Без ротацій одразу після звільнення та зачистки Харкова 113 бригаду тероборони відправили захищати один із напрямків наступу російських військ – ізюмський. Бійці згадують, що 24 лютого починали воювати без бойової згоди та з нестачею боєприпасів. А тепер – тестують американські гвинтівки та прагнуть помсти за загиблих побратимів.

Харківська область: тероборона б'є армію РФ та стримує наступ на Донбас у напрямку Слов'янська. Бійці тероборони Ізюмського району прагнуть якнайшвидше звільнити рідне для них місто Ізюм, покарати колаборантів та обійняти рідних, змушених перебувати у тимчасовій окупації. За даними Генштабу ЗСУ, на Слобожанському напрямі основні зусилля війська Росії зосереджуються на тому, щоб не допустити вихід Збройних сил України до тилу російського угруповання, зосередженого біля окупованого міста Ізюм.

З перших днів війни в Київській області почав діяти підрозділ «Дика качка». Бійці, за їхніми словами, організувалися щойно окупанти дійшли до селища міського типу Макарів, що розташоване за 30 км від Києва. До підрозділу увійшли ті, хто вже мав досвід бойових дій чи проходив службу у спецпідрозділах.

Петро Кузик, командир батальйону тероборони Києва

Ситуація в Ірпені сьогодні: мер міста Олександр Маркушин повідомив про звільнення міста від російських військових ще 28 березня, втім населений пункт досі зазнає артилерійського обстрілу з боку ЗС РФ. Від вогню російських військ гинуть цивільні. Через небезпеку ударів тіла загиблих не відразу вдається евакуювати. Тривають руйнування міської інфраструктури.

Будівельник із двома синами, кухар, чоловіки, що ніколи не служили і до цього не тримали зброї в руках. Усі місцеві — з Бучі, Гостомеля, Ірпеня. Усі вони стали територіальною обороною міста Ірпінь. Вони стримували російські танки — три тижні, доки не вийшли на ротацію. У перші дні війни в них навіть не було достатньо зброї: кому дісталася трофейна, хтось збирав її по всьому Києву. Вони ж бачили, як розтрощують їхні будинки, бачили смерті жінок, дітей, власних сусідів, самі ж їх і ховали. Бійці тероборони Ірпеня розповіли, чому хочуть повернутися на передову і за що не пробачать російських солдат.

Бійці УНСО, які воюють із російською армією ще з 1990-х років і пройшли Чечню, тепер обороняють від росіян лівий берег Києва. Серед них — Юрій Тима, який придумав у 91-му гасло «Слава нації — смерть ворогам», а також Ігор «Тополя» Мазур — ветеран другої чеченської та російсько-української війни на Донбасі. До них приєднується цілий взвод антикорупційних прокурорів, котрі вивезли справи проти українських високопосадовців у безпечні місця і пішли воювати. Більшість — уперше. Лише їхній командир, за сумісництвом керівник спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук із позивним «Прокурор» — кіборг із донецького аеропорту часів війни на Донбасі, 2014-2015 років. На позиціях ми зустрічаємо депутата латвійського сейму Юріса Юраша, який приїхав воювати за Україну під час своєї відпустки, а також кобзаря і народного артиста України Тараса Компаніченка — звісно ж, із музичним інструментом.

Весілля на лінії оборони Києва відсвяткували добровольці 112 бригади Територіальної оборони  Леся Іващенко та Валерій Филимонов. Там було багато відомих гостей, наприклад, очільник Києва Віталій Кличко. Але більшість учасників польового весілля - це такі ж рядові захисники української столиці.

На півдні та сході від Запоріжжя точаться активні бойові дії. У самому ж місті готуються до оборони: укріплюють його передмістя і околиці.

Лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк після початку повномасштабної війни Росії проти України вступив до лав територіальної оборони Києва. Чим зараз займається київська тероборона? Чим і кому можна допомогти під час війни? Що важливо робити саме зараз? Про це Андрій Хливнюк розповів кореспонденту Радіо Свобода.