Скільки житлових будинків Києва готові до відключень світла: відповідь експерта

Скільки будинків у Києві готові до відключень світла - розповів експерт у матеріалі РБК-Україна "Своїми силами. Як Київ готується до тривалих відключень світла і скільки це коштує". Про це повідомляють Контракти.UA.

Скільки будинків готові до відключень

Житловим будинкам під час відключень функціонувати повноцінно важко, адже існують складнощі з насосним обладнанням для підкачки й нормального постачання води, роботою ліфтового обладнання (особливо у висотках) тощо.

За словами голови громадської спілки "Київська Асоціація ОСББ та ЖБК" Максима Петренка, за частину підготовки до блекаутів відповідає країна та місто, проте на умовному "другому рівні" готуватися мають спільно мешканці багатоквартирних будинків.

Є, звісно, кредити та співфінансування, проте основна частина організаційних процесів і витрат все ж таки лягає на самих мешканців.

Експерт пояснив, що на рівні будинку потрібно забезпечити, зокрема, роботу інженерних систем, які дозволяють подавати у квартиру тепло й холодну воду.

Йдеться про індивідуальні теплові пункти, насосні станції, дахові або прибудовані газові котельні, системи домофонії, відеонагляду тощо. В ідеалі - все це треба організувати заздалегідь. Адже місто при тривалих вимкненнях забезпечуватиме, наприклад, тиск холодного водопостачання, який "підніме" воду не вище 10 поверху.

На думку Петренка, у частині того, за що відповідальні самі будинки (ОСББ, керуючі компанії, кооперативи), до можливих блекаутів добре підготувалися лише відсотків на 10-15. Він додав, що навіть за оптимістичними оцінками, реально готові десь 300-400 будинків.

"Порівняно з усією кількістю житла в місті - це як крапля в морі", - зауважив очільник громадської спілки.

Вартість необхідного обладнання

За словами експерта, забезпечувати житлову інфраструктуру засобами, необхідними під час відключень - дорого.

Наприклад, надійний 28-кіловатний генератор на будинок може коштувати до 400 тисяч гривень. Ще близько 100 тисяч коштуватиме підключення.

Плюс до цього бажано зробити проектну документацію, враховувати постійні витрати на обслуговування (повна собівартість кіловат-години, виробленої за допомогою генератора, складатиме приблизно 35-45 гривень).

Водночас проект зі встановлення акумуляторів та інверторів для заживлення інженерних систем тепло- та водопостачання, а також ліфтів обійдеться приблизно в 1 мільйон гривень.

Петренко зауважив також, що кілька ОСББ у Києві вже встановили сонячні станції. Хоча це ще не масовий тренд, однак подібних прикладів стає більше.

"Опрацьовуються зміни до законів, щоб мати можливість продавати надлишки згенерованої сонячною станцією електроенергії - при надлишку ділитися нею з іншими. Якщо це реалізують, ОСББ зможуть ще й заробляти - їм будуть платити по "зеленому тарифу" (в цінах на 2024 рік - 5,15 грн за кіловат)", - розповів він.

Очільник асоціації додав, що перед ним зараз, наприклад, стоїть питання закупки обладнання для безперебійного живлення - щоб забезпечувати холодною водою не тільки його будинок, а ще й сусідні. Для цього з сусідами треба розмовляти.

Як подбати про власну квартиру

Петренко наголосив, що про квартиру повинні дбати її власники.

"Мешканці трапляються відверто складні. Досі думають, що до них має хтось прийти та все дати. Складно переконати, що це їхня власність, за яку вони відповідають. І саме вони визначають, як її утримувати та контролювати, скільки за це платити", - визнав співрозмовник.

Він пояснив, що голови правлінь ОСББ у більшості хочуть встановлювати всі можливі додаткові пристрої - щоб в будинках було світло під час відключень. Але тут вони стикаються з небажанням мешканців скидатися на це грошима, що підтверджує проблему.

Керівник одного з кооперативів у спальному районі Києва підтвердив - щоб податись на якусь із програм, на рахунку вже має бути від півмільйона гривень.

"Де взяти гроші, якщо самі люди не готові їх давати? Я щодня "борюся" з деякими мешканцями за те, щоб ті хоча б вчасно платили комуналку. Люди дуже різні. Хтось виїхав, але сумлінно платить комуналку з Німеччини. А є квартири з боргами по 80 тисяч гривень. Вмовити таких, щоб скинулися ще й на генератор чи щось подібне, просто нереально", - розповів він.

Підготовка до блекаутів звичайної квартири також коштує недешево. Звісно, можна обходитися свічками та USB-лампами, проте заживлення розеток - вагома стаття витрат.

Наприклад Петренко у себе в квартирі поставив акумулятор та інвертор. Завдяки цьому під час відключень світло в нього є завжди: горять всі лампочки, працюють всі розетки, забезпечується живлення різних побутових приладів.

Така система обійшлася йому в дві тисячі доларів, однак як наслідок - квартира забезпечена всім необхідним (працюють роутер, холодильник, праска, мікрохвильовка).

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що "Укренерго" прогнозує збільшення споживання через спеку та попередило про відключення.

Читайте також, чи може Україна штучно тримати низький тариф на світло.