"Гуманоїд Атаками". Як виглядає загадкова крихітна мумія, знайдена науковцями, і що про неї відомо

РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що відомо про знайдену в пустелі крихітну мумію та чому її називають "гуманоїдом Атаками".

При підготовці матеріалу було використано такі джерела: BBC, The Sun, Genome Research, YouTube-канал Inverse, YouTube-канал Beyond Science.

Історична знахідка

У жовтні 2003 року збирач артефактів індіанської історії Оскар Муньос досліджував покинуте чилійське містечко Ла Норія в пустелі Атакама.

Там він знайшов шкіряну сумку з дивним згортком всередині.

У світлу тканину була завернута крихітна людиноподібна мумія довжиною всього близько 15 сантиметрів.

Спершу Муньос продав цікаву знахідку власнику місцевого пабу, отримавши за неї близько 60 доларів США. Після цього її за десятки тисяч доларів придбав нинішній власник - іспанський бізнесмен Рамон Навіа-Осоріо.

Згодом цю унікальну мумію, що потрапила до приватної колекції, назвали "гуманоїдом Атаками", або ж скорочено - Ата.

Унікальність Ати

Ата має сильно подовжений череп, не дуже схожий на людський. Тому мумію часто називають "гуманоїдом".

Крім цього, вона має лише десять пар ребер (на відміну від дванадцяти звичайних для людини), а її кістки - занадто "зрілі" (на це вказує їхня щільність і форма).

Світову популярність атакамська мумія отримала завдяки американцеві - уфологу Стівену Гріру, який "вишукує" НЛО та інші подібні явища.

У 2012 році він заявив, буцімто вчені досліджують "тіло можливої інопланетної істоти" і пообіцяв розповісти всю правду про дослідження у документальному фільмі "Сіріус".

Він був випущений у 2013 році й розповідає про "глобальні секретні змови світових еліт", блокування альтернативних технологій, інопланетних розвідників тощо. В одній з частин йдеться й про дослідження "гуманоїда Атаками".

Дослідження мумії

На детальне вивчення Ати в каліфорнійському Стенфордському університеті пішло близько пів року. Аналіз ДНК, узятий з кісткового мозку ребер, показав, що мумія являє собою рідкісну мутацію людини жіночої статі, або ж невідому раніше аномалію розвитку скелета.

Крім того, вчені визначили, що Ата зовсім не "прадавня", як вважали спершу. Її вік оцінили у трохи більше ніж чотири десятки років.

У 2018 році дослідники опублікували в журналі Genome Research наукову статтю про результати дослідження ДНК мумії. В ній йшлося про те, що "дівчинка-дитина, яка була або доношена, або народилася помітно пізніше терміну, померла майже одразу після появи на світ - до 8 років після народження".

На думку експертів, незвичайний зовнішній вигляд обумовлений негативними мутаціями у понад 60 різних генах.

Водночас низка інших вчених з університетів Нової Зеландії, США, Швеції та Чилі поставили під сумнів висновки дослідників зі Стенфордського університету, оскільки не виявили в мумії ніяких ознак скелетних аномалій плода.

Ймовірні версії вчених

На думку професора мікробіології та імунології з медичного факультету Стенфордського університету Гаррі Нолана, може бути два абсолютно протилежних пояснення виявлених фактів:

• атакамська дівчинка страждала невідомим і важким різновидом карликовості - народилася дуже маленькою і прожила не більше десяти років
• атакамська дівчинка була хвора прогерією - аномально швидким старінням - і померла в утробі матері або ж одразу після передчасних пологів

Інші дослідники висувають власні теорії. Хтось навіть вважає, що мумія - недбало висушена мертвонароджена, недоношена дитина.

Водночас на загальне переконання всіх учених Ата не є інопланетним створінням, або ж підробкою.

Більшість експертів сходяться на думці, що знайдена в Атакамі мумія потребує подальшого дослідження.