Змії, вужі, випалена рівнина — от що відрізняє український південь від Донбасу й Слобожанщини — земель, де теж простягається українсько-російський фронт. На цій випаленій рівнині, де можливість життя видається доволі примарною, вже кілька місяців живуть під землею українські військові. Життя, виявляється, може тривати і тут. Хтось встиг освідчитися своїй дівчині, хтось завів собаку — просто тут, у бліндажах. hromadske на власні очі побачило, чого коштує українській армії тут просуватись углиб Херсонської області. І що тут означає український контрнаступ. Один із бійців, з яким тут знайомляться Настя і Колян, гине через два дні у бою на новій зайнятій позиції. Життя тут перемагає смерть, хоча смерть стоїть поруч — просто в сусідньому окопі, на сусідній позиції, на наступному завданні.

Военный летчик-инструктор, полковник ВСУ в запасе Роман Свитан объясняет в эфире Радио Донбасс. Реалии, какие плацдармы для контрнаступления уже подготовили Вооруженные силы Украины.

Розвідка, артилерія, розвідка, піхота, зачистка. Приблизно такий вигляд зараз має схема роботи української армії на війні. hromadske на позиціях однієї з найефективніших моторизованих бригад — на схід від Харкова. Тут російські війська відтісняють до кордону. «Я б далі пішов, — каже нам “Баракуда”, командир дивізіону, — але це ж видніше вищому командуванню, а там вищому». Артилерія в ланцюгу ефективності української армії грає ключову роль, адже здебільшого російсько-українська війна — це війна артилерій. hromadske стає свідком вогневої підтримки піхоти, яка контратакує, щоб звільнити наступне українське село.Спочатку розвідка, потім вказують цілі, потім працюють «Гвоздики». Відмінність війни 2022-го від війни 2014-2015 років, де теж працювали артилеристи, у тому, що зараз майже одразу після роботи української артилерії по цих же позиціях починає бити російська артилерія. Тому працювати треба дуже ефективно. Зараз ефективно — це щонайбільше три постріли на ціль. А ще — дуже швидко, щоб самому не стати ціллю.

На Харківщині триває контрнаступ Збройних сил України. Майже кожного дня надходить інформація про звільнення чергового населеного пункту. Українська армія просувається на північ і вже відтіснила ворога до державного кордону. Свій успіх військові пояснюють тим, що знайшли слабкі місця в позиціях окупантів. Також вказують на низький професійний рівень супротивника. Переважно ворог діє прямолінійно і безтолково. Тож командирам ЗСУ не дуже важко їх перегравати, бо українські воїни більш досвідчені та майстерні. Локальну ціль на Харківщині військові бачать у виході на державний кордон. І вже звітують, що вдалося відкинути ворога на російську територію. Водночас вони готові йти далі — якщо буде наказ Верховного Головнокомандувача.

Остання промова Путіна змусила Захід замислитися над тим, яку нову військову стратегію переслідує Росія, яким буде подальший розвиток війни і коли Україна зможе перейти у контрнаступ. DW зібрала думки західних експертів.