Перша олігархічна: у цій війні великі втрати будуть з обох сторін

І далі ключове питання: а чому всі великі олігархи залишалися, не зважаючи на зміну влади?

Відповідь дуже проста. По-перше, тому, що і Ахметов, і всі інші великі олігархи пристосовувалися (більш менш) до будь-якої нової влади, навіть співпрацювали з нею (хоча б періодично чи частково). По-друге, жодного разу жодна влада не воювала всерйоз з олігархами. Погрози були, локальні конфлікти теж були (як у Порошенка з Коломойським; і то на націоналізації Приватбанку більше наполягали МВФ та інші міжнародні партнери України), але справжньої війни між владою і олігархами ще не було. До речі, і Ахметов жодного разу не наважувався на пряму інформаційно-політичну війну з Президентом України.

Зараз така війна вже почалася. Питання лише в тому, як і наскільки потужно зможе відповісти Президент Зеленський.

Тим, хто вважає Ахметова непохитним і непереможним, нагадаю дві ситуації. У 2005 році Рінат Леонідович на певний час залишив Україну, тому що побоювався за свою небезпеку. А у 2014 році змушений був тікати з рідного Донецька. «Хазяїн Донбасу» не зміг захистити ні свою владу на Донбасі, ні навіть свій маєток. І це там, де він, нібито, контролював все і всіх. Як виявилось, рівень його впливу був значно перебільшеним.

Але зрозуміло, що просто так – гучними заявами і віртуальними погрозами – Ахметова не перемогти. Як очевидно і інше – у Ахметова не має можливості швидко і легко поміняти владу в країні, зокрема і Президента. І в прямій політичній війні великі втрати будуть у обох сторін.

Автор: Володимир Фесенко