Євросоюз має зробити все, що від нього залежить, щоб допомогти Україні відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода у Брюсселі заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон. Сказала, що вже вдалося домовитися про перші трансформатори, які «приїдуть» на заміну знищеним російськими ракетами та безпілотниками. Скільки часу знадобиться, щоби поставити на ноги повністю українську енергосистему? Як врятувати від блекаутів українську столицю і наскільки важливим є ЄС у своїй поступовій відмові грітися російським газом? - з екврокомісаркою спілкувалася Зоряна Степаненко.

Старий Салтов та ще ряд сіл біля Печенізького водосховища до повномасштабного російського вторгнення в Україну були курортною зоною, з облаштованими турбазами, місцями для риболовлі чи плавання. Наразі вони зруйновані або спустошені регулярними російськими обстрілами. А місцеві жителі думають не про туристичні сезони, а як вижити: наприклад, потрапити до лікарні чи магазину, коли зруйновано переправу з одного берега річки на інший.

Масовані російські ракетні удари по енергооб'єктах України призвели до дефіциту електроенергії. Відключення стають дедалі тривалішими й сягають декількох годин. Це особливо гостро  відчуває цивільне населення. Щоб допомогти людям, які виявилися заблокованими у ліфтах під час вимикання світла, кияни почали складати спеціальні набори з водою, ліками та навіть іграшками для дітей. Російські політики й військові не приховують, що спеціально обрали тактику руйнування цивільної інфраструктури, щоб створити важкі умови для українського населення під час зими.

Алчевськ, 2006 рік, січень. Одна з двох котелень, яка обслуговує половину міста, виходить з ладу через порив тепломережі. Пізніше інша котельня, яка отримує значно більше навантаження, теж не витримує і зупиняється. Близько 120 тисяч людей лишається без опалення у 30 градусний мороз. Ці події нагадують сценарій типового фільму-катастрофи, де поступово відкривається розуміння масштабів лиха. Де разом з оходженням квартир, розриваються труби та батареї, замерзає каналізація та водопровід. Поки росіяни планомірно знищують українську енергосистему, ми згадуємо одну з набільших техногенних катастроф часів незалежності, яка на місяць лишила ціле місто без тепла. Як долали її наслідки та як люди намагалися зігрітися, дивіться у нашому сюжеті.

Чорний понеділок. Росія завдала масованого ракетного удару по мирних містах України. Ймовірно, ця атака є реакцією на підрив Керченського мосту 8 жовтня. Російська армія продовжує руйнувати житлові будинки та інфраструктуру в Україні, оскільки на полі бою Росія не може дати адекватної відсічі ЗСУ, вважають експерти.

14 вересня нанесено 8 ракетних ударів по гідротехнічних спорудах у Кривому Розі, що спричинило підвищення рівня води на річці Інгулець. В результаті підтоплено 112 приватних житлових будинків та дачних ділянок. У ніч на четвер у двох районах Кривого Рогу було оголошено часткову евакуацію населення. 15 вересня голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул заявив, що Росія знову завдала ударів крилатими ракетами по об'єктах критичної інфраструктури Кривбасу. Люди при цьому не постраждали. Про що розповідають мешканці Кривого Рогу?

Українська влада вже кілька місяців готує українців до того, що опалювальний сезон у 2022-2023 роках буде найскладнішим за часи Незалежності. Регіони з активними бойовими діями взагалі можуть лишитися без тепла. При цьому через загрозу ракетних ударів будь-яка область або місто в будь-який момент можуть опинитися без електрики. Тож як в цих умовах підготуватися до зими? Що взагалі буде з українською, російською та європейською енергетикою? Про це та інше поговоримо з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики.

Півтори години вниз із гори до школи. А коли замело снігом, то ніхто нікуди не йде. Так живуть діти високогірного присілка Яремча Переніс на висоті 800 метрів, куди немає дороги. Мешканці важкодоступних гірських поселень Карпат залишені сам на сам зі своїми проблемами.

І Володимир Зеленський зі своїм "Великим будівництвом", і його попередник Петро Порошенко приписують собі рекордні обсяги ремонту доріг. Обидва - майже по 4 тисячі зроблених доріг протягом року. Як маніпулюють цифрами політики?

Роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході тривають. Зокрема, будівельники завершили встановлювати три великі металоконструкції у напрямку вулиці Набережно-Хрещатицької.