НОВОСТИ ДНЯ: Губернатор "БНР" проігнорував заклик добровольців забрати полонених: що буде з окупантами  Росію очікують внутрішні конфлікти або військове протистояння: прогноз ГУР Міноборони України  Салат з шинки, сиру, капусти та помідорів: смачний і корисний рецепт  Фінансовий гороскоп на червень 2023 року  Укргідрометцентр розказав, яка погода чекає на українців у червні  Кількість українців із дітьми у Польщі зросла у 5 разів: дослідження  Чехія хоче відсудити у Росії сотні тисяч доларів за використання дипломатичного майнавсе новости дня
22.09.2022 498

Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Що буде відбуватися далі в Росії?

Вадим Денисенко: Більше 80% росіян проти мобілізації. На мітинги проти мобілізації вийшло всього кілька тисяч людей. Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Чому?

Будь-яка революція відбувається тоді, коли є шість факторів: лідер, ідея, структура, час, гроші і міжнародна підтримка. У росіян нема ідеї (потенційний страх смерті – це не ідея для революцій), немає де-факто лідера, практично нема структур, є трохи грошей і багато часу, який тратиться невідомо на що і немає міжнародної підтримки (бо немає ідей і лідерів).

Влада отримала перемогу, якої сама не очікувала. Та частина російського суспільства, яка теоретично могла б вийти на вулиці, зараз знаходиться в глибинній апатії. А із апатії, як відомо, є два виходи: ще більша апатія і агресія (втеча з країни теж сюди входить).

Єдина опозиція до влади – націоналісти (де-факто, агенти фсб, які зараз граються в опозицію до фсб, а в результаті мають всі шанси створити політичний альянс). Власне ці самі націоналісти залишаться головними критиканами влади на найближчі місяці.

Отже, що буде відбуватися далі в Росії?

1. Повний неспротив мобілізації дає карт-бланш владі на наступні місяці на ще більше закручування гайок (останні тижні показали певну розгубленість фсб, яка зараз точно зникне). І їхнім головним ворогом залишаться ліберали.

2. Націоналістична опозиція частково буде утилізована на фронті, частково буде грати роль контрольованої опозиції, щоб тримати в тонусі Путіна (фінт з мобілізацією, яку Путін довго не хотів проводити, показує, що він перестає бути одноосібним «альфа-самцем», він змушений грати в «колективне прийняття рішень»).

3. В суспільстві буде рости соціальне невдоволення. Але пацифістські настрої будуть залежати виключно від втрат на фронті. Головний принцип за яким житимуть росіяни і який буде активно підтримуватися владою: «головне, щоб не було гірше». В ідеологію переважно переставатимуть вірити, нерозуміння наростатиме, але втома від війни навряд чи наступить раніше літа наступного року (в цей період великі маси людей почнуть відчувати економічні проблеми і наростатиме психологічний дискомфорт від відсутності картинки майбутнього).

4. Міжнародний шантаж ядерною зброєю буде і, на жаль, рівень його загрози зростає (в силу того що тепер рішення приймаються колективно). Путін спробує зараз застабілізувати лінію фронту і далі буде дивитися по обставинах. І тут ми стикаємося з новою реальністю, якої досі не існувало: частина оточення Путіна буде штовхати його до тактичного ядерного удару. При чому частина буде це пропонувати зробити по дурості, а друга, спробує це використати для зміни влади в РФ.

5. На жаль, ми залишаємося критично залежними від постачання зброї. Саме вона є запорукою того, щоб зламати хребет російському режиму. Будемо сподіватися, що шантаж Путіна не зламає підтримку України.

І останнє. Щодо обміну полоненими і нелогічністю цього кроку на фоні мобілізації. Справа в тому, що домовленості були зроблені до рішення про мобілізацію. І порушити їх – зайти в конфлікт з Ердоганом, який є гарантом надходження приблизно 80%, так званого, паралельного імпорту в РФ.

Автор: Вадим Денисенко, журналіст, політик

Оценка материала:

5.00 / 1
Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Що буде відбуватися далі в Росії? 5.00 5 1
Колонки / Колонки / Блоги
22.09.2022 498
Еще колонки: Колонки / Блоги
  • Том Купер, війна в Україні. Гра кутів, напрямків та відстаней Том Купер, війна в Україні. Гра кутів, напрямків та відстаней

    У дописі від 30 травня Том Купер пише, що «тиха фаза» наземної війни добігає кінця, проте, тим часом, точиться запекла війна в повітрі. Ми не перекладали першу частину його звіту, оскільки там, головним чином, перераховано численні удари російських ракет по українських містах, що ми й так усі знаємо й переживаємо зараз.

  • Том Купер: війна в Україні. 27 травня 2023. Застереження Том Купер: війна в Україні. 27 травня 2023. Застереження

    «Політичні» міркування Тома Купера завжди пройняті сарказмом. Такий собі знущальний монолог про недосконалість світу – найбільше дістається, звісно, росії, де проблисків розуму він, схоже, вже взагалі не бачить. Наприкінці – критика вилазки в бєлгородську область, сенс якої Куперу не зрозумілий. Обіцяє, що за кілька днів буде новий огляд про стан справ на фронті.

  • Про загальні тенденції масованих ударів РФ по Україні, і наскільки ресурсозатратним є питання ППО Про загальні тенденції масованих ударів РФ по Україні, і наскільки ресурсозатратним є питання ППО

    Іван Киричевський: Навряд чи рашистські обстріли ракетами та «Шахедами» досягають очікуваного пропагандистського результату. Бо тепер і зі сторони ЗСУ активізувались удари в нічний час по ворожим тилам, невідомим ворогу далекобійним озброєнням. І це все викликає у російських «воєнкорів» стан «тривожно», а не стан захоплення влучанням їх «високоточних» ракет по нашій території.

  • Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги

    Сергій Собко: Майже півтора року широкомасштабної війни яскраво ілюструють очевидне – регулярного війська недостатньо для боротьби із чисельнішим ворогом впродовж тривалого часу. Тому держава вимушена проводити мобілізацію цивільного населення. Як зазначив Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний «Війну починають кадрові військові, а завершують вчителі, інженери, бухгалтери». Саме тому кінцевий результат війни залежить від того, наскільки вчорашні цивільні зможуть адаптуватися до військової служби та до умов бойових дій. Від того, яким сержантом буде вчорашній вчитель, яким сапером – вчорашній інженер і яким стрільцем – звичайний бухгалтер.

  • Білгородський ляпас: який нам з того резон? Білгородський ляпас: який нам з того резон?

    Юрій Богданов: Чому невідомі патріоти Росії роблять те що роблять в Білгородській області? А до цього щось таке було в Курській і Брянській.  Поясню кілька базових положень.