<
НОВИНИ ДНЯ: США попередили, що Грузія ризикує зв'язками з НАТО та ЄС через закон про іноагентів  В частині України втримається справжнє травневе тепло: прогноз погоди на 3 травня  Проблема хрущівок в Україні. Які варіанти рішення розглядають у парламенті  "Пасха" чи "Великдень", "куліч" чи "паска": як говорити правильно  Новий закон про мобілізацію: для українців можуть змінитися правила перетину кордону  В Україну насуваються заморозки у Великодні дні  "Кулічів у нас точно не було". Інтерв'ю з етнологом про Великодні заборони, традиції і Паску Мертвихвсі новини дня
08.04.2024 256

«Змінись, або помри». Що потрібно змінити в енергетиці, щоб пережити наступну зиму? Спойлер: майже все

Андріан Прокіп: Минулого тижня ворог продовжував прицільні удари та руйнування української енергосистеми. Суттєво пошкоджені потужності гідроелектростанцій. ДТЕК повідомив, що через пошкодження і руйнування втрачено 80 % потужностей, на відновлення більшості із яких необхідно від шести місяців до двох років. Мер Харкова повідомив, що практично уся критична інфраструктура міста зруйнована. Укренерго повідомляє, що ворожі атаки стали удвічі-тричі щільнішими. Інакше кажучи, об’єкти просто засипають ракетами і дронами, щоб майже напевно їх знищити.

Частота та кількість ударів суттєво нарощують невизначеність з приводу того, як зможемо проходити наступну зиму. Почавши атаки ранньою весною, у ворога велике поле для психологічного тиску через загрозу продовження ударів по енергосистемі до наступної зими. Повторюся, що ворог намагатиметься тиснути на нас в умовах затримки поставок допомоги з озброєннями і хотів би дотиснути до виборів у США, що пройдуть у листопаді. Бити по енергосистемі для них лише один із інструментів досягнення мети.

Ситуація складна і вкрай важкопрогнозована. Є щоправда один серйозний позитив – на фоні усіх проблем і руйнувань ми досі не бачили масштабних відключень по усій країні. Це певною мірою, перемога енергетиків та їхня важка праця протягом останніх двох років.

Але не потрібно надміру зачаровуватися позитивом та вводити себе в оману, применшуючи рівень проблеми. Щоби усе було добре, потрібно буде багато докластися. І тут не обійтись без консолідації зусиль – уряду, енергетичних компаній та бізнесу загалом, та громадян. Тому, тепер до реалій.

1. Проблема ремонтів. Величезну частину потужностей, пошкоджених з початку року, просто не вдасться відремонтувати до наступної зими. Але як проходитимуть ремонти потужностей, які все ще можна відновити у короткотерміновій перспективі? Енергетичні компанії відчувають серйозний дефіцит коштів, вони у глибокій кризі ліквідності.

А крім цього, є банальний дефіцит обладнання, яке потрібне для ремонтів. Більшість обладнання дефіцитне з тривалим терміном виробництва. Вугільні електростанції морально застарілі, і банально немає де взяти обладнання для ремонту. А Захід не фінансує будівництво/відновлення вугільної генерації. Разом ці чинники, якщо нічого не змінити у державній політиці, створюватимуть суттєві перешкоди для відновлення того, що теоретично можна відновити до зими.

2. Без імпорту ми не обходитимемось. Уже в минулі тижні в окремі години імпорт сягає майже рекордно дозволених позначок (ми фізично обмежені дозволеною потужністю імпорту з Європи). Переважно, це у проміжку між 16 та 21 годинами, хоча ситуація щодня різна. Відсутність перспектив покращення ситуації з потужностями означає, що залежність від імпорту буде високою. Важливий момент: імпорт це підтримка іноземних компаній, а не купівля в українських, які потребують коштів на ремонти та підготовку до зими (знову до пункту 1).

3. Графіки будуть. Дуже імовірно, що й потужностей імпорту не вистачатиме. Тому графіки відключень – майже гарантована реальність влітку і взимку. І, звісно, потенційно додаткові удари лише погіршуватимуть ситуацію.

4. Боргів в енергетиці стає все більше, а грошей все менше, в тому числі і на субсидування тарифу для населення. Донорами субсидування тарифу для населення є Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії. Експорту практично не буде. Частина гідроелектростанцій суттєво пошкоджено, і Укргідроенерго зароблятиме менше. Енергоатом сам не впорається з ПСО та субсидуванням. Відтак, не тільки на ремонт у компаній не вистачатиме грошей, але я на покриття потреб населення.

Як бути і що робити?

5. Спростити ситуацію може управління попитом. Зважаючи, що під ударом в останні тижні балансуючі потужності, потрібно активно працювати на тим щоб переносити пікове споживання на інші періоди. Це дозволить зменшити і залежність від імпорту, і масштаб потенційних відключень. З одного боку, нам потрібна серйозна інформаційна кампанія про те, в які години потрібно скорочувати споживання. Мабуть, це інформування має відбуватись в режимі реального часу (як і з повітряними тривогами), щоб кожен розумів в яку годину бойлер, пральну машинку, електрочайник тощо включати можна, а коли лише за нагальної необхідності. Але крім сповіщень є ще один інструмент, про який нижче.

6. Нам терміново потрібно будувати малу генерацію, в тому числі, газову пікову і напівпікову, відновлювану. На жаль, багато часу було втрачено протягом останніх двох років, коли про нагальну необхідність цього говорили і експерти, і заявляли-обіцяли представники уряду. Але прогрес був мінімальним. Це потребуватиме коштів, обладнання (у формі допомоги) та зміни управлінських підходів, щоб наскільки можливо прискорити процес.

Одна із найбільших перешкод до будівництва нової генерації в минулі два роки – борги на балансуючому ринку (з початку року борг на балансуючому ринку зріс на 700 млн і складає 31,4 млрд). Допоки цю проблему вирішено не буде, допоки будуть гравці, яким дозволено не платити за отриману електроенергію – не буде нічого.

7. Електроенергія має стати цінним товаром, а не благом, яке можна споживати неощадно. Імпорт має різну ціну у різні години. Якщо споживачі не отримуватимуть ринкових сигналів, в які години не варто споживати, то, на жаль, жодна кампанія з інформування не спрацює на повну. Іншими словами, доведеться лібералізувати ситуацію на ринку, яку би оскомину ці слова не викликали. Це дасть змогу забезпечити ощадність споживання, вирівнювати графік споживання, покращити ситуацію на ринку і покращити умови будівництва нових потужностей.

На жаль, наша енергетика дійшла до стану «змінись, або помри». Нам потрібні серйозні зміни. А якщо якісь посадові особи галузі не можуть цього забезпечити, то може і їх потрібно змінити?

*****

Минулого тижня я написав цей текст, з викладенням основних позицій, що потрібно зробити на фоні катастрофічних втрат в енергосистемі в результаті масштабних обстрілів в останню декаду березня, щоби більш-менш підготуватися до наступної зими. Нагадаю, що втрати реально небачені для енергосистеми.

Ворог змінив тактику ударів завдаючи більших руйнувань ніж в зиму 2022-2023. Відновлення лише ДніпроГЕС потребуватиме двох років. ДТЕК втратив 80% потужностей і оцінює необхідні ремонти в 230 млн доларів – сума майже вдвічі більша, ніж за підсумками зими 2022-2023 років, коли удари по енергетиці були регулярними. Повністю зруйнована Зміївська ТЕС Центренерго. У Харкові зруйновано практично усю критичну інфраструктуру.

Водночас, цей текст зумовив жваву дискусію у коментарях. Деякі коментарі засвідчили помилки у розумінні проблем та шляхах їх вирішення. Певною мірою, це є наслідком стереотипів, які нам насаджувала роками політики-популісти, а певною мірою – когнітивне викривлення «якщо у мене є світло, то значить проблему перебільшено». Окрім цього, звісно не можна списувати з рахунку ботів-коментаторів, які працюють на ворога і є частиною російської кампанії з дезінформації.

Відсутність видимих проблем (відключень) у більшості регіонів не означає відсутності проблем у енергосистемі. Саме сонячні електростанції удень та імпорт пообіді дають можливість уникати обмежень електропостачання у більшості регіонів країни сьогодні.

Дехто з піною на роті відстоює необхідність заборони експорту електроенергії. Проблема в тому, що у нас немає достатніх потужностей акумуляції (гідроакумулюючих електростанції чи батареї), щоб невикористану електроенергію, наприклад, в полудень, перенести на вечір. І якщо о 12 годині сонячні електростанції виробляють рекордні обсяги і в такій кількості, які в країні не потрібні, то що із нею робити? Обмежувати виробництво? Звісно, можна було би більше споживати в полудень, і менш в період з 17 до 22 години. Але ж це мали би зробити самі споживачі. Точно так само, як і ощадніше споживати увечері.

Для прикладу, на сьогодні – 8 квітня, на першу половину дня запланований експорт (з 10.00 до 17.00), а на другу половину (з 17.00 до 23.00) – імпорт. Якщо заборонити експорт надлишку вдень, то що тоді? Хто від цього виграє?

Більше того, внаслідок обстрілів може трапитись начебто парадоксальна ситуація, коли в одних регіонах буде дефіцит та необхідність запровадження графіків відключень, а в інших – профіцит. А профіцит це або експорт, або команда диспетчера виробникам зупинити виробництво. Можливість покриття попиту у всіх регіонах визначається наявністю достатніх потужностей з генерації та відсутності вузьких місць у системі передачі електроенергії, для того, щоб доставити потрібні обсяги енергії у кожен регіон. Саме через руйнування генерації та підстанцій системи передачі деякі прифронтові області сьогодні відчувають суттєвий дефіцит. Саме тому, сьогодні на Харківщині діють обмеження для побутових та промислових споживачів, на Криворіжжі для промислових. Саме тому минулого тижня увечері обмежували споживання у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській областях.

Ситуація, коли в якихось областях дефіцит та відключення, а в решті частині країни профіцит та експорт – доволі неприємна. І це дуже сприятливий ґрунт для російських ботоферм, які розганятимуть зраду. Хтось вчергове почне показувати таблиці із обсягами системних перетоків видаючи їх за експорт, замовчуючи, що сума цих перетоків у суміжних енергосистемах в кінцевому рахунку рівна нулю.

А хтось вважає, що націоналізація здатна вирішити всі проблеми. Мабуть, скучили за комунізмом. І явно не знають прикладів глибокої неефективності багатьох державних підприємств в Україні, зокрема і в енергетичному секторі.

Автор: Андріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, кандидат економічних наук

Оценка материала:

5.00 / 2
«Змінись, або помри». Що потрібно змінити в енергетиці, щоб пережити наступну зиму? Спойлер: майже все 5.00 5 2
Колонки / Колонки / Блоги
08.04.2024 256
Еще колонки: Колонки / Блоги