НОВОСТИ ДНЯ: Время пикников. Синоптики обновили прогноз погоды на праздничные выходные  Perseverance впервые в истории заснял на камеру полет другого аппарата-исследователя Марса  SpaceX запустит в сентябре первую миссию с космическими туристами  В Украину идет антициклон: как и когда изменится погода  Беседки, зоны для детей и пляж: на Днепровской набережной создадут парк  48% украинцев считают, что ко Второй мировой привел заговор Сталина и Гитлера  Погода на выходных резко испортится. Синоптики предупредили о ледяном циклоне с грозами и снегомвсе новости дня
Фоторепортажиметки: митинги
  • Митинг 26 февраля 2014 года. Крым. Как это было Митинг 26 февраля 2014 года. Крым. Как это было

    Семь лет назад, 26 февраля 2014 года, под стенами крымского парламента в Симферополе прошел масштабный митинг, в котором участвовали пророссийские и проукраинские активисты. Последние требовали не допустить рассмотрения вопроса о назначении референдума о статусе Крыма, запланированного в тот день на парламентской сессии. На тот момент на митинге в Севастополе уже «назначили» российского «народного мэра» Алексея Чалого вместо действовавшего тогда главы города Владимира Яцубы. В Симферополе события могли бы развиваться по такому же сценарию. Однако проукраинским участникам митинга удалось добиться переноса сессии крымского парламента. Она состоялась на следующий день, 27 февраля. В захваченном российскими военными здании, под кураторством сотрудников российских спецслужб депутаты проголосовали за проведение «референдума», который впоследствии стал основанием для аннексии Крыма властями России. Митинг у крымского парламента вошел в историю как начало сопротивления крымчан российской оккупации. С 2016 года день 26 февраля внесен в календарь официальных дат Украины как «День сопротивления Крыма российской оккупации». В этой фотогалерее мы вспоминаем, как семь лет назад проходил масштабный митинг сопротивления российской оккупации в Симферополе.

    26.02.2021 19 4623
  • ФОПи на Майдані: протести тривають ФОПи на Майдані: протести тривають

    У центрі Києва відбувається акція протесту підприємців проти фіскалізації. З самого ранку учасники мітингу почали збиратися на Майдані Незалежності, де з 15 грудня триває постійна акція протесту "Податковий Майдан - за конституційні права і свободи!". Протестувальники тримають прапори руху "SaveФОП", а також плакати зі своїми вимогами, зокрема, проти фіскалізації, підвищення тарифів і карантинних обмежень: "Ні вибірковому лоХдауну", "Високі тарифи геноцид для народу", "Беги, Вова, беги", "Ми платимо податки, а доведеться хабарі. Владі потрібні наші хабарі?", "Вова, пора на стадіон!", "РРО і штрафи засунь собі у ... попу", "Дайте працювати!", "Не заганяйте бізнес в тінь! Не робіть з нас нелегалів!" тощо. Після мітингу на Майдані Незалежності учасники мітингу вирішили пройти ходою до Представництва ЄС в Україні та до посольства США в Києві. Основна вимога мітингувальників: прийняти законопроєкти № 3853-1 (2), 3993, спрямовані, за їхніми словами, на захист спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

    28.01.2021 30 3929
  • Мітинги за Навального в Росії: бійки, кров та тисячі затриманих Мітинги за Навального в Росії: бійки, кров та тисячі затриманих

    Більше двох тисяч людей затримали, ще десятки постраждали на масових мітингах проти російської влади та на підтримку ув'язненого опозиціонера Олексія Навального у різних регіонах Росії. За даними російського сайту "ОВД-инфо", на акціях по всій Росії затримали щонайменше 3,4 тис людей. Як відзначає інше медіа The Bell, це історичний рекорд щодо затримань. Попередній був у червні 2017 року, коли на антикорупційній акції Навального було 1769 затриманих. Найбільше схоплених - понад 1300 - у Москві, також відомо про більше 500 у Санкт-Петербурзі, близько сотні у Новосибірську та десятки - в інших містах. Затримання часто були жорсткими - із застосуванням сили та кийків. Серед затриманих були і лідери протесту - Юлія Навальна (згодом стало відомо, що її відпустили) та Любов Соболь. Також у автозаки потрапили багато журналістів, зокрема відомий блогер Ілля Варламов. На Страсному бульварі у Москві учасники акцій вступили у сутички з ОМОНівцями - сталися групові зіткнення. З одного поліцейського зірвали шолом та гралися ним у футбол. Канал "Дождь" також повідомив, що на одній з вулиць закидали сніжками урядову машину (ймовірно - ФСБ), водію травмували око і його госпіталізували. Російська державна агенція "РИА Новости" з посиланням на анонімне джерело повідомляє про 39 постраждалих серед силовиків. За словами співрозмовника агентства, вони отримали травми під час акцій протесту в столиці. Травми несерйозні, додало джерело. Скільки постраждало учасників акції, точно невідомо. Утім мова точно йде про десятки. Відомо, що у Петербурзі поліцейський вдарив ногою жінку і її забрала швидка. Жінка вдарилася головою об асфальт і отримала струс мозку, закриту черепно-мозкову травму і гематому потилиці, повідомляє Baza. Вона у стані середньої тяжкості. Начальник управління інформації ГУ МВС по Петербургу В'ячеслав Степченко повідомив виданню "Підйом", що у відомстві вивчають відео удару жінки. У кінці московських протестів мітингарі пішли до в'язниці "Матроська тиша", в якій утримують Олексія Навального. Звідти повідомили про жорсткі затримання поліції з застосуванням кийків та побиттям ногами лежачих. Гаслами акцій стали "Путін - злодій", "Геть царя", "Свободу Навальному", а також скандували "Аквадискотека" - це відсилка до розслідування Олексія Навального про "палац Путіна". За оцінками Reuters, у Москві на акцію вийшло близько 40 тисяч людей. Російське МВС називає у десять разів меншу цифру: "На Пушкінській площі міста Москви на несанкціонований захід зібралося близько 4 тисяч людей". "Точну оцінку чисельності дати важко, але вже ясно, що це найбільша несанкціонована акція за останні десять років. Людей вже явно не зупиняє те, що влада не дозволяє мітингувати" - відзначає кореспондент BBC Сергій Горяшко. "Поліція продемонструвала жорсткість, але й учасники мітингу стали сміливішими. По всій Росії у поліцейських кидалися сніжками. Зіткнення в Москві на Страсному нагадували бійки на Болотній площі 6 травня 2012 року. Дуже ймовірно, що аналогії на цьому не закінчаться - Слідчий комітет уже оголосив, що почав перевірку за фактами насильства над поліцейськими", - додає журналіст. Соратник Навального Леонід Волков оголосив про нові акції по всій країні в наступні вихідні. Очевидно, що вони теж будуть несанкціонованими владою.

    24.01.2021 80 8087
  • Митинг противников и сторонников вакцинации под Радой Митинг противников и сторонников вакцинации под Радой

    Сторонники и противники закона об общественном здоровье митингуют под Радой. Противникам вакцин очень не понравилось, что в новом законопроекте есть норма о презумпции согласия на вакцинацию.

    02.12.2020 18 4318
  • Протести у Білорусі: «Марш єдності» Протести у Білорусі: «Марш єдності»

    6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомив уже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську. Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня. Людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією. Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.

    07.09.2020 35 9126
  • Вибори у Білорусі: Тихановська зібрала понад 60 тисяч людей на мітингу в Мінську Вибори у Білорусі: Тихановська зібрала понад 60 тисяч людей на мітингу в Мінську

    У Мінську 30 липня в парку Дружби народів відбувся мітинг-концерт на підтримку опозиційної кандидатки у президенти Республіки Білорусь Світлани Тихановської. За даними волонтерської служби «Весна», у дозволеній передвиборчій акції взяли участь не менше 63 тисяч чоловік. Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. На початку виборчої кампанії були затримані і заарештовані деякі опозиційні кандидати в президенти та їхні прихильники. Сергій Тихановський, блогер, який подавався у кандидати в президенти Білорусі, а в підсумку опинився у в'язниці. Валерій Цепкало, бізнесмен, який збирав підписи та планував стати кандидатом в президенти країни. Проте їх обох не допустили, а на Цепкала з'явився компромат, що сам бізнесмен спростовує. Ще один кандидат, якого не допустили до реєстрації – Віктор Бабарика, колишній голова Белгазпромбанка. Його заарештували за звинуваченням у фінансових махінаціях. Тепер від опозиційних сил виступили три жінки: Світлана Тихановська, дружина блогера Тихановського, – зареєстрована кандидатка у президенти Білорусі; Марія Колесникова – представниця штабу Віктора Бабарики і Вероніка Цепкало, дружина бізнесмена Цепкала. Три жінки об'єдналися в один штаб опизиційний діючому президенту Олександру Лукашенку, який перебуває при владі у Білорусі вже 26 років.

    31.07.2020 18 16275
  • «Руки геть від мови!»: акція під Радою «Руки геть від мови!»: акція під Радою

    Під Верховною Радою проходить мітинг на захист української мови. Нараз на площі під парламентом знаходиться більш як 1000 осіб, водночас люди постійно продовжують підходити під ВР. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою. Учасники акції тримають плакати з надписами "Заважає мова - геть до Ростова", "Руки геть від української мови", "Ні русифікації", "Слово=зброя, українське слово=українська зброя", "Нас єднає мова", "Мова - це зброя", "Кажи мовою, а не ляпай язиком", "Зупини лінгвоцид" та інші. На площі під ВР також встановлено сцену, на якій є плакат із цитатою відомої української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". У Верховній Раді у п’ятницю, 17 липня, можуть розглянути законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

    16.07.2020 27 12386
  • «Авакова у відставку»: мітинг під Радою «Авакова у відставку»: мітинг під Радою

    Під Верховною Радою активісти проводять мітинг щодо відставки міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Участь у заході беруть близько тисячі осіб, серед них є і активісти "Правого сектору", "Свободи" та інших організацій"У мене особисто вже немає питань до Авакова. Ми знаємо, що цей міністр не змінить ситуації. Ми переходимо в залу парламенту. Аваков має піти", - сказала нардеп Інна Совсун. Активіст Сергій Стерненко заявив, що важливо виходити на протести, щоб показати, що в Україні не будуть "миритися зі свавіллям". Більшість учасників акції у медичних масках. На кордоні під ВР висять плакати із надписами "Free Riff", "FreeAntonenko", "FreeDrKuzmenko" тощо. Під час акції протесту під Верховною Радою у столиці чоловік підпалив себе. Про це повідомила пресофіцер Печерського управління поліції ГУНП у Києві Оксана Тищенко: "Чоловік намагався себе підпалити, його погасили, й він далі продовжує брати участь в акції".

    05.06.2020 30 11741
  • Акція на підтримку Сергія Стерненка під СБУ у Києві Акція на підтримку Сергія Стерненка під СБУ у Києві

    Під стінами головного слідчого управління СБУ у Києві пройшла акція на підтримку активіста Сергія Стерненка, якому сьогодні мали вручити підозру. Як зазначили напередодні організатори акції, мета протесту - висловити підтримку Стерненку, адже "на місці Сергія може опинитись будь-хто, хто не захоче віддати своє життя та здоров'я замовному тітушці". Учасники акції протесту в переважній більшості прийшли у захисних масках, на заході були відсутні плакати та прапори політичної символіки. Стерненко подякував усім, хто прийшов його підтримати, і заспівав разом з ними гімн України та пішов із адвокатом на зустріч зі слідчим. Вийшовши з будівлі СБУ, Стерненко повідомив, що його викликали для ознайомлення з матеріалами справи"Знаєте для чого мене викликали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мене з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани у них були сьогодні зовсім інші, тому що для того, щоб ознайомитись з матеріалами, повістки ніхто ніколи не вручає", - сказав активіст. З його слів, під час перебування у будівлі СБУ він побачив пост Служби Безпеки щодо його виклику. Зазначимо, раніше у відомстві повідомили, що Стерненка було викликано до СБУ у понеділок для проведення слідчих дій, які на даний момент не пов’язані з оголошенням йому про підозру. "Я абсолютно впевнений, про це говорять і наші внутрішні джерела в офісі Генерального прокурора та в СБУ, що станом на сьогодні мені мали повідомити про підозру по статті 115 – умисне вбивство", - заявив Стерненко.14 травня активіст Сергій Стерненко заявив, що його викликають у СБУ на понеділок, 18 травня, для повідомлення про підозру. Стерненко уточнив, що слідчий СБУ у виклику не вказує, для участі у яких слідчих і процесуальних діях його викликають. Раніше фанатський рух WBC ультрас "Динамо" оприлюднив заяву про підтримку Стерненка і попередив про мобілізацію через можливе затримання екс-лідера одеського "Правого сектора". Також оприлюднили свої заяви щодо ситуації навколо можливого ув’язнення Стерненка ще шість фанатських рухів України: ультрас "Волині", запорізького "Металурга" та інші. В цей же день у 9 містах України пройшли акції "Руки геть від Стерненка - маю право на захист". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на 23-річного Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — також державну охорону. Щодо фактів нападів на Стерненка наразі здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях, ще за одним обвинувальний акт щодо підозрюваного нападника спрямовано до суду. У березні 2020 року ряд правозахисних та громадських організацій закликали правоохоронців неупереджено розслідувати кримінальну справу, порушену за фактом нападу на громадського активіста. Раніше генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що слідство в будь-якому разі пред'явить підозру активісту.

    18.05.2020 20 6969
  • Під Кабміном мітингують міжнародні перевізники на фурах Під Кабміном мітингують міжнародні перевізники на фурах

    Під Кабміном зібралось декілька сотень далекобійників, які також пригнали вантажні фури до будівлі. Протестувальники вимагають від уряду вирішити кризу, яку наразі переживає галузь. Зокрема створити рівні умови отримання дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення незалежно від кількості транспортних засобів у компанії, а також скасувати електронне бронювання всіх видів дозволів на перевезення вантажів територією іноземних держав та забезпечити громадський контроль використання та повернення дозволів. Також мітингарі вимагають: забезпечення унормування попереднього розподілу «дефіцитних» дозволів, збільшення кількості представників галузі у Комісії з розподілів дозволів, проведення переговорів з іншими країнами щодо збільшення квот на міжнародні дозволи, вирішення питання великих черг на західному кордоні України та забезпечення можливості отримати дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів за одну добу. Кількакілометрові ряди з вантажних фур із гаслами на бортах "Чиновники, не знущайтесь із автоперевізників!" помічені також на під'їздах до Києва. Міністр інфраструктури України Владислав Криклій вийшов до протестувальників та запропонував перевізникам надати свої пропозиції на розгляд до міністерства. Також Криклій пообіцяв обговорити питання з польським колегою щодо збільшення квоти на міжнародні вантажні автомобільні перевезення для українських перевізників. "Дефіцит створюється через те, що нам створюють торгові бар’єри деякі країни, які мали б бути партнерами. І тут ми дійсно маємо об’єднувати зусилля. І не тільки під Кабміном порушувати це питання, а й в міжнародній площі. Щоб ті самі поляки, які нам "зрізали" на 20% квоти і контингент дозволів у поточному році, щоб вони повернули квоти принаймні на той рівень який був. Я на цьому наполягатиму, буду відстоювати інтереси абсолютно всіх перевізників і всієї сфери. І наступного тижня я знову зустрічаюся з паном Адамчиком, з міністром інфраструктури Польщі, і буду ставити це питання", - заявив Криклій під час спілкування з мітингарями. У 2019 році Польща знизила до 160 тис. кількість дозволів для перевезень українських вантажів до Польщі або транзитом через Польщу. У 2018 році Польща видала Україні 260 тис. таких дозволів. У листопаді 2019 року стало відомо, що Польща надасть додатково 10 тисяч дозволів на міжнародні вантажні перевезення на 2019 рік та ще 10 тисяч дозволів на 2020 рік, які можна буде використати до кінця 2019. У січні 2020 року в Україні запрацювало е-бронювання дозволів на міжнародні вантажні превезення через Транспортний портал електронних послуг. Через портал із 1 січня 2020 року можна зробити попереднє замовлення 60% всіх видів дозволів, 40% залишаються для оформлення та видачі за усним зверненням до Пункту видачі дозволів (ПВД).

    12.02.2020 20 9034