НОВОСТИ ДНЯ: Искусственный интеллект классифицировал новые кратеры на Марсе  Астрономы впервые увидели шлейф вулкана на спутнике Юпитера  Аромат на весь дом: ТОП-5 рецептов с мандаринами  Школы в красных зонах Киевской области перейдут на дистанционное обучение  Турция заинтересовалась достройкой самолета Мрия  Наследники главы Samsung заплатят почти $ 9 миллиардов налога  В Украине в ближайшие дни – почти летнее тепловсе новости дня
Фоторепортажиметки: митинги
  • Протести у Білорусі: «Марш єдності» Протести у Білорусі: «Марш єдності»

    6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомив уже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську. Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня. Людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією. Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.

    07.09.2020 35 6152
  • Вибори у Білорусі: Тихановська зібрала понад 60 тисяч людей на мітингу в Мінську Вибори у Білорусі: Тихановська зібрала понад 60 тисяч людей на мітингу в Мінську

    У Мінську 30 липня в парку Дружби народів відбувся мітинг-концерт на підтримку опозиційної кандидатки у президенти Республіки Білорусь Світлани Тихановської. За даними волонтерської служби «Весна», у дозволеній передвиборчій акції взяли участь не менше 63 тисяч чоловік. Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. На початку виборчої кампанії були затримані і заарештовані деякі опозиційні кандидати в президенти та їхні прихильники. Сергій Тихановський, блогер, який подавався у кандидати в президенти Білорусі, а в підсумку опинився у в'язниці. Валерій Цепкало, бізнесмен, який збирав підписи та планував стати кандидатом в президенти країни. Проте їх обох не допустили, а на Цепкала з'явився компромат, що сам бізнесмен спростовує. Ще один кандидат, якого не допустили до реєстрації – Віктор Бабарика, колишній голова Белгазпромбанка. Його заарештували за звинуваченням у фінансових махінаціях. Тепер від опозиційних сил виступили три жінки: Світлана Тихановська, дружина блогера Тихановського, – зареєстрована кандидатка у президенти Білорусі; Марія Колесникова – представниця штабу Віктора Бабарики і Вероніка Цепкало, дружина бізнесмена Цепкала. Три жінки об'єдналися в один штаб опизиційний діючому президенту Олександру Лукашенку, який перебуває при владі у Білорусі вже 26 років.

    31.07.2020 18 13220
  • «Руки геть від мови!»: акція під Радою «Руки геть від мови!»: акція під Радою

    Під Верховною Радою проходить мітинг на захист української мови. Нараз на площі під парламентом знаходиться більш як 1000 осіб, водночас люди постійно продовжують підходити під ВР. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою. Учасники акції тримають плакати з надписами "Заважає мова - геть до Ростова", "Руки геть від української мови", "Ні русифікації", "Слово=зброя, українське слово=українська зброя", "Нас єднає мова", "Мова - це зброя", "Кажи мовою, а не ляпай язиком", "Зупини лінгвоцид" та інші. На площі під ВР також встановлено сцену, на якій є плакат із цитатою відомої української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". У Верховній Раді у п’ятницю, 17 липня, можуть розглянути законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

    16.07.2020 27 9385
  • «Авакова у відставку»: мітинг під Радою «Авакова у відставку»: мітинг під Радою

    Під Верховною Радою активісти проводять мітинг щодо відставки міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Участь у заході беруть близько тисячі осіб, серед них є і активісти "Правого сектору", "Свободи" та інших організацій"У мене особисто вже немає питань до Авакова. Ми знаємо, що цей міністр не змінить ситуації. Ми переходимо в залу парламенту. Аваков має піти", - сказала нардеп Інна Совсун. Активіст Сергій Стерненко заявив, що важливо виходити на протести, щоб показати, що в Україні не будуть "миритися зі свавіллям". Більшість учасників акції у медичних масках. На кордоні під ВР висять плакати із надписами "Free Riff", "FreeAntonenko", "FreeDrKuzmenko" тощо. Під час акції протесту під Верховною Радою у столиці чоловік підпалив себе. Про це повідомила пресофіцер Печерського управління поліції ГУНП у Києві Оксана Тищенко: "Чоловік намагався себе підпалити, його погасили, й він далі продовжує брати участь в акції".

    05.06.2020 30 8544
  • Акція на підтримку Сергія Стерненка під СБУ у Києві Акція на підтримку Сергія Стерненка під СБУ у Києві

    Під стінами головного слідчого управління СБУ у Києві пройшла акція на підтримку активіста Сергія Стерненка, якому сьогодні мали вручити підозру. Як зазначили напередодні організатори акції, мета протесту - висловити підтримку Стерненку, адже "на місці Сергія може опинитись будь-хто, хто не захоче віддати своє життя та здоров'я замовному тітушці". Учасники акції протесту в переважній більшості прийшли у захисних масках, на заході були відсутні плакати та прапори політичної символіки. Стерненко подякував усім, хто прийшов його підтримати, і заспівав разом з ними гімн України та пішов із адвокатом на зустріч зі слідчим. Вийшовши з будівлі СБУ, Стерненко повідомив, що його викликали для ознайомлення з матеріалами справи"Знаєте для чого мене викликали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мене з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани у них були сьогодні зовсім інші, тому що для того, щоб ознайомитись з матеріалами, повістки ніхто ніколи не вручає", - сказав активіст. З його слів, під час перебування у будівлі СБУ він побачив пост Служби Безпеки щодо його виклику. Зазначимо, раніше у відомстві повідомили, що Стерненка було викликано до СБУ у понеділок для проведення слідчих дій, які на даний момент не пов’язані з оголошенням йому про підозру. "Я абсолютно впевнений, про це говорять і наші внутрішні джерела в офісі Генерального прокурора та в СБУ, що станом на сьогодні мені мали повідомити про підозру по статті 115 – умисне вбивство", - заявив Стерненко.14 травня активіст Сергій Стерненко заявив, що його викликають у СБУ на понеділок, 18 травня, для повідомлення про підозру. Стерненко уточнив, що слідчий СБУ у виклику не вказує, для участі у яких слідчих і процесуальних діях його викликають. Раніше фанатський рух WBC ультрас "Динамо" оприлюднив заяву про підтримку Стерненка і попередив про мобілізацію через можливе затримання екс-лідера одеського "Правого сектора". Також оприлюднили свої заяви щодо ситуації навколо можливого ув’язнення Стерненка ще шість фанатських рухів України: ультрас "Волині", запорізького "Металурга" та інші. В цей же день у 9 містах України пройшли акції "Руки геть від Стерненка - маю право на захист". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на 23-річного Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — також державну охорону. Щодо фактів нападів на Стерненка наразі здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях, ще за одним обвинувальний акт щодо підозрюваного нападника спрямовано до суду. У березні 2020 року ряд правозахисних та громадських організацій закликали правоохоронців неупереджено розслідувати кримінальну справу, порушену за фактом нападу на громадського активіста. Раніше генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що слідство в будь-якому разі пред'явить підозру активісту.

    18.05.2020 20 5291
  • Під Кабміном мітингують міжнародні перевізники на фурах Під Кабміном мітингують міжнародні перевізники на фурах

    Під Кабміном зібралось декілька сотень далекобійників, які також пригнали вантажні фури до будівлі. Протестувальники вимагають від уряду вирішити кризу, яку наразі переживає галузь. Зокрема створити рівні умови отримання дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення незалежно від кількості транспортних засобів у компанії, а також скасувати електронне бронювання всіх видів дозволів на перевезення вантажів територією іноземних держав та забезпечити громадський контроль використання та повернення дозволів. Також мітингарі вимагають: забезпечення унормування попереднього розподілу «дефіцитних» дозволів, збільшення кількості представників галузі у Комісії з розподілів дозволів, проведення переговорів з іншими країнами щодо збільшення квот на міжнародні дозволи, вирішення питання великих черг на західному кордоні України та забезпечення можливості отримати дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів за одну добу. Кількакілометрові ряди з вантажних фур із гаслами на бортах "Чиновники, не знущайтесь із автоперевізників!" помічені також на під'їздах до Києва. Міністр інфраструктури України Владислав Криклій вийшов до протестувальників та запропонував перевізникам надати свої пропозиції на розгляд до міністерства. Також Криклій пообіцяв обговорити питання з польським колегою щодо збільшення квоти на міжнародні вантажні автомобільні перевезення для українських перевізників. "Дефіцит створюється через те, що нам створюють торгові бар’єри деякі країни, які мали б бути партнерами. І тут ми дійсно маємо об’єднувати зусилля. І не тільки під Кабміном порушувати це питання, а й в міжнародній площі. Щоб ті самі поляки, які нам "зрізали" на 20% квоти і контингент дозволів у поточному році, щоб вони повернули квоти принаймні на той рівень який був. Я на цьому наполягатиму, буду відстоювати інтереси абсолютно всіх перевізників і всієї сфери. І наступного тижня я знову зустрічаюся з паном Адамчиком, з міністром інфраструктури Польщі, і буду ставити це питання", - заявив Криклій під час спілкування з мітингарями. У 2019 році Польща знизила до 160 тис. кількість дозволів для перевезень українських вантажів до Польщі або транзитом через Польщу. У 2018 році Польща видала Україні 260 тис. таких дозволів. У листопаді 2019 року стало відомо, що Польща надасть додатково 10 тисяч дозволів на міжнародні вантажні перевезення на 2019 рік та ще 10 тисяч дозволів на 2020 рік, які можна буде використати до кінця 2019. У січні 2020 року в Україні запрацювало е-бронювання дозволів на міжнародні вантажні превезення через Транспортний портал електронних послуг. Через портал із 1 січня 2020 року можна зробити попереднє замовлення 60% всіх видів дозволів, 40% залишаються для оформлення та видачі за усним зверненням до Пункту видачі дозволів (ПВД).

    12.02.2020 20 7295
  • Як у Києві «проводжали» Зеленського на «нормандські» переговори Як у Києві «проводжали» Зеленського на «нормандські» переговори

    У Києві 8 грудня «проводжали» президента Володимира Зеленського на зустріч «нормандської четвірки», що відбудеться у понеділок, 9 грудня, в Парижі. Ранкова акція на майдані Незалежності пройшла під гаслом «Червоні лінії для Зе». Надвечір активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

    09.12.2019 33 8122
  • На Банковой инвесторы «Укрбуда» требуют возобновления строительства их жилья На Банковой инвесторы «Укрбуда» требуют возобновления строительства их жилья

    Сегодня, 5 декабря, на улицу Банковая под стены Офиса Президента Владимира Зеленского пришли инвесторы жилых комплексов государственной корпорации "Укрбуд". Так, на митинге собрались инвесторы более 20 жилых комплексов госкомпании “Укрбуд” в связи с полной остановкой строительства жилкомплексов, переносом сроков ввода в эксплуатацию объектов и так далее. Среди митингующих: ветераны АТО, переселенцы, граждане иностранных государств, многодетные семьи, лица с инвалидностью.

    05.12.2019 20 8805
  • Два митинга, 15 тракторов и Ким Чен Ын: под Верховной Радой собрались противники и сторонники рынка земли Два митинга, 15 тракторов и Ким Чен Ын: под Верховной Радой собрались противники и сторонники рынка земли

    Во вторник, 12 ноября, под зданием Верховной Рады снова собрались люди. Причем, стены парламента сотрясались от музыки и пламенных речей от сразу двух митингов. Обе акции касались наделавшего много шума законопроекта о рынке земли, который мог создать теоретическую возможность приобретения земель иностранцами. Тот факт, что данный документ сняли с повестки дня и перенесли минимум до среды, 13 ноября, никак не останавливал пришедших под стены ВР людей. Все хотели высказать свое мнение и делали они это весьма активно. Недавно правительство Украины подало на рассмотрение парламента законопроект, который должен запустить продажу земли сельскохозяйственного назначения в Украине. По мнению авторов документа, за время действия моратория, который действует с 2001 года, в Украине возник теневой рынок земли. Он стал эдаким рассадником коррупционных схем, а отсутствие конкуренции привело к падению арендной платы. Противники же данного законопроекта сетуют на то, что благодаря снятию моратория украинскую землю попросту раскупят «подешевке» транснациональные корпорации. А деньги от продажи, как обычно, проедят. Акция против снятия моратория на продажу земли собрала весьма разношерстную толпу. Здесь собрались как молодые представители радикальных организаций, таких как «Свобода» и «Национальный корпус», так и просто социально-активные граждане Украины, в основном пенсионного возраста. Противники законопроекта установили у стен парламента сцену, где спичи различных ораторов чередовались музыкальными паузами. А на улице Грушевского припарковали около 15 тракторов. На технику повесили плакаты с лозунгом «Ні роспродажу української землі». Также митингующим установили палатку, где после небольшого ожидания в очереди можно было получить теплый чай. Радикально настроенная молодежь была немногословна, но парни и девушки крепко сжимали флаги с логотипами своих организаций. Рядовые граждане были более сговорчивы и призывали не принимать законопроект о земле. Они опасались того, что более богатые иностранцы выкупят о менее богатых украинцев всю землю и оставят страну вовсе без земельных ресурсов. А деньги, которые получит Украина от таких инвестиций, не дадут ожидаемого толчка для экономики. Митинг в поддержку законопроекта собрал примерно вполовину меньше людей, чем у его противников. Тут обошлось без националистов и других общественных организаций. Как объяснили пришедшие на него люди, они в основном все являются владельцами земельных паев. Но по тем или иным причинам им он не нужен, а продать его сейчас для них нет никакой возможности. Митингующие добавляли, что Украина — это демократичная страна и никто им не в праве запретить распоряжаться своей собственностью. Люди держали в руках плакаты с изображением Кем Чен Ына и надписью «Украина — не Півчнічна Корея». Кроме того, участники обоих митингов не упускали возможности поспорить со своими оппонентами, а также обвинить их в продажности. Несмотря на это, силовых конфликтов или слишком уж горячих выяснений отношений между участниками не было. Возможно этому поспособствовало также большое количество провоохранителей и кордон полицейских, разделяющий обе акции.

    12.11.2019 11 8031
  • В Киеве прошел первый платный митинг против платных митингов В Киеве прошел первый платный митинг против платных митингов

    Партия “Демократическая Сокира” провела первый в истории Украины официально платный митинг. За участие в митинге не только нужно было отдавать деньги, но и получить билет. “Да. Вам не послышалось. Это первый в истории митинг с платным входом. И с билетами! И с плакатами за дополнительную плату! И все это всего-навсего  за 50 ваших гривен в час! Когда еще вам делали такое замечательное предложение? Дайте угадаем – вообще никогда! А для пенсионеров скидка 50%!”, – говорилось в анонсе акции. Цены за билеты на митинг стартовали от 30 грн. За возможность придти с плакатами или выступить на митинге нужно было заплатить дороже. Самые дорогие билеты, так называемые VIP-билеты, на митинг стоили 500 грн. Около сотни людей, которые пришли на платный митинг, вначале провели акцию под Верховной Радой, а потом переместились под Генеральную прокуратуру. Активисты выступали против чиновников, которые обвиняют украинцев в проплаченных митингах.

    10.10.2019 26 9363