НОВОСТИ ДНЯ: Нова війна на Близькому Сході: чому конфлікт "Талібану" і Ірану вигідний Україні • Вченим вперше вдалося зафіксували гігантський циклон на північному полюсі Урану • "Хочуть розчленувати нашу країну": Лавров пожалівся на західні країни, які планують передати Україні F-16 • Дощі на півдні й сході, місцями гроза: прогноз погоди на сьогодні • "Йде війна на всіх напрямках": у Путіна заговорили про загрозу для Росії • У РДК розповіли, як вони із вітерцем проїхали кордон Росії: "Там не було нікого" • Це реально: генерал розповів, як і за якої умови можуть вбити Путінавсе новости дня
Колонки
Колонки / Блоги
21.10.2020 763

«Від Сяну до Дону» или немного поменьше? О культуре унификации и культуре разнообразия

Юрий Христензен, блогер: В культуре унификации единая Украина может существовать либо без Галичины, либо без Крыма с Донбассом. Все зависит от полюса, с которого смотреть. С имперского полюса Галичину не нужно было "присоединять", а с унитарного украинского Донбасс с Крымом необходимо "отсоединить". Иначе не получается сделать всех одинаковыми.

16047755555555555555555555555555555555555555555558

Илларионов поднял сегодня интересную дискуссию об унификации и разнообразии. Он привел сначала цитаты имперских начальников о том, что ни в коем случае нельзя было присоединять униатскую Украину, а затем высказывания украинских мыслителей о том, что Крым и Донбасс являются "раковой опухолью Украины".

В СССР (а до этого в Российской империи) культивировалась унификация. Наиболее известный пример – "новая историческая общность – советский человек". Связано это с законом Эшби применительно к вертикальным системам управления. По этой же причине, кстати, не получается построить реальный федерализм ни в СССР, ни в постсоветской России.

В культуре унификации единая Украина может существовать либо без Галичины, либо без Крыма с Донбассом. Все зависит от полюса, с которого смотреть. С имперского полюса Галичину не нужно было "присоединять", а с унитарного украинского Донбасс с Крымом необходимо "отсоединить". Иначе не получается сделать всех одинаковыми.

Культура унификации досталась Украине от прежних империй. Проявляется она в высказываниях украинских политиков наподобие тех, которые приведены в первом абзаце. Но есть и культура разнообразия. В этой, второй, культуре не существует никаких "раковых опухолей" и не надо ничего "отсоединять". И присоединять тоже не нужно.

В марте этого года во время соцопроса 70% одесситов назвали себя украинцами. Чем моложе респондент – тем выше процент. В советском паспорте их родителей могла стоять другая национальность, но они чувствуют себя двуязычными членами украинской политической нации и не видят в этом проблемы. Одесса – мультикультурный город.

Люди культуры разнообразия прекрасно себя чувствуют в Ужгороде и во Львове. И не менее хорошо себя чувствовали в Донецке и Симферополе до оккупации. Им все равно, на каком языке общаться, потому что они знают несколько языков. Они уважительно относятся к чужой культуре и не пытаются никому навязать своих богов.

Разнообразие – это возможность. Но она требует сложной системы управления со множеством сдержек и противовесов. Независимость ветвей власти, субсидиарность регионов – это все про культуру разнообразия. Тем, кто не жил в культуре разнообразия, проще и понятнее культура унификации. Но это точно не про Украину.

Автор: Юрий Христензен

Оценка материала:

5.00 / 1
«Від Сяну до Дону» или немного поменьше? О культуре унификации и культуре разнообразия 5.00 5 1
Колонки / Колонки / Блоги
21.10.2020 763
Еще колонки: Колонки / Блоги
  • Про загальні тенденції масованих ударів РФ по Україні, і наскільки ресурсозатратним є питання ППО Про загальні тенденції масованих ударів РФ по Україні, і наскільки ресурсозатратним є питання ППО

    Іван Киричевський: Навряд чи рашистські обстріли ракетами та «Шахедами» досягають очікуваного пропагандистського результату. Бо тепер і зі сторони ЗСУ активізувались удари в нічний час по ворожим тилам, невідомим ворогу далекобійним озброєнням. І це все викликає у російських «воєнкорів» стан «тривожно», а не стан захоплення влучанням їх «високоточних» ракет по нашій території.

  • Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги

    Сергій Собко: Майже півтора року широкомасштабної війни яскраво ілюструють очевидне – регулярного війська недостатньо для боротьби із чисельнішим ворогом впродовж тривалого часу. Тому держава вимушена проводити мобілізацію цивільного населення. Як зазначив Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний «Війну починають кадрові військові, а завершують вчителі, інженери, бухгалтери». Саме тому кінцевий результат війни залежить від того, наскільки вчорашні цивільні зможуть адаптуватися до військової служби та до умов бойових дій. Від того, яким сержантом буде вчорашній вчитель, яким сапером – вчорашній інженер і яким стрільцем – звичайний бухгалтер.

  • Білгородський ляпас: який нам з того резон? Білгородський ляпас: який нам з того резон?

    Юрій Богданов: Чому невідомі патріоти Росії роблять те що роблять в Білгородській області? А до цього щось таке було в Курській і Брянській.  Поясню кілька базових положень.

  • Зведення з фронту. Дещо про Бахмут та "Сіверський контекст" Зведення з фронту. Дещо про Бахмут та "Сіверський контекст"

    Костянтин Машовець: На Лиманському напрямку командування військ противника продовжує спроби покращення своїх позицій на тактичному рівні за рахунок вводу у бій частково поповнених підрозділів 2-го армійського корпусу (АК) Південного воєнного округу (ПівдВО) та 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) Західного ВО. Зокрема, протягом останніх двох тижнів у бій були введені підрозділи 123-ї та 127-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) 2-го АК та 254-го мотострілецького полку (мсп) 144-ї мотострілецької дивізії (мсд) 20-ї ЗВА по наступним напрямкам:

  • Мы наблюдаем начало путинского переселения народов: России нужны солдаты и рабочая сила Мы наблюдаем начало путинского переселения народов: России нужны солдаты и рабочая сила

    Владимир Фесенко: 10 мая появился указ Президента РФ о призыве граждан Российской Федерации, пребывающих в запасе, на военные сборы в 2023 г. Вот вам россияне и новая волна мобилизации, правда, пока, в скрытом виде – под прикрытием призыва на военные сборы. Это, наверное, запоздалое поздравление Путина россиянам с 9 мая. При этом два пункта этого указа российского президента носят секретный характер. К чему бы это? А может сборы будут проводиться на оккупированных территориях Украины?