Антисептик у школах: питання доцільності отруєння дітей, як карантинного заходу

- спирт етиловий належить до четвертого класу небезпечних речовин (періодичність контролю не рідше разу в квартал), гранично допустима концентрація (ГДК) парів спирту етилового в повітрі робочої зони виробничих приміщень – 1000 мг/куб.м (тобто 1 г на куб. метр) – ГОСТ 12.1.005. А в атмосферному повітрі його має бути не більше 5 мг/куб.м.

- площа класу 2,4 кв.м на дитину з розрахунку 25 дітей в класі, тобто 60 кв.м – ДСанПіН 5.5.2.008-01. Насправді площа класу може бути і 40 кв.м. Висота стелі – 3 м. Таким чином об’єм: 120-180 куб.м (значну частину цього об'єму забирають меблі, тому власне повітря для дихання ще менше).

- кількість людей (разом з учителем) в класі – 33. Кожен учень перед початком занять (а також після кожного відвідування санвузла, чхання, сякання, кашлю, витирання очей, причісування, у будь-яких інших випадках контакту в процесі роботи з предметами, які можуть забруднити (контамінувати) руки, має нанести на руки мінімум 3 мл антисептика – відповідно до Регламенту відновлення освітнього процесу у закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень. Допустимо, що на початку занять дуже ощадливі учні і вчитель вилили на руки 150 г антисептику (на практиці може бути більше). Також Регламент зобов’язує педагогів і тех. працівників перед початком кожного уроку протерти дезінфікуючим засобом всі столи і парти, для чого ощадливі педагоги витратили ще 150 г антисептику. Таким чином перед початком уроку в класі використано 300 г антисептику, який містить мінімум 70% етилового спирту – тобто 210 г чистого спирту. Згідно з Регламентом учні антисептик «активно втирають протягом 30 секунд», після чого весь спирт опиняється в повітрі разом із спиртом, нанесеним на чималу площу парт та столів.

В результаті маємо 210 г спирту на 120-180 куб. м класу, що перевищує ГДК в 1,75-1,17 разів на початок занять. Потім, перед кожним уроком, додаємо ще, компенсуючи втрати і підтримуючи високий вміст спирту в повітрі протягом всього дня. Підкреслюю: ГДК для робочої зони виробничих приміщень, встановлене для дорослих людей. Чи багато в нас класів з примусовою вентиляцією? Чи вірите ви в ретельне провітрювання після зниження зовнішньої температури?

А тепер найцікавіше – більшість антисептиків замість або разом з етиловим спиртом містять пропанол (пропіловий спирт), ГДК якого 10 мг/куб.м, тобто в сто разів менший за ГДК етанолу. Навіть максимально-разова ГДК пропанолу – 30 мг/куб.м, а в атмосферному повітрі його має бути не більше 0,6 мг/куб.м. Так, всі вони мають сертифікати про відносну безпеку для здоров’я, але ніхто не розраховував, що хтось додумається полити пропанолом тридцять дітей і закрити їх в приміщенні на 40 кв.м без примусової вентиляції і з меблями, також змащеними пропанолом.

Навмисно залишаю питання доцільності отруєння дітей, як карантинного заходу, лікарям, але ГДК встановлені не дарма.

А крайніми зроблять батьків, і ось чому. Якщо в класі вашої дитини за наполяганням вчителя чи директора був встановлений диспенсер з дезінфектором, а діти проінструктовані дезінфікувати руки перед початком занять, то діють вони так згідно з «Регламентом відновлення освітнього процесу у закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень». Цей Регламент вельми загадкова штука. Відповідно до новин, Регламент «розробив Департамент освіти і науки КМДА на основі міжнародного та власного досвіду», і він дійсно розміщений на сайті Департаменту. Однак наказів Департаменту, які б затверджували Регламент, знайти не вдалося. Є тільки завдання начальникам районних управлінь освіти «опрацювати» Регламент на нарадах керівників закладів освіти – Наказ Департаменту № 83 від 25.05.20 р. В той самий день на офіційному порталі Києва з’являється інформація, що Регламент «ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації № 45». Натомість саме розпорядження керівника № 45 не ЗАТВЕРДЖУЄ, а ПОГОДЖУЄ Регламент. Це можна сприйняти так, як дотичні служби погоджують документ до його затвердження, і, таким чином, погодження не означає легітимацію Регламенту керівником. Разом з цим це саме розпорядження керівника зобов’язує Департамент «забезпечити реалізацію Регламенту». При цьому треба пам’ятати, що «розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації» (п.8 ст.75 Кодексу цивільного захисту України).

Тобто, що маємо у залишку: керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації погодив (а не затвердив) Регламент і разом з тим зобов’язав Департамент освіти і науки КМДА забезпечити його реалізацію. Департамент, який і розробив цей Регламент, також не затверджує його, тобто не дає йому сили нормативного акту, але наказує начальникам районних управлінь освіти опрацювати Регламент з директорами шкіл. Проінструктовані директори шкіл в свою чергу інструктують вчителів і голів батьківських комітетів про вимоги Регламенту, також без оформлення таких вимог наказом по школі. Проінструктовані вчителями батьки біжать закуповувати антисептики та дозатори і встановлюють цю отруту в класі. Вчителі інструктують дітей про необхідність постійної дезінфекції рук і контролюють виконання.

Сама можливість вільного доступу школярів до речовини з летальною дозою 1,87 г/кг (пропанол), як і зберігання літрів легкозаймистої летючої речовини в класі, дивує. В разі отруєння дітей парами етанолу/пропанолу внаслідок бездумного масованого його використання великою кількістю дітей в невеликому приміщенні без примусової вентиляції звинувачені у цьому будуть батьки, які фактично встановили цю отруту в класі. В умовах відсутності наказів по школі і формального затвердження Регламенту притягти до відповідальності Департамент і керівника, які впроваджували незатверджений Регламент, як обов’язковий, буде, м’яко кажучи, складно.

Гарна новина в тому, що як юрист не бачу правових підстав дотримуватися Регламенту, як такого, що не є нормативним актом. Додатково слід навести більш свіжу Постанову № 50 Головного санітарного лікаря України від 22.08.20 р., яка затверджує «Протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п.17 яких каже, що «основним заходом гігієни рук в умовах закладу освіти є миття рук з милом. Використання антисептиків доцільне лише в тому випадку, коли відсутній доступ до проточної води з милом».

Бувайте здорові!

Автор: Максим Олексіюк, юрист