Демонстранти в різних країнах світу від Канади до Австралії на минулих вихідних, 12-13 лютого, вийшли на вулиці з протестом проти обмежень у зв'язку з COVID-19. Прикладом для наслідування стали протести водіїв вантажівок у Канаді, які вимагали покласти край обмеженням впровадженим через пандемію коронавірусу, як от щеплення та інші.

У Брюсселі у неділю, 5 грудня, люди вкотре вийшли на вулиці на знак протесту через карантинні обмеження. Деякі демонстранти виступали проти усіх заходів, що запроваджені у зв'язку з пандемією коронавірусу, в той час, як інші незадоволені конкретними заходами, наприклад, впровадженням COVID-сертифікатів. Про акцію проти карантинних обмежень у Брюсселі було відомо заздалегідь – організатори анонсували її не неділю, 5 грудня. Вони вимагали "демократичного, а не диктаторського" підходу до розв'язання пандемічної кризи та запевняли, що цього разу акція буде мирною. До слова, попередні подібні мітинги до цього вже завершилися насильством та заворушеннями. Недільна акція не стала виключенням. Так, деякі учасники почали виявляти агресію до правоохоронців та кидали у них сміття та петарди. У відповідь ті застосували водомети та сльозогінний газ. Все це почалося вже тоді, коли більшість демонстрантів розійшлися – залишилася якась сотня.

Понад 3 тисячі людей зібралися в середу ввечері на Майдані Незалежності, а звідти пройшли маршем до Офісу президента. Акція відбулася у восьму річницю Євромайдану, але також була присвячена останнім політичним подіям. Зі сцени, встановленої на Майдані, лунали критичні заяви на адресу Володимира Зеленського та його команди. Президента критикували за кадрову політику та скандал з "вагнергейтом" - це була спецоперація українських спецслужб із затримання 33 бійців російської ПВК "Вагнер". Зеленського закликали звільнити з посад керівника офісу президента Андрія Єрмака, його заступника Олега Татарова та першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка. Активісти тримали плакати з написами: "Вийди звідси!", "Зеленський зрадник", "Досить зрад". Час від часу учасники кричали "Ганьба!". Дехто закликав до дострокового припинення повноважень нинішньої влади, в тому числі до відставки самого Зеленського. В акції взяли участь представники різних політичних сил, зокрема "Європейської солідарності", "Нацкорпусу", "Голосу", "Демократичної сокири". У зв'язку з масовими акціями 1 грудня - вранці в урядовому кварталі також протестували фізичні особи підприємці - в центрі Києва перекрили автомобільний рух на кількох вулицях, а правоохоронні органи посилили чергування. Як повідомила Нацполіція, до роботи у цей день залучили понад 3 000 правоохоронців та 1 500 бійців Нацгвардії. Близько 20.00 учасники пройшли маршем до офісу президента на вулиці Банковій. Перед цим організатори закликали демонстрантів до організованості та порядку. Мовляв, мета акції "показати, хто господар міста", а не вдаватись до сили та руйнувань. До офісу президента колонна мітингувальників дійшла без сутичок та заворушень. Учасники акції виголошували промови з критикою Зеленського та закликами до імпічменту. Акція проходила спокійно. Учасники акції кидали дрібні монети в бік Офісу президента. Потім частина їх розійшлася, а частина мітингувальників вирішили піти до Верховної Ради.На площі перед ОП було багато правоохоронців, але мітингувальникам ніхто не перешкоджав. Їх пропускали вільно, без огляду речей. Учасники здебільшого не затримувалися біля входу до офісу президента, а проходили повз ходою від вулиці Інститутської до вулиці Лютеранської. Напередодні акції у соцмережах часто іронізували у зв'язку з нещодавньою заявою Зеленського, який під час пресмарафону 26 листопада повідомив, що спецслужби мають записи, які свідчать про запланований на 1-2 грудня держпереворот. "Ми отримали інформацію, що першого числа в нашій державі буде державний переворот. 1-2 грудня… Це не тільки агентурна інформація, а і звукова, де представники з України, скажімо так, з представниками Росії, скажімо так, обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні. Що буде залучено мільярд доларів", - заявив тоді президент. Пізніше Рінат Ахметов заявив, що "його обурює поширення такої брехні" від президента.

У Києві в середу, 24 листопада, проходить акція протесту противників вакцинації проти коронавірусної хвороби, яку анонсував рух "Права людини" львівського активіста Остапа Стахіва. Учасники акції виступають проти обов’язкової вакцинації представників певних професій. В урядовому кварталі багато правоохоронців. Поліцейські та нацгвардійці чергують на всіх прилеглих до вул. Грушевського вулицях в урядовому кварталі, зокрема, на вул. Липській, Шовковичній та біля Європейської площі.  Учасники мітингу проти обов’язкової вакцинації від коронавірусу пройшли ходою від будівлі Верховної Ради до головного офісу Служби безпеки України. У ході беруть участь близько тисячі людей. Вони пройшли за маршрутом: вул. Грушевського, вул. Хрещатик, вул. Володимирська, де розташована будівля головного офісу СБУ. Через масову акцію, організовану рухом відомого антивакцинатора Остапа Стахіва, поліція майже на увесь день обмежить рух транспорту у центрі Києва, повідомила поліція. Зокрема з 10:30 до 17:00 обмежено рух на вулицях Грушевського, Хрещатику, Європейській площі, бульварі Тараса Шевченка та вулиці Володимирській. Зараз у центрі Києва поліція працює у посиленому режимі. Акцію протесту планували вже давно, але саме 24 листопада у Львові суд розглядатиме апеляцію на арешт Стахіва, якого суд арештував до 16 січня з можливістю внести заставу у мільйон гривень. Остапа Стахіва звинувачують у замаху на повалення конституційного ладу в Україні. Учасники планують передати своє звернення до президента Володимира Зеленського та заявляють, що готові мітингувати під стінами Ради доти, доки не виконають їхні вимоги. Кажуть, навіть готові розбивати намети та ночувати тут.

Десятки тисяч людей, поліція, водомети, сльозогінний газ і вогонь - на вихідних по всій Європі виступали проти посилення коронавірусних обмежень. У містах Бельгії, Австрії, Данії, Хорватії та інших країн відбулися людні мітинги. А подекуди сталися сутички з поліцією. Усе це відбувається на тлі нового посилення коронавірусних заходів через зростання кількості хворих у Європі.

Під будівлею Верховної Ради проходить акція противників вакцинації від COVID-19, на яку зібралось більше тисячі мітингарів. За їх словами, люди приїхали відстоювати свої права з різних регіонів України. Учасники акції перекрили в урядовому кварталі вулицю Грушевського та Шовковичну. Їх основні вимоги - скасування карантинних правил, заборона примусової медицини та забезпечення прав людей. Вони скандують: "Ні - медичному терору" і тримають в руках прапори з надписами "Права людини" та плакати "Скажи "Ні" обов'язковій вакцинації", "Руки геть від наших дітей", "МОЗ. Фармація". За ситуацією в урядовому кварталі стежить поліція. На вулиці Садовій та на площі Конституції перед ВР зосереджена велика кількість представників Нацгвардії. За винятком невеликих перепалок з поліцією, ситуація наразі спокійна. Серед ініціаторів акції - екснародний депутат Надія Савченко, яку кілька тижнів тому затримали в аеропорту з фальшивим ковід-сертифікатом.

Представники Федерації профспілок України вийшли у Києві на акцію протесту у Всесвітній день за гідну працю. Майже 10 тисяч людей зібралися під Червоним корпусом КНУ ім.Шевченка. Акція відбувається під гаслом "Захистимо свої трудові права і свободи на об’єднання в профспілки. Здобудемо краще життя!". Люди тримають гасла "Захистимо свої трудові права", "Жодних урізань трудових прав", "Ні диктату корпорацій - Україні гідну працю", "Робочі місця і гідна зарплата - працюємо в Україні". Учасники акції виступають проти "антитрудових та антипрофспілкових законопроєктів" від влади. Зокрема, це проєкт закону №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність, законопроєкт №5388 щодо дерегуляції трудових відносин та законопроєкт №2681 щодо окремих питань діяльності професійних спілок. Мітингарі вимагають ухвалення нового Трудового кодексу, "який захистить людей праці", а також доступні для населення справедливі ціни на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги. Окрім того, профспілки виступають за дотримання визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян, зокрема: мінімальної заробітної плати – 6900 грн; мінімальної пенсії – 3600 грн; посадового окладу першого тарифного розряду у бюджетній сфері –6500 грн. Також на акції вимагають до кінця цього року виплатити заборговану 140 тисячам працівникам заробітну плату у розмірі майже 4 млрд гривень. Мітингарі також мають намір пройти колоною до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Рух автотранспорту в районі проведення акції частково перекрито, працює поліція діалогу. Ситуація спокійна.

У Києві 14 липня відбувається акція протесту ветеранів силових структур, які вимагають перерахунку пенсій, називаючи свої чинні соціальні виплати «жебрацькими». Під будівлею Верховної Ради між протестувальниками та поліцейськими сталися сутички. Пенсіонери, які працювали в силових структурах, прорвалися до будівлі парламенту після того, як до них на їхню вимогу не вийшов голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Поліція використала сльозогінний газ. Після цього протестувальники перекрили рух транспорту в урядовому кварталі. Згодом учасники акції протесту ходою вирушили до Кабінету міністрів, з Кабміну до протестувальників вийшов представник Міністерства соціального захисту. Українське законодавство передбачає для працівників правоохоронних органів вихід на пенсію у віці 45 років за наявності страхового стажу 25 років і більше. Із цих 25+ років не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців має становити «військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, Податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України».

Семь лет назад, 26 февраля 2014 года, под стенами крымского парламента в Симферополе прошел масштабный митинг, в котором участвовали пророссийские и проукраинские активисты. Последние требовали не допустить рассмотрения вопроса о назначении референдума о статусе Крыма, запланированного в тот день на парламентской сессии. На тот момент на митинге в Севастополе уже «назначили» российского «народного мэра» Алексея Чалого вместо действовавшего тогда главы города Владимира Яцубы. В Симферополе события могли бы развиваться по такому же сценарию. Однако проукраинским участникам митинга удалось добиться переноса сессии крымского парламента. Она состоялась на следующий день, 27 февраля. В захваченном российскими военными здании, под кураторством сотрудников российских спецслужб депутаты проголосовали за проведение «референдума», который впоследствии стал основанием для аннексии Крыма властями России. Митинг у крымского парламента вошел в историю как начало сопротивления крымчан российской оккупации. С 2016 года день 26 февраля внесен в календарь официальных дат Украины как «День сопротивления Крыма российской оккупации». В этой фотогалерее мы вспоминаем, как семь лет назад проходил масштабный митинг сопротивления российской оккупации в Симферополе.

У центрі Києва відбувається акція протесту підприємців проти фіскалізації. З самого ранку учасники мітингу почали збиратися на Майдані Незалежності, де з 15 грудня триває постійна акція протесту "Податковий Майдан - за конституційні права і свободи!". Протестувальники тримають прапори руху "SaveФОП", а також плакати зі своїми вимогами, зокрема, проти фіскалізації, підвищення тарифів і карантинних обмежень: "Ні вибірковому лоХдауну", "Високі тарифи геноцид для народу", "Беги, Вова, беги", "Ми платимо податки, а доведеться хабарі. Владі потрібні наші хабарі?", "Вова, пора на стадіон!", "РРО і штрафи засунь собі у ... попу", "Дайте працювати!", "Не заганяйте бізнес в тінь! Не робіть з нас нелегалів!" тощо. Після мітингу на Майдані Незалежності учасники мітингу вирішили пройти ходою до Представництва ЄС в Україні та до посольства США в Києві. Основна вимога мітингувальників: прийняти законопроєкти № 3853-1 (2), 3993, спрямовані, за їхніми словами, на захист спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.