Вибори в США – фінішна пряма: як Байден може обійти Трампа та розблокувати допомогу Україні, але не робить цього

Президентські вибори у США, які відбудуться в листопаді, вже вийшли на фінішну пряму. І супервівторок, який цьогоріч припав на 5 березня, коли праймеріз (обирають кандидата, який представлятиме партію на виборах – ред.) одночасно відбуваються у 15 американських штатах, сюрпризом не став. Хоч офіційне висунення кандидатів у президенти від Республіканської партії відбудеться в липні, а від Демократичної – у серпні, за результатами супервівторка вже зараз можна сказати, що вперше від 1956 року за місце в Овальному кабінеті змагатимуться два президенти США – чинний Джо Байден та його попередник Дональд Трамп. Пише ТСН. 

У Трампа була одна перепона, яка могла суттєво ускладнити й навіть взагалі унеможливити його балотування, – кримінальна справа про штурм Капітолію 6 січня 2021 року, а, по суті, про спробу держперевороту. До нього могли застосувати 14-ту поправку до конституції (чого, до речі, жодного разу в історії США не було) яка забороняє обіймати держпосади тим, хто брав участь у заколотах проти держави (ця поправка з’явилася після громадянської війни у США – ред.). Проте в понеділок, 4 березня, Верховний суд США постановив, що Трампа не можна виключати з бюлетенів на майбутніх президентських виборах, відмінивши таким чином рішення штатів Мена та Колорадо, де Трампу заборонили балотуватися на праймеріз від Республіканської партії.

Ну, а щодо застосування 14-ї поправки, Верховний суд США сказав, що це не в його компетенції, скерувавши питання до Конгресу, який і без того вже майже пів року заблокований трампістами. Хоч Захід і завмер в очікуванні, а подекуди й страху та паніці, від можливого другого "пришестя" Трампа до Білого дому загалом всі вже починають до цього готуватися, враховуючи Україну. У Києві неофіційно кажуть, що з Трампом можна буде працювати. Проте вже зараз наближені до нього республіканці публічно заявляють, що Україні доведеться воювати з Росією в умовах обмежених ресурсів.

Пакет американської військової та фінансової допомоги Україні на $60 млрд досі заблокований у Конгресі. Проте Адміністрація Байдена має мінімум кілька "планів Б", як його ухвалити. Чому Білий дім їх не використовує, читайте у матеріалі ТСН.ua.

Невтішні рейтинги Байдена: Трамп попереду

За даними опитування New York Times/Siena College, за Трампа готові проголосувати 48% виборців, у той час як за Байдена – 43%. Опитування The Wall Street Journal теж вказує на відставання Байдена від Трампа: 45% проти 47%, хоч в статті й стверджується, що в грудні Трамп випереджав Байдена на 4%. У західній пресі неодноразово доводилося бачити аргументи демократів, що найкращим суперником для Байдена на президентських перегонах є саме Трамп. Проте опитування також демонструють, що навіть економічні успіхи демократичної Адміністрації не надто впливають на громадську думку – лише кожен четвертий вважає, що країна рухається в правильному напрямку.

Це означає, що передвиборча боротьба ставатиме ще запеклішою, коли кожна зі сторін у жодному разі не піде на поступки. Це насамперед стосується посилення безпеки на кордоні з Мексикою та подальшої військової допомоги Україні. Саме ці два питання взяли собі на озброєння спочатку трампісти в Конгресі, а потім і більшість республіканців, блокуючи ухвалення будь-яких рішень. Багато американських ЗМІ зауважують, що Республіканська партія стала партією Трампа. Він вирішив зробити питання кордону з Мексикою топпріоритетом власної передвиборчої кампанії, блокуючи ухвалення компромісних рішень щодо цього з демократами в Конгресі.

Дехто вважає, що Трамп взагалі не зацікавлений в ухваленні будь-чого щодо кордону з Мексикою (наприклад, посилення міграційних правил для шукачів притулку аж до повного закриття кордону за певних умов, на що були згодні демократи, хоч це й частково їхні виборці) аж до президентських виборів у листопаді, довівши ситуацію до абсурду й глухого кута. А, з огляду на те, що кілька місяців тому Адміністрація Байдена помилково об’єднала в одному пакеті додаткові гроші на мексиканський кордон та подальшу допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, республіканці блокують і це. Надто військову та фінансову допомогу Києву на $60 млрд на 2024 рік, бо Трамп, у разі свого другого президентства, обіцяє про все домовитися з Путіним за 24 години.

Більша частина республіканців у Конгресі наполягають, що повернуться до розгляду питання про фінансування подальшої збройної підтримки України, щойно проголосують власний федеральний бюджет на 2024 рік. Адже, нагадаємо, що від кінця вересня 2023 року, через відсутність домовленості спочатку щодо кордону з Мексикою, а потім і допомоги Україні, законодавці щоразу голосували тимчасові бюджетні резолюції, щоб уникнути "шатдауну" – зупинки роботи всіх американських держустанов включно з фінансуванням армії.

Ще 13 лютого Сенат ухвалив пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на $95 млрд, за який віддали свої голоси й 22 республіканці, передавши його до Палати представників. Проте спікер нижньої палати Майк Джонсон блокує його винесення до зали. Тим часом американські ЗМІ пишуть про просування російської армії на полі бою, зокрема біля Авдіївки, через зупинку збройної допомоги з боку США та ЄС. Репортаж CNN із фронту у середу, 6 березня, вийшов із заголовком "Українська танкова частина поблизу передової не веде вогонь вже третій день" через брак боєприпасів. І наївно думати, що республіканці, спікер Палати представників Майк Джонсон й особисто Дональд Трамп цього не розуміють.

Три "плани Б": як можна розблокувати допомогу Україні

Так само багато запитань накопичилося й до Адміністрації Байдена, яка має як мінімум три варіанти обходу блокування Трампом Конгресу й передачі Україні зброї.

Перший – використати власні запаси Пентагону. На це у Адміністрації Байдена ще є близько $4 млрд.

За інформацією The New York Times та CNN, Білий дім розглядає цю можливість. Очільник комітету зі збройних сил Палати представників, сенатор-демократ Джек Рід каже, що цей варіант на столі в Адміністрації Байдена. Йдеться про $4 млрд (які ще залишилися від попередніх пакетів допомоги, ухвалених Конгресом – ред.), на які Україні можна передати зброї із власних запасів Міноборони США. Єдина проблема в тому, що через відсутність погодженого Конгресом подальшого фінансування, їх буде нічим поповнити. Тобто, американські запаси зброї підуть у мінус, що республіканці неодмінно використають проти демократів.

Другий – зібрати 218 підписів законодавців у Палаті представників, щоб винести проголосований Сенатом пакет допомоги України, Ізраїлю та Тайваню на $95 млрд, минаючи Майка Джонсона.

Це досить дієвий сценарій. Якщо демократи його реалізують, то невеличка група трампістів матиме ще більше аргументів щодо відставки Майка Джонсона з посади спікера Палати представників, як вони це вже зробили з його попередником Кевіном Маккарті восени минулого року. Проте, без голосів демократів, відставка Джонсона малоймовірна. Тому, задіюючи цей варіант, Адміністрація Байдена, яка цього чомусь не робить, могла б дуже успішно пошантажувати республіканців й особисто Джонсона. Щоправда, останній би назавжди розпрощався зі своєю посадою й кар’єрою.

Третій – голосування нового двопартійного законопроєкту у Палаті представників, який включатиме і допомогу Україні, і питання мексиканського кордону, наприкінці березня – в квітні. Тобто, лише після того, як Конгрес домовиться щодо федерального бюджету США на 2024 рік.

Конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік вже зареєстрував свою петицію, щоб обійти "вето" Майка Джонсона, й винести на розгляд нижньої палати свій начебто двопартійний законопроєкт, який передбачає меншу фінансову допомогу Україні, а гуманітарна підтримка там взагалі відсутня. Такий варіант розблокування подальшої підтримки Києва демократи коментують неохоче, бо збирають підписи за свою петицію, щоб також обійти "вето" Майка Джонсона й винести на голосування Палати представників вже ухвалений Сенатом пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню.

Щоправда, є ще й четвертий варіант – надання військової допомоги Україні в кредит, про що якось казав Дональд Трамп і деякі республіканці. Проте, Україна не зверталася з таким запитом до Адміністрації Байдена.