Бізнес
Ринки та компанії
«Центренерго» проти формули «Роттердам плюс»
«Ми єдині підтримуємо економіку українських шахт, і натомість вимагаємо справедливого ціноутворення на вугілля», - в.о. генерального директора ПАТ «Центренерго» Олександр Корчинський.
Із 10 липня 2020 р. запрацював оперативний контракт між ПАТ «Центренерго» і ДТЕК на постачання вугілля за фіксованою ціною 1660 грн/тонна. Відвантаження із шахти «Добропілля» вже розпочалися. Однак, ключові питання залишаються відкритими. І «Центренерго» збирається відстоювати свої позиції у їх вирішенні.
Насамперед, так звана формула «Роттердам плюс» - це категорично неприйнятна модель ціноутворення з точки зору державних інтересів та економіки. Визнаючи можливість прирівнювання ціни українського вугілля до імпортного біржового паритету, ПАТ «Центренерго» водночас наполягає: коефіцієнт «плюс» має враховувати реальні транспортні витрати від української шахти до української ТЕС, а не включати в себе віртуальний фрахт із Нідерландів.
Цю позицію чітко озвучив під час наради у в.о. міністра енергетики Ольги Буславець керівник ПАТ «Центренерго» Олександр Корчинський. При цьому ще до розгляду умов контракту з ДТЕК у очільників відомства та підприємства вже була розмова у міністерському кабінеті про ціноутворення на вугільному ринку України. Тоді Олександр Корчинський, враховуючи ціну вугілля із державних шахт по 1950 грн/тонна, запропонував звернути увагу на міжнародний паритет. Але пропозицію підтримано не було. Однак за тиждень на пропозицію ДТЕК працювати за формулою «Роттердам плюс» і питання Олександра Корчинського чи вважає пані міністр таку пропозицію коректною, Ольга Буславець відповіла, що це комерційні стосунки двох суб’єктів господарювання.
Тобто, один раз - не можна. Другий раз – не було прямої відповіді.
Ще один приклад політики подвійних стандартів: на кінець року НЕК Укренерго оголосив конкурс на будівництво високоманеврових генеруючих установок, які будуть працювати якраз на газі. При яких тільки звинувачень ПАТ «Центренерго» не вислухало на свою адресу через те, що посміло використовувати газ. Однак, якщо поглянути на цифри калорійності газу - 8100 кКал/м куб. і калорійності вугілля – 5200 кКал/м куб, то рентабельність очевидна. Ціна вугілля становить 1950 грн/тонна, газу - 2390 грн/1000 м. куб. без ПДВ. Відповідно, у переведенні на калорійність газу еквівалентна ціна вугілля мала б становити 1489 грн/тонна замість реальних 1950 грн.Водночас, із одного боку - будівництво нових потужностей, які будуть споживати газ, з іншого – критика підприємства, яке лише намагається мінімізувати витрати, ситуативно працюючи на дешевшому паливі.
Тож постає питання якою насправді є позиція певних урядовців в енергетичній галузі і звідки в ній беруться подвійні стандарти.
Ще один болісний фактор, важливий з точки зору стратегічного контракту з ДТЕК та й економіки «Центренерго» в цілому – відсутність у підприємства обігових коштів. Міненерго обіцяло сприяння в отриманні кредитів у державних банках і була проведена відповідна робоча нарада під головуванням Ольги Буславець, однак на сьогодні всі переговорні можливості ПАТ «Центренерго» вичерпані повністю, а жодних зрушень у цьому питанні немає. Тож в.о. генерального директора ПАТ «Центренерго» Олександр Корчинський звернувся до в.о. міністра енергетики з проханням про повторну нараду для остаточного з’ясування позицій зацікавлених сторін.
При цьому причини відсутності обігових коштів у «Центренерго» абсолютно об’єктивні. Адже середньозважена ринкова ціна електроенергії за поточний місяць становила близько 1,17 грн/Квт, тоді як його собівартість на вугіллі близько 1,60 грн, а в комбінованому режимі майже 1,40 грн.
Повна невідповідність ринкової ціни електроенергії та її собівартості при закупівлі українського вугілля за ціною 1950 грн/тонна постійно породжує нові збитки та борги. Годі й казати про те, що навіть малоприйнятні для «Центренерго» 1950 грн за тонну – це далеко від собівартості вугілля. Адже насправді вона значно вища. І той факт, що ПАТ «Центренерго» підтримує вітчизняні шахти, закуповуючи вугілля за такою ціною і не ставлячи вимогу імпортного паритету, як у випадку з ДТЕК, економить державному бюджету мільярдні суми дотацій на шахти на додачу до тих, які уже існують.
Це державницька позиція державної компанії. ПАТ «Центренерго» купує вугілля газової групи виключно на українських шахтах. Це абсолютно принципове і незмінне рішення. І всі закиди про поставки нібито з непідконтрольних територій – просто брехня. Саме завдяки такій позиції «Центренерго» вже виводяться з простою «Добропілля» і «Надія».
Питання про те, що на перспективу робити із собівартістю видобутку вугілля і ринковою ціною електроенергії – глобальне, і потребує комплексного рішення. А відповідь на нього лежить у високих державних кабінетах, а не в офісі енергогенеруючої компанії. До речі, свої пропозиції «Центренерго» із цього приводу надала.
Наразі за оперативним контрактом між ПАТ «Центренерго» і ДТЕК іде відпрацювання економічних і технічних параметрів. Після аналізу яких і буде розроблений новий стратегічний контракт. Водночас, без вирішення ключових питань – справедливої об’єктивної формули ціноутворення, відкриття кредитної лінії для отримання обігових коштів та скасування подвійних стандартів – «ПАТ «Центренерго» не зможе рухатися в цьому напрямку. І тут великі очікування покладені на в.о. міністра Ольгу Буславець, на підтримку якої сподівається державна компанія «Центренерго».