Як українські військові рятують поранених побратимів із поля бою, якщо не може доїхати бронетехніка? Знімальна група Радіо Свободи поспілкувалася з бійцями, які евакуювали поранених на квадроциклах. Вони можуть під'їхати максимально близько до передових позицій, забрати пораненого та вивезти не проґавивши дорогоцінних хвилин. У чому переваги такого транспорту на лінії фронту – у репортажі. Автори: Євгенія Китаєва, Ганна Кудрявцева

Усі, кому надавав допомогу на полі бою – вижили: такою є статистика бойового медика з Одеси Петра Коноплі. Чоловік у цивільному житті – актор та режисер. Він ніколи не служив в армії, але після початку повномасштабного вторгнення пройшов курси з тактичної медицини та став бойовим медиком бригади морської піхоти. Втім, громадянська професія дається взнаки: свої бойові виходи Петро Конопля часто знімає на відео, а процес порятунку поранених обговорює в ТГ-каналі «Бойова Конопля», який об'єднав чимало лікарів та польових медиків. Наразі після чергового поранення він і сам проходить реабілітацію в Одесі. Про те, як акторська майстерність допомагає рятувати бійців, і чи виникали у нього думки "добити" тяжко поранених, коли вони самі про це просили – Петро Конопля розповів Радіо Свобода. Автор: Катерина Банкова. Оператор: Владислав Недільський.

«Я тиждень назад вивозив пораненого, де ми мусили просто у ямі від міни сісти. Ми двоє у цій ямі лягли, я його "мотаю", а навколо літають снаряди, танки тоді намагались по нам стріляти», — каже військовий лікар «Йода» з 57-ї окремої мотопіхотної бригади. «Йода», у минулому сімейний лікар, обрав вивозити поранених з найскладніших ділянок фронту. Тому робота під обстрілами для нього звична справа. Оператор Олег Архангородський провів добу з медичною евакуаційною службою 57-ї бригади і задокументував евакуацію поранених з-під обстрілів і стабілізацію після кульових і осколкових поранень.

Стабпункт 10-ї гірсько-штурмової бригади розташований за кілька кілометрів від фронту. Це — перша точка, куди вивозять поранених бійців із передової. Найчастіше військових привозять уночі, бо намагатися вивезти поранених удень — майже як підписати собі смертний вирок, кажуть медики. росіяни полюють на тих, хто вивозить «трьохсотих». hromadske провело два дні з медичною ротою 10-ї бригади. Автори — Ксюша Савоскіна, Олексій Нікулін.

Місто Бахмут на Донеччині росіяни  штурмують із травня. До грудня вони змогли підійти майже впритул до міста з північного й південного сходу. Земля там всіяна тілами, а поодинокі фото нагадують архівні плівки Першої світової війни. Поранених теж немало. У стабілізаційному пункті в Бахмуті працюють уже лише військові медики. Робота тут — часто без сну і під обстрілами, місто обстрілюється повністю, включно з будівлею, де надають першу професійну допомогу й рятують життя. Іноді це відбувається і під час обстрілів, і без світла, поки заводять генератор. Іноді лікарям доводиться ночувати в підвалі, де температура зараз +4, коли надворі -10. Часом вони самі їдуть на евакуацію, іноді — забирати не лише поранених, а й убитих. У таких умовах ці лікарі працюють уже 4 місяці — без перерв і вихідних. Потік поранених тут не припиняється. «Нам не важко, важко тим, хто на нулі», — кажуть вони.

Під час війни в Україні медики працюють в надзвичайно складних умовах. Кореспонденти BBC побували у прифронтовому шпиталі на сході України біля кордону з Росією. Дивіться історії героїв, що навіть під обстрілами не втрачають людяності.

Від початку бойових дій з Ізюма виїхала більшість лікарів. На все місто, яке опинилося в окупації, лишилися два десятки медиків Ізюмського відділення екстреної медичної допомоги, які наважилися працювати під дулом російського автомата. «Що більше було прильотів, то більше було обстрілів, то більше, звичайно, хотілося піти. Але коли ти між прильотами приходив до хворого чи пораненого й розумів, що тільки від тебе це залежить, усе це кудись дівалося… Десь є вистріли, десь є крики, значить хтось поранений, треба рятувати», — розповідає старший фельдшер Сергій Боцман, який зібрав довкола себе команду швидкої. У березні, коли місто перебувало під сильними обстрілами, а дороги були встелені уламками, швидка не могла проїхати й медики ходили пішки, спускалися до підвалів і запитували, кому потрібна допомога. Поступово радіус допомоги збільшували, бігаючи містом з каталками і збираючи поранених із найвіддаленіших куточків Ізюма. Пізніше вони змогли відремонтувати пошкоджені через обстріли машини і перевозити хворих та поранених до імпровізованої операційної, яку організували в підвалі лікарні. Це історія про ізюмських медиків, які протягом восьми місяців окупації продовжували рятувати цивільних, відмовляючись зняти шеврони з українським гербом.

Президент Володимир Зеленський заявляє, що на передовій щодня отримують поранення півтисячі українських військових. Настя Станко і Колян Пастико побували в прифронтових госпіталях Донбасу, де зараз найскладніша ділянка фронту. Вони поговорили з лікарями опорних лікарень, військовими хірургами, командирами і рядовими медичних рот бригад, лікарями волонтерами, а також самими пораненими.

В Каховке Херсонской области ситуация с коронавирусом стабилизируется. Медики сообщают, что сейчас в больнице меньше новых поступлений больных, чем вылечившихся. Развернувший накануне модульный госпиталь ГСЧС – сворачивается. Впрочем, пациенты, больные COVID-19, продолжают находиться в опорной больнице – Центральной городской больнице Каховки. Сегодня в больнице на стационарном лечении находится 108 больных, из них один ребенок и 74 кислородно зависимых пациента. За сутки скончались 4 человека. Врачи говорят, что болезнь может вернуться и усилиться в регионе, если общество продолжит пренебрегать правилами противоэпидемиологической безопасности. Детальнее смотрите в специальном видеорепортаже из реанимационного отделения Каховской больницы.

Коронавирус: в Украине за сутки умерли 330 пациентов, заболело почти 15 000 человек. Во многих регионах больницы переполнены, а врачи «скорой» за день обслуживают десятки пациентов. Спецрепортаж о том, как больных коронавирусной болезни спасают в Харьковской области. (Видео телеканала «Настоящее время», созданного Радио Свобода, с участием «Голоса Америки», UNICEF Ukraine. Авторы: Евгений Малолетка, Александр Течинский).