеліси Волинської області, щоби дізнатися, які настрої зараз панують серед місцевого населення і як місцеві планують реагувати на можливе розширення фронту, зокрема й поблизу свого села. Дивіться в репортажі Мар'яни П'єцух та Дмитра Гончара

Маріуполь – одне з українських міст, що найбільше постраждали з перших днів російського вторгнення. Про те, як російські війська окупували місто, за яких умов доводилося жити в нових умовах і шлях до свободи через фільтраційні табори, розповіла Грузинській службі Радіо Свобода Олена Струкальєва. Жінці вдалося покинути вже окупований російськими військами Маріуполь та виїхати до Грузії

Від початку бойових дій з Ізюма виїхала більшість лікарів. На все місто, яке опинилося в окупації, лишилися два десятки медиків Ізюмського відділення екстреної медичної допомоги, які наважилися працювати під дулом російського автомата. «Що більше було прильотів, то більше було обстрілів, то більше, звичайно, хотілося піти. Але коли ти між прильотами приходив до хворого чи пораненого й розумів, що тільки від тебе це залежить, усе це кудись дівалося… Десь є вистріли, десь є крики, значить хтось поранений, треба рятувати», — розповідає старший фельдшер Сергій Боцман, який зібрав довкола себе команду швидкої. У березні, коли місто перебувало під сильними обстрілами, а дороги були встелені уламками, швидка не могла проїхати й медики ходили пішки, спускалися до підвалів і запитували, кому потрібна допомога. Поступово радіус допомоги збільшували, бігаючи містом з каталками і збираючи поранених із найвіддаленіших куточків Ізюма. Пізніше вони змогли відремонтувати пошкоджені через обстріли машини і перевозити хворих та поранених до імпровізованої операційної, яку організували в підвалі лікарні. Це історія про ізюмських медиків, які протягом восьми місяців окупації продовжували рятувати цивільних, відмовляючись зняти шеврони з українським гербом.

СБУ продовжує слідство щодо розстрілу колони під Куп'янськом у Харківській області. Слідчі виявили нових свідків воєнного злочину. Людмила Потапова разом із матір'ю намагалися виїхати із селища Куп'янськ-Вузловий 25 вересня. Організатор евакуації обіцяв безпечний шлях. За послуги взяв по 6 тисяч з людини. Коли колона рухалася так званою сірою зоною у бік Сватового, несподівано почався розстріл. За словами свідків, невідомі стріляли з гранатометів, підірвали кілька автомобілів та розстрілювали зі стрілецької зброї. У Людмили автоматною чергою вбило батька, який не встиг залишити автомобіль. Після розстрілу в живих залишилося лише 8 осіб. Вони пішки добиралися до найближчого населеного пункту. Ховалися в лісопосадках та в кущах. Адже, стверджують – ті, хто розстріляв колону, шукали живих, щоб добити. Спалену та розстріляну колону силовики виявили 1 жовтня. 5 легкових автомобілів та одна "Газель". За даними слідства, у них загинули 24 особи, серед яких було 13 дітей та одна вагітна жінка. Розстріл був здійснений російською ДРГ. Автор: Оксана Нечепоренко

Село Липці Харківської області розташоване за 10 км від кордону з РФ. Воно перебувало під російською окупацією близько семи місяців. За час свого перебування тут російські військові облаштували катівню, де утримували місцевих жителів у нелюдських умовах. За словами мешканців Липців, російські військові розміщували важку техніку між житловими будинками, звідки обстрілювали Харків та навколишні населені пункти. Із 4500 мешканців окупанти близько половини вивезли до Росії. Як жило село Липці під російською окупацією.