Скандальна заява Трампа: які країни НАТО витрачають на оборону менше бажаних 2% свого ВВП

Дональд Трамп заявив вихідними, що заохочуватиме Росію атакувати “недоброчесних” союзників по НАТО, які, на його думку, витрачають надто мало коштів на оборону. Пише ТСН. 

Його слова шокували лідерів по обидва боки Атлантики та неправильно охарактеризували те, як працює Альянс, що складається з 31 члена.

Про це пише The Washington Post.

Всі країни-члени НАТО роблять внески на покриття операційних витрат організації, яка була заснована після Другої світової війни, щоб допомогти Західній Європі протистояти Радянському Союзу за підтримки Канади і Сполучених Штатів. Але вони не платять членських внесків, щоб залишатися в Альянсі, тож не можна говорити про порушення зобов'язань.

Однак країни зобов'язуються витрачати щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону щороку з метою забезпечення військової готовності Альянсу і стримування будь-яких потенційних нападів. Це зобов'язання є рекомендацією, а не вимогою, яка діє вже майже два десятиліття.

За статистикою НАТО, торік 11 країн виконали або перевиконали цей показник. Решта витратили на оборону меншу частину свого ВВП (Ісландія, єдина країна-член, яка не має збройних сил, не включена до набору даних).

Більшість країн, які витратили більше 2%, або мають спільний кордон з Росією, або розташовані поблизу лінії фронту війни в Україні. Інсинуація Трампа про те, що вони не платять свою частку, не відповідає дійсності.

Польща, яка поділяє частину свого північного кордону з російським ексклавом Калінінградом і довгу ділянку південно-східного кордону з Україною, торік витратила на оборону більшу частку свого ВВП, ніж будь-яка інша країна-член, — 3,9%.

Сполучені Штати посіли друге місце — 3,49 відсотка. Але в необроблених цифрах оборонний бюджет США у розмірі 860 мільярдів доларів більш ніж удвічі перевищує оборонні бюджети всіх інших членів НАТО, разом узятих.

Серед інших країн-членів, які витрачають понад 2 відсотки свого ВВП, — Естонія, Литва, Румунія і найновіший член НАТО, Фінляндія, яка приєдналася до Альянсу торік (варто зазначити, що більшість країн з великими витратами мають національні закони або політику, які вимагають 2% видатків на оборону відповідно до цілей НАТО).

Країни, розташовані далі від Росії, частіше витрачають менше 2%. Деякі з них — зокрема Німеччина, Італія і Канада — витрачали значно менше, ніж передбачено, незважаючи на те, що мають великі економіки і ВВП, що перевищує 1 трильйон доларів. Інші, як-от Люксембург, можуть мати труднощі з досягненням порогового показника через обмежений розмір їхніх збройних сил і оборонної промисловості.

Більшість членів НАТО витрачають на оборону більшу частку свого ВВП, ніж 2014 року. Того року Росія вторглася на Кримський півострів і анексувала його, розпаливши напруженість у Східній Європі та спонукавши НАТО подвоїти свою 2-відсоткову ціль витрат.

Синім кольором позначені країни, які виділили 2% або більше свого ВВП на оборону 2023 року. Червоним — країни, які цього не зробили.

На той час лише три члени Альянсу почали витрачати на оборону більше. 2022 року їхня кількість зросла до семи. Після вторгнення Росії до України в лютому того ж року витрати на оборону різко зросли в кількох країнах.

Польща знову очолила цей список, її витрати на оборону підскочили від 2,4% ВВП до 3,9%. Загалом торік Польща витратила на оборону понад 29 мільярдів доларів, що майже на 12 мільярдів доларів більше, ніж 2022 року, і втричі більше, ніж десять років тому.

Франція, Словаччина, Угорщина та деякі інші країни також збільшили витрати на оборону після російського вторгнення.

На початку цього року Туреччина проголосувала за членство Швеції в Альянсі після кількох місяців затримок. Очікуючи ратифікації Угорщини, Швеція, як очікується, приєднається до НАТО цього року як 32-й член і зобов'язалась витрачати 2,1% свого ВВП.

Деякі країни-члени витрачають більше, але ще не перевищили 2-відсоткову позначку. Інші не збільшують свої витрати. Але тиск щодо збільшення витрат на оборону не залишився непоміченим.

Після зауважень Трампа канцлер Німеччини Олаф Шольц у понеділок, 12 лютого, пообіцяв досягти 2-відсоткової мети НАТО. “Це вкрай необхідно, — сказав Шольц. — Тому що якою б суворою не була ця реальність, ми живемо не в мирний час”.