Військові ЗСУ з різними ступенями травм, які потребують медичної допомоги, або направлення на реабілітацію, вистоюють по кілька днів у чергах біля військово-медичних установ, щоб потрапити до лікаря та пройти військово-лікарську комісію. У черзі до невропатолога у такому закладі у Львові записано понад 600 військовослужбовців. Електронна черга не створена, тому воїни самоорганізувалися та записуються у чергу на листочках. Пораненим бійцям, які втратили ногу, доводиться на 7 поверх підніматися пішки. До клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства Оборони України у Львові знімальну групу Радіо Свобода не пропустили.

Не їхати по протез за кордон, а отримати його в Україні. За час широкомасштабного вторгнення потреба у протезуванні втрачених унаслідок обстрілів кінцівок значно зросла як серед військових, так і серед цивільних. У новому репортажі Мар'яни П'єцух дивіться історії пацієнтів, які спочатку намагалися отримати протез за кордоном, а врешті отримали його у Львові в центрі «Незламні».

Місто Бахмут на Донеччині росіяни  штурмують із травня. До грудня вони змогли підійти майже впритул до міста з північного й південного сходу. Земля там всіяна тілами, а поодинокі фото нагадують архівні плівки Першої світової війни. Поранених теж немало. У стабілізаційному пункті в Бахмуті працюють уже лише військові медики. Робота тут — часто без сну і під обстрілами, місто обстрілюється повністю, включно з будівлею, де надають першу професійну допомогу й рятують життя. Іноді це відбувається і під час обстрілів, і без світла, поки заводять генератор. Іноді лікарям доводиться ночувати в підвалі, де температура зараз +4, коли надворі -10. Часом вони самі їдуть на евакуацію, іноді — забирати не лише поранених, а й убитих. У таких умовах ці лікарі працюють уже 4 місяці — без перерв і вихідних. Потік поранених тут не припиняється. «Нам не важко, важко тим, хто на нулі», — кажуть вони.

Під час війни в Україні медики працюють в надзвичайно складних умовах. Кореспонденти BBC побували у прифронтовому шпиталі на сході України біля кордону з Росією. Дивіться історії героїв, що навіть під обстрілами не втрачають людяності.

Науковці сподіваються, що пандемія коронавірусу переросте в ендемію. Що це означає? DW розглянула різні сценарії, як може виглядати життя з ендемічним "ковідом" і чому ідея колективного імунітету нині видається наївною мрією.

Після коронавірусу люди можуть іще тривалий час страждати через його вплив. Лікарі та пацієнти говорять не лише про фізіологічні наслідки, а й про неврологічні. Симптоми можуть бути різними, оскільки COVID-19 загалом вражає організм. І якщо фізіологічні наслідки здебільшого можна ліквідувати завдяки реабілітації у стаціонарі, то що робити з неврологічними — до кінця не відомо. Як живуть люди з панічними атаками та постійною втомою після ковіду, яке лікування вони мають отримувати та чи можуть розраховувати на реабілітацію у стаціонарі

На Рівненщині вперше за шість років зафіксували випадок поліомієліту. Захворіла півторарічна дівчинка з багатодітної родини. Вірус знайшли ще у шістьох її сестричок та братиків. Батьки свідомо не зробили дитині щеплення. Чи буде вона знову ходити - лікарі не прогнозують. Місяць тому її виписали з лікарні, але і до сьогодні батьки не зробили щеплення ані їй, ані її братам і сестрам. Востаннє спалах поліомієліту в Україні зареєстрували у 2015 році. Тоді наслідки інфекції ліквідували аж через два роки. Причиною спалаху називали низький рівень щеплення серед дітей, але і сьогодні чимало батьків не поспішають вакцинувати своїх синів та дочок.

Це - унікальна операція для України, адже такого в нас іще не робили. Українські лікарі вперше пересадили серце дитині. Причому - серце дорослого. 13-річний Макс отримав серце 54-річного чоловіка. Дивіться, як відбувалася операція і як тепер почувається юний пацієнт із новим серцем.

В Україні запрацювали бригади аеромедичної евакуації. Доставляти хворих можна з важкодоступних місць на відстань до 350 км. Вертольотами хворих можна доставляти швидше, ніж на автомобілях. Бригади екстреної медичної допомоги вже працюють у Львівській та Київській областях. У МВС обіцяють відкрити 15 пунктів чергування вертолітних бригад екстреної медичної допомоги. Як працює бригада аеромедичної евакуації у Львівській області

Українці масово шукають кисневі концентратори для своїх рідних, котрі хворіють або перехворіли на коронавірус. Єдина організація, де такий концентратор можна взяти в безкоштовне користування – це благодійний фонд «Свої». Заявки надати концентратор надходять від людей з усієї України. Радіо Свобода провела один день з волонтерами фонду.