Жнива під обстрілами: скільки аграріям удасться зібрати зерна в умовах війни і чи буде Україна з хлібом

15 млн тонн торішнього зерна досі не змогли вивезти з України через заблоковані порти Азовського та Чорного морів. І це ще не всі виклики, які постали перед аграріями.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Зараз у хліборобів два вороги – посуха, яка на 30% знизила цьогорічний врожай, та російські обстріли. Через це жнива розпочали раніше.

Крім того, щоб нове зерно було де зберігати, треба вивільняти склади від минулорічного збіжжя.

"Ми запропонували частину цього врожаю передати пайщикам вже, як розрахунок орендної плати, щоб звільнити певні складські приміщення. Усе, що можна відремонтувати, перекрити дахи, де підлогу для того, щоб ми могли свій врожай тимчасово розмістити увесь", - каже голова підприємства Борис Юрескул.

А через те, що окупанти все частіше накривають ракетами й елеватори, частину збіжжя планують розподілити по невеликих сховищах, частину відразу продавати.

"Потрібні оборотні кошти, сьогодні потрібне паливо, заробітна плата. Тут альтернатив у нас немає, зібрати і дивитися по ситуації, шукати виходи десь до річки, до берега, де можна буде завантажувати якусь кількість зерна на продаж", - додає Борис Юрескул.

Але продати збіжжя швидко не вдасться – в Україні ще не все минулорічне зерно вивезли. Через заблоковані порти транспортують його фурами до річкових портів. Через це одеські дороги вже другий місяць перевантажені, бо щоб заповнити одне судно, до порту мають заїхати понад тисяча вантажівок. Експерти прогнозують, що далі буде ще важче.

"Можуть бути ще певні складнощі з тим, що в країнах, які нам допомагають з експортом, у них свій буде новий врожай, який їм також частково доведеться вивозити. І тут буде певна накладка, якщо ми дійсно не наростимо можливості з експорту, то під великим питанням стоїть наступний сезон", - каже експерт Роман Сластьона.

Перенасичення українського ринку зерна вже викликало цінову спекуляцію всередині країни, кажуть у профільному департаменті. Закупівельні ціни на збіжжя нового врожаю штучно впали на третину, тоді як у світі через його дефіцит, навпаки, зростають.

"Ми розширюємо додаткові канали експорту для того, щоб аграрії самі виходили на інші ринки інших країн, щоб унеможливити цю спекуляцію. Не може українська пшениця коштувати дві гривні, коли на загальносвітовому ринку це в десятки разів дорожче", - пояснює Алла Стоянова, директорка з аграрної політики ОВА.

Кардинально вирішити проблему експорту може лише українська армія, розблокувавши порти. Допомогти в цьому нам можуть західні партнери, бо без українського зерна жителі понад трьох десятків країн опиняться на межі голоду. Самим українцям він не загрожує.

"Ми виробляємо в п’ять, шість разів більше, ніж споживаємо. На прикладі минулого року ми виробили 107 мільйонів тонн зерна, а спожили не більше 20. В цьому році навіть у воєнних умовах ми виробимо мінімум 70 мільйонів тон зерна. Тому ми будемо обов’язково з хлібом", - додає Алла Стоянова, директорка з аграрної політики ОВА.

Якою ж буде його ціна вже на полицях магазинів, експерти поки що прогнозувати не беруться.