Більше не друзі? Як війна в Україні відбилася на стосунках Казахстану з РФ

РБК-Україна розбиралося, що відбувається у відносинах Нур-Султана та Москви.

Нейтральний союзник

З початком російського вторгнення в Україну влада Казахстану зайняла підкреслено нейтральну позицію. Як заявив заступник міністра оборони Султан Камалетдінов, офіційний Нур-Султан не підтримує жодну зі сторін.

"Конфлікт Росії та України до Казахстану ніякого відношення не має. Ми не підтримуємо ані ту, ані іншу сторону. У цьому плані ніяких питань бути не може", - зазначив він.

Проте Казахстан проти самої війни і виступає за мирне врегулювання. Президент Касим-Жомарт Токаєв на початку березня обговорював це питання з російським президентом Володимиром Путіним.

"Я сказав, що дуже важливо домовитися щодо ситуації в Україні шляхом переговорів", - написав він у своєму Twitter.

При цьому населення не залишилося байдужим у питанні вторгнення Росії в Україну. Країною прокотилися акції солідарності з українцями, наймасовіші пройшли в Алмати.

Незважаючи на нейтральність на словах, влада Казахстану намагалася припинити можливі спроби нової дестабілізації через війну в Україні. Відомий випадок, коли в місті Актау поліція оштрафувала любителя "русского мира" за те, що той наклеїв на свою машину букву "Z" на підтримку російського вторгнення.

Також з перших днів повномасштабної війни Казахстан надавав гуманітарну допомогу Україні. Крім офіційних поставок від влади до збору підключалися і місцеві волонтери. На сьогодні складно сказати, скільки саме гуманітарки було доставлено з цієї країни, один з останніх відомих випадків - партія на 13,6 тонн для жителів Чернігівської області.

Токаєв за територіальну цілісність України

Показовий момент настав у червні на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, який зокрема запам'ятався тим, що через міжнародну ізоляцію Росії туди були запрошені представники "Талібану". Виступаючи на одній сцені з Путіним, Токаєв заявив, що Казахстан не визнає так звані Донецьку і Луганську "народні республіки".

За його словами, якщо керуватися суто принципами Статуту ООН про право на самовизначення, у світі настане хаос.

"З цієї причини ми не визнаємо ані Тайвань, ані Косово, ані Південну Осетію, ані Абхазію. І, по всій видимості, цей принцип буде застосований щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ та Донецьк", - підкреслив Токаєв.

На запитання модератора панелі, чи чинить Захід тиск на його країну, він ухилився від відповіді. Пізніше, уточнюючи свою позицію, він зазначив, що в даному питанні має переважати принцип територіальної цілісності України. У квітні президент Володимир Зеленський у телефонній розмові подякував йому за таку позицію.

Втім, зменшуючи градус напруження, Токаєв в інтерв'ю російському державному телебаченню заявив, що Казахстан залишається ключовим союзником Росії та не відмовляється від своїх зобов'язань.

Розкол у спільній з Росією історичній пам'яті

Ще до подій у червні напередодні 9 травня Казахстан відмовився проводити парад на День перемоги. У Міністерстві оборони назвали і офіційну причину - економія грошей і необхідність вирішення інших нагальних завдань.

Це рішення викликало бурхливу реакцію в Росії. Зокрема, пропагандист Тигран Кеосаян вибухнув звинуваченнями на адресу Казахстану і порадив "уважно подивитися на Україну". За його словами, влада проявила невдячність по відношенню до Росії після того, як в січні 2022 року та направила свої війська у складі контингенту ОДКБ для придушення масових заворушень.

Коментуючи цей випад, Токаєв в інтерв'ю російським ЗМІ відкинув ідею того, що його країна опинилася в боргу перед Москвою.

"У Росії деякі особи перебріхують всю цю ситуацію, стверджують, що, ось, Росія врятувала Казахстан, а Казахстан має тепер вічно служити і кланятися в ноги Росії. Я вважаю, що це абсолютно невиправдані міркування, можна сказати, далекі від реальності", - додав президент.

Також в якості відповідної реакції в травні МЗС Казахстану запустив процедуру з присвоєння Кеосаяну статусу персони нон-грата.

Зазначимо, казахи давно звикли до подібної риторики. Справа в тому, що росіяни складають приблизно 20% населення, проживаючи переважно на півночі країни. Такий стан призводить до того, що час від часу російські націоналісти заявляють про те, що північ Казахстану - це російська земля. Масла у вогонь додав і президент Росії Володимир Путін, заявивши, що до розпаду Радянського Союзу у Казахстану нібито не було своєї державності.

Після вторгнення в Україну і наступних санкцій багато росіян кинулися в сусідню країну, де можна було оформити банківські картки міжнародних платіжних систем. Тоді почастішали повідомлення про нібито утиски російськомовних, яких відмовлялися обслуговувати російською мовою.

Проте все більш чітко простежується політика Казахстану і в даному питанні. У серпні стало відомо про те, що школярам у перших класах більше не будуть викладати російську мову.

У санкціях не помічник

Під шквалом західних санкцій проти Росії казахстанська сторона однозначно заявила, що не допомагатиме союзнику обходити обмеження. І окремо запевнила в цьому Україну. У квітні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що його колега з Казахстану дав відповідні гарантії.

"Він (глава казахстанського МЗС Мухтар Тлеуберді, - ред.) запевнив, що Казахстан не надає і не надаватиме механізми обходу санкцій", - зазначив Кулеба.

Після того, як "Сбербанк", "Альфа-банк" і ВТБ потрапили під санкції США, в Казахстані заарештували кілька десятків мільйонів доларів на кореспондентських рахунках їх дочірніх структур. В результаті найбільший російський державний банк ("Сбербанк") був змушений піти з країни.

Влітку також стало відомо, що через підготовку ембарго щодо нафти з Росії казахстанська нафта отримає нову назву. Раніше вона поставлялася разом з російською під позначенням Rebco (Urals), і щоб не потрапити під ембарго, Казахстан запровадив новий сорт сирої нафти KEBCO.

Більш того, Нур-Султан вирішив диверсифікувати шляхи експорту після того, як в Росії на місяць зупинили Каспійський трубопровід, яким йшло близько 80% всієї казахстанської нафти до порту Новоросійська, де її вантажили на танкери. Серйозний перебій призвів до того, що починаючи з вересня ця нафта частково йде на експорт в обхід Росії через Азербайджан. Крім того, демонстративно підкреслюється готовність допомогти Європі в подоланні енергетичної кризи у зв'язку з майбутнім дефіцитом російських енергоресурсів.

Вектор на Туреччину та Китай

Через західні обмеження традиційний для Казахстану торговий маршрут до Європи через РФ практично зупинився. Це призвело до того, що влада намагається диверсифікувати торгівлю. Протягом багатьох років між Росією і Китаєм існував негласний поділ: Москва забезпечувала безпеку в Центральноазіатському регіоні, а Китай розвивав його економіку. Тепер же ситуація змінюється.

Ще в квітні міністр національної оборони Китаю Вей Фенхе провів зустріч з Токаєвим, на якій сторони домовилися зміцнювати військове співробітництво. А напередодні в ході першої закордонної поїздки з початку пандемії COVID-19 лідер КНР Сі Цзіньпін заявив в Нур-Султані про підтримку у всіх регіональних і міжнародних питаннях.

"Як би не змінювалася міжнародна кон'юнктура, ми будемо і надалі рішучого підтримувати Казахстан у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, твердо підтримувати проведені вами реформи щодо забезпечення стабільності і розвитку, категорично виступати проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи вашої країни", - заявив Сі Цзіньпін.

Крім того, Казахстан прагне до більш тісних відносин з Туреччиною. На початку травня Токаєв в ході візиту до Анкари підписав угоду про спільне виробництво бойових безпілотників в Казахстані. Передбачається, що на базі підприємства Kazakhstan Engineering запустять збірку і технічне обслуговування дронів ANKA.

Привид ОДКБ

В одній з серпневих статей американське видання The Wall Street Journal писало, що з вторгненням Росії в Україну казахстанській стороні випав шанс підтримати війну, відплативши за січневу місію ОДКБ. Але замість цього Нур-Султан залишився осторонь.

WSJ вважає, що його віддалення від Москви стало несподіваним викликом для президента Росії Володимира Путіна, який протягом десятиліть намагається зберегти вплив у Центральній Азії. І саме Казахстан розглядається в якості головного союзника в регіоні. Одним з механізмів тиску мала стати Організація договору про колективну безпеки (ОДКБ) і так званий борг перед Москвою.

У той же час є серйозні сумніви щодо можливостей даного формату. За відомостями української розвідки, ще навесні країни-учасниці ОДКБ, крім Білорусі, відмовилися підтримати війну Росії проти України, хоча Москва на цьому наполягала. В результаті публічно було оголошено, що Казахстан не отримував запит про направлення на українську територію своїх національних військ.

Про те, що Казахстан охолов до співпраці в рамках ОДКБ, говорить і недавно загострився конфлікт між Вірменією і Азербайджаном. Будучи учасником союзу, Єреван звернувся за військовою допомогою у зв'язку з тим, що азербайджанська армія атакує об'єкти на суверенній території Вірменії. За підсумками екстреного засідання, міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді заявив, що питання відправки миротворчого контингенту поки не стоїть.

У російських ЗМІ з'явилася інформація про те, що саме Казахстан нібито блокував ініціативу направити військовий контингент ОДКБ до Вірменії, але вона досі не підтвердилася. А напередодні деякі російські Telegram-канали поширили новину про те, що з 1 січня 2023 року казахи нібито призупинять участь в ОДКБ. Але і вона не знайшла підтвердження.

"Інформація, що з'явилася в окремих соціальних мережах, про нібито запланований вихід Казахстану з ОДКБ є абсолютним фейком і не відповідає дійсності", - йдеться в сьогоднішньому повідомленні казахстанського МЗС.

***

У той час як світ намагається впоратися з війною в Україні, Росія продовжує агресивну експансіоністську політику по відношенню до сусідів. Схоже, Казахстан це вчасно помітив і намагається дистанціюватися від токсичної Москви. А також дав зрозуміти, що готовий вийти з її тіні і стати впливовим суб'єктом на міжнародній арені.