НОВОСТИ ДНЯ: Синоптикиня розповіла, чи прийде потепління в Україну цього тижня  "Підтримують навіть з ентузіазмом": 74% росіян висловилися за продовження війни РФ проти України  Закуски на Новий рік 2023: бюджетні гарячі і холодні страви  В Україні 5 грудня без опадів, температура повітря вдень до 6° морозу  Путін здивований провалом і може змінити цілі в Україні, - розвідка США  Чи буде друга хвиля мобілізації в Україні і коли розпочнеться демобілізація – відповідь експерта  Погода в Україні на 5 грудня: нічний мороз та сильний вітервсе новости дня
28.09.2022 650

Том Купер, війна в Україні 27 та 28 вересня. «Ніхто так не боїться ЗС рф, як російські резервісти»

Вечірній огляд Тома Купера з учора, доповнений сьогоднішнім коротким ранковим оглядом – наголошено лаконічна оперативна інформація. ЗСУ продовжує наступ на сході, перші мобілізовані з рф прибули на фронт і це нічого не змінює – декого вже встигли нейтралізувати. Добрі новини, як бачимо – російська армія продовжує набувати виняткової жалюгідності.

Війна в Україні, 27 вересня 2022 р.

[оригінальний допис опубліковано 27 вересня близько 20:00 – перекл.]

Досі маю мало часу, тож пропоную вам черговий «огляд нашвидкуруч», зосереджений суто на подіях на «крайньому південному сході» Харківської області.

Щоб заощадити собі трохи часу, я намалював мапу із ключовими діями у цьому районі за останні кілька днів.

 2_wc3lxgxTpKRr7CukPc_FOw

Даруйте, мапа – не надто детальна, але я мусив «відзумити» її, бо наразі поле бою має саме такий масштаб. З півночі на південь, і «лише по суті»:

1.В районі Куп’янська ЗСУ просунулися вперед зі своїх двох плацдармів. Перший з них – на півночі, на протилежному березі від Дворічної – досі порівняно невеликий. Тут українцям знадобилося кілька днів, аби звільнити та закріпитися у Тавільжанці та Гряниківці. Менше з тим, наразі вони просуваються в бік Лимана Першого та Вільшаної.

2.Більший плацдарм – той, що на східному березі біля Куп’янська – за останні пару днів добряче розширився: українці закріпилися у Синьківці на півночі, Петропавлівці на сході та повністю зайняли Куп’янськ-Вузловий на півдні.

Можна очікувати, що ці два плацдарми найближчим часом з’єднаються в один (можливо, це вже сталося) – і тоді справи в 20-тої загальновійськової армії росіян будуть зовсім кепські.

3. Збройні сили рф, ПВК та сепаратисти отримали від путіна наказ: «ні кроку назад» – тепер вони поспіхом кидають у бій все, що лише здатні нашкребти. Зокрема, йдеться про східну Харківщину і, трохи меншою мірою – район Бахмута. За останній тиждень було виявлено доукомплектування резервістами двох великих «бойових угруповань» – із подальшим перекиданням до України:

3-тьої мотострілецької дивізії (МСД) у Бєлґороді, а також

20-тої гвардійської мотострілецької бригади (ГМСБр) у Ростові-на-Дону.

… що дало очікуваний результат. Певно, «найкращим прикладом» (чи пак «найгіршим», якщо з точки зору росіян) є ситуація з 237-м танковим полком (ТП) у складі 3-тьої МСД. Одну з батальйонно-тактичних груп у його складі доукомплектували резервістами, що отримали менше 24 годин на «відновлення навичок». Кажіть, що хочете, але жодна віра в Христа їм не зарадила: ясне діло, [ЗСУ] без проблем розмазали ту БТГр вщент – втрати склали десятки одиниць техніки та більшу частину військових (після того зіткнення десь 2–3 дні тому українці здивувалися: навіщо росіяни намагалися щось таке робити? [«Шоб шо?»] Як мені відомо, станом на вчора ЗСУ все ще були заклопотані тим, що «підбирали», що залишили по собі росіяни. Не дивно, що кажуть, наче найбільше бояться ЗС рф самі російські резервісти…

 1_FraTh7jwlFoFGJZQbj-LxA

Захоплена БМП-2 зі складу 237-го ТП, яку буксирують на ремонт нові власники

4. Тим часом, десь три дні тому з’явилися перші повідомлення про потяги, що поспішають доставити з Волгограда до Ростова резервістів, нашвидкуруч зібраних у кілька БТГр 20-тої ГМСБр. За моїми оцінками, вони вчора мали проїжджати повз Луганськ – і сьогодні дістатися району Сватового, проте… з’явилася інформація про те, що українці HIMARS-нули один із тих потягів на під’їзді до Луганська [відстань від Луганська до лінії фронту – десь 100 км – перекл.]… тож тепер ми чуємо лише про «купу двохсотих». Гадаю, на те, щоб рештки 20-тої ГМСБр дісталися поля бою, тепер піде ще кілька днів… Якщо хтось із них туди взагалі дістанеться…

Далі на південь і захід...

5.  Поки 25-та повітрянодесантна бригада ЗСУ (по суті, це механізований підрозділ, за аналогією до військ ВДВ рф) робить те, що вміє робити найкраще (тобто «жене ворога в спину десь між Боровою і Сватовим, усе змітаючи на своєму шляху»), додаткові українські підрозділи просунулися від Пісків-Радьківських на північ і, за звітами, звільнили там кілька сіл. Ходять чутки, що ЗСУ ввійшли на територію Луганської області десь у районі Залиману-Красноріченського, але підтвердження я поки не знайшов.

6. Два дні тому ЗСУ, поспішаючи взяти участь у путінському референдумі в Луганській області, звільнили Нове. Росіяни заявляють, що пізніше здійснили контратаку й повернули контроль над селом (не хочуть вони ні з ким ділитися, ай-яй-яй). Тим часом агентурна розвідка стверджує, що українці заїхали їм у тил із півночі й тепер перебувають «десь між Іванівкою та Колодязями».

Найімовірніше, ЗСУ звільнили також Зелену Долину (за браком часу я поки що не знайшов цьому підтвердження) і Рідкодуб на північ від Лиману.

7. Дробишеве, схоже, досі в руках росіян але («принаймні») де-факто оточене. Росіяни без кінця скаржаться, що бійці ЗСУ катаються туди-сюди між селом і Лиманом.

8. Лиман досі контролюють росіяни, але сьогодні зранку, за даними агентурної розвідки, українці прорвали лінію фронту десь між Лиманом і Ямполем або між Зарічним-Торським і далі на схід (?) і дійшли до Кремінної. У мене не було часу шукати докази, але не сумніваюся, що принаймні українські сили спецпризначення вже їздять тією дорогою – і не перший день.

Зверну увагу ще ось на що: весь цей час українські ССО кошмарять російський тил, особливо ночами, від Купʼянська аж до Кремінної: розкладають міни, нападають із засідок на конвої, захоплюють у полон по кілька солдатів за раз (а такі полонені – завжди цінний матеріал для розвідки), а тоді зникають, перш ніж до росіян взагалі доходить, що відбувається. Тобто ситуація в тих краях не просто «мінлива», а – з точки зору росіян – «дуже непевна», відтак у деяких місцях стаються «раптові» прориви оборони.

Хай там як, у цій ситуації всі російські війська під Лиманом мають проблеми. Не знаю точно, хто ними командує: південний край має контролювати Перший армійський корпус (ЗС рф та сепаратисти), а от північний... Здається, там зібралася солянка з 1-шої гвардійської танкової армії, 20-тої гвардійської загальновійськової армії, 41-шої загальновійськової армії та різних резервістів, яких туди зміг зігнати путін. Утім, схоже, це не має значення: насправді боями командують не офіцери на місці, а, як завжди, сам путін напряму. Завдяки цьому мікроменеджменту і провалам на місці ланок в ієрархічному ланцюжку російського командування навіть ОСК «Юг» не може зараз зорієнтуватися, куди посилати війська, а куди – спорядження... (ОСК «Юг» – південний військовий округ ЗС рф, теоретично, найвище російське військове командування бойових дій в Україні). ...якщо чесно, я не проти, «най буде».

Тим часом усе більше проблем виникає через погоду. Ідуть дощі, земля розкисає. Перемогу над обома сторонами потроху здобуває «генерал Багнюка»: і росіянам, і українцям усе складніше пересувати техніку поза межами доріг.

Оригінал тут

Окремий короткий огляд від ранку 28 вересня

[оригінальний допис опубліковано 28 вересня близько 12:00 – перекл.]

Путінська директива «ні кроку назад» «працює», так само добре як і всі його військові накази протягом цієї війни, тому ось ще один огляд нашвидкуруч.

Знову зосереджусь на «верхньому південно-східному куточку» Харківщини, особливо на території між Боровою та Лиманом…

Прорив з боку Куп'янська йде з наступом у південно-східному напрямку.

На північ від Пісків-Радьківських українці увійшли у ті, села, що розташовані на південь від Борової.

На схід від Пісків-Радьківських українці звільнили Рідкодуб і Катеринівку , впевнено наступають на Макіївку [Луганська область – перекл.] (і далі на північ і північний схід).

Водночас вони просуваються на південь, у тил Лиману, і звільнили Колодязі. Кажуть, що за Нове та Новоселівку [Донецька обл – перекл.] все ще ідуть бої (тобто місцеві російські гарнізони виконують наказ Путіна «ні кроку назад»), але наскільки я знаю, ЗСУ тим часом пройшли повз них.

Ближче до Дробишевого: українці звільнили Шандриголову, місцевий російський гарнізон розчинився, залишивши щонайменше кілька Т-72…

1_T64vjmiCjO2jxBbN0D6vNQ

 

Оригінал тут

Джерело

Переклад: Тетяна Саніна, Антон Шигімага, Антоніна Ящук

Редакція: Ростислав Семків

Оценка материала:

5.00 / 1
Том Купер, війна в Україні 27 та 28 вересня. «Ніхто так не боїться ЗС рф, як російські резервісти» 5.00 5 1
Колонки / Колонки / Блоги
28.09.2022 650
Еще колонки: Колонки / Блоги