5 причин підписати договір на розробку програмного забезпечення

З ким укладають договори на розробку ПО?

Перед початком роботи над проектом радимо укласти договори із замовником та командою. Перший документ потрібен для фіксації бажаного результату, визначення об’єму робіт, порядку розрахунків, взаємних прав та обов’язків замовника та виконавця.

Другий документ складається для організації команди.

Навіщо IT-компанії розробляти та підписувати договори?

IT-юристи сформували перелік юридичних та бізнес-причин спроектувати договір щодо надання послуги з розробки програмного забезпечення.

1. Проходження банківського комплаєнсу

Для отримання оплати від клієнта на банківський рахунок компанії необхідно підтвердити легальність походження коштів. Такі ситуації скоріше виняткові, ніж регулярні. Вірогідність одержання вимоги від банку збільшується, якщо IT-компанія отримує міжнародні грошові перекази і сума платежу перевищує 150 000 грн.

2. Подання податкової звітності

Податковій цікаво звідки прийшли гроші і чому. За допомогою договору IT-компанія підтверджує джерело доходу.

У договорі описуємо предмет. Обирайте назви послуг, які визнаються на міжнародному рівні. Наприклад, комп’ютерне програмування. За такої умови, можна розраховувати на застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Крім того, IT-бізнес може використати ПДВ-пільгу. Ставка ПДВ 0 % застосовується за умови передання програмного продукту у власність. Таке правило зазначено у п. 26-1 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового Кодексу України. А от ліцензія на ПО буде оподатковуватися за ставкою 20%.

3. Фіксація вимог до IT-продукту, скоупу робіт та моделі оплати

Детальні вимоги замовника до результату вцілому і окремих майлстоунів фіксуються у технічних завданнях. Так само як і терміни виконання завдань. Напишіть у договорі про обов’язковість ТЗ. Так ви надаєте йому юридичної сили і можете уникнути порушення дедлайнів і конфліктів.

Ціна залежить від моделі оплати: Fixed Price або Time&Material. У першому випадку фіксується плата за весь проект. Тут важливо розмежувати доопрацювання за технічним завданням та нові побажання клієнта, що додатково оплачуються.

4. Принципи управління проектом

У кожного з учасників процесу розробки має бути зона відповідальності. Наприклад, клієнт надає матеріали та додаткову інформації, своєчасно приймає результати роботи та оплачує інвойси. Однак, погодьтеся, що замовник - це загальне поняття. Тож у договорі радимо визначити, хто на стороні замовника відповідає за прийняття роботи, а хто здійснює платежі за інвойсами. Зафіксуйте, кому телефонувати, на яку пошту писати, коли виникають питання. Найгірше - це шукати відповідального, якого немає. Договір допоможе подолати цю проблему.

5. Мінімізація спорів з управлінням Держпраці та ризиків небажаного оподаткування

Помилки у договорах із розробниками призводять до штрафів за неоформлених співробітників та донарахування податків. IT-компанії варто визначитися зі статусом: роботодавець або замовник. У першому випадку з командою укладають трудові контракти, у другому - договір на розробку програмного забезпечення. Важливо описати відносини зі спеціалістом як з незалежним виконавцем, а не робітником. Для закріплення незалежності спеціаліста радимо написати, що розробник працює у своєму режимі та на власному ноутбуці, а в офіс приходить щоб погодити технічні завдання.

Договори на розробку ПО - це забезпечення стабільності команди та гарантія виконання фінансових обов’язків замовником. Так ви встановлюєте власні правила, що враховують структуру та бізнес-процеси компанії.