«Я вийшов із машини і почав кричати: Твари вы русские! Зачем вы убиваете мою семью? — розповідає восьмирічний Ігор Власенко з містечка на Київщині Ворзель.  Разом зі старшою сестрою та батьками 4 березня вони спробували евакуюватися. Коли проїхали кілька метрів від дому, в їхню автівку прицільно почали стріляти росіяни. Поранення отримали всі, крім Ігоря. «У мене не поцілили, бо моя старша сестра закрила собою моє тіло», — розповідає хлопчик.тЧудом сім’я вижила. Їх врятували лікарі Ірпінській лікарні, які оперували під обстрілами. А також небайдужі, яким вдалося привезти до лікарні з Києва кров. Потім — лікування в Києві, Львові, а зараз у Німеччині. Раніше вони були переселенцями, бо довелося через російську окупацію виїхати з Криму, тепер вони біженці за кордоном. Ми зустріли Ігоря на львівському вокзалі, куди його привезли до батьків у шпиталь, щоб далі їхати за кордон. І записали історію про те, що він побачив на власні очі в окупованому Ворзелі, який 1 квітня вдалося звільнити.

Дівчинка з Маріуполя кілька тижнів вела відеощоденник про життя в місті під постійним вогнем російських окупантів. Олена Загреба з мамою і татом уже евакуювалися у Запоріжжя. Саме там дівчинка змонтувала свої записи в одне відео. "02.03-16.03.2022. 2 тижні пекла за 7 хвилин. PS Спеціально знімала для всіх бажаючих подивитися на цей армагедон", - написала вона у своєму власному каналі.

Сотні біженців з України знаходять перший притулок у Польщі в спортзалі початкової школи у містечку Любича-Крулевська неподалік кордону. На гугл-картах школи більше немає. Тепер вона позначена як «Пункт допомоги». Майже всі люди, які сплять під кольоровими ковдрами на матрацах і розкладачках у спортзалі школи, — жінки й діти. Майже всі чоловіки, які є у цьому спортзалі, — волонтери. А чоловіки майже всіх жінок, котрі врятувалися від війни, залишилися в Україні. Ми послухали історії жінок і дітей, які кілька годин тому перетнули кордон.

На фоні загрози російського вторгнення, чи варто школам більше піклуватися про безпеку учнів? Чи це тільки призводить до більшої паніки в суспільстві? Тренування - один з найкращих способів впоратися з тривогою серед батьків і дітей, вважають у цій школі у Києві.

Масові псевдомінування стали елементом гібридної війни. В Україні за перші три тижня січня 2022 року надійшло 600 таких анонімних повідомлень. В кількох обласних центрах «мінували» всі школи. Правоохоронці кажуть, що більшість повідомлень приходять з Росії або окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Вони до болю схожі на справжніх! Здається, що цей малюк зараз розплющить оченята й усміхнеться... Але цього не станеться, адже він - всього лише лялька. Як їх роблять, а також хто і для чого купує таких "немовлят"?

Аль-Холл и Рож — лагеря для беженцев закрытого типа на территории Сирии, контролируемые курдскими военными. Это, собственно, тюрьмы под открытым небом, где силой удерживают преимущественно женщин и детей с бывших территорий Исламского государства. Среди них есть как поклонницы террористов, так и те, кто не разделяет их идеи.

У США розпочали вакцинувати від коронавірусу дітей від 5 до 11 років. Чи справді щеплення від "ковіду" безпечне та необхідне дітям? І як до цього ставляться у США та Німеччині батьки й імунологи?

На Рівненщині вперше за шість років зафіксували випадок поліомієліту. Захворіла півторарічна дівчинка з багатодітної родини. Вірус знайшли ще у шістьох її сестричок та братиків. Батьки свідомо не зробили дитині щеплення. Чи буде вона знову ходити - лікарі не прогнозують. Місяць тому її виписали з лікарні, але і до сьогодні батьки не зробили щеплення ані їй, ані її братам і сестрам. Востаннє спалах поліомієліту в Україні зареєстрували у 2015 році. Тоді наслідки інфекції ліквідували аж через два роки. Причиною спалаху називали низький рівень щеплення серед дітей, але і сьогодні чимало батьків не поспішають вакцинувати своїх синів та дочок.

13-річна Поліна Кирильчук із прифронтового містечка Золоте на Луганщині допомагає бездомним тваринам. Чимало тварин опинилися на вулиці через війну. Їхні власники поїхали й не повернулися. Волонтери називають Поліну “маленькою активісткою”. Поліна організувала харчування для таких котів і собак. Вона надає їм першу допомогу й шукає нових господарів. Дівчинка також займається спортом і творчістю. Під час гарячої фази війни Поліна залишалася в Золотому. Поруч із їхнім будинком не раз падали снаряди. Через проблеми зі здоров’ям у неї є інвалідність.