Українцям дедалі важче донатити на допомогу ЗСУ: опитування виявило тривожну тенденцію

Більшість українців, які від початку повномасштабного вторгнення фінансово допомагали армії, біженцям чи постраждалим від російської агресії, досі продовжують донатити. Але з часом робити пожертви стає все важче через погіршення економічної ситуації, зниження рівня доходів, шахрайство та корупцію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це свідчить загальнонаціональне опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, яке проводилось від 8 до 15 серпня 2024 року.

Результати опитування показали, що трохи менше половини тих, хто надавав фінансову допомогу армії від початку повномасштабної війни, були змушені зменшити суми донатів або взагалі припинити жертвувати.

Загальна картина має такий вигляд:

• припинили робити донати протягом поточного року – 7%;
• зменшили суми пожертв порівняно з минулим роком – 34%;
• донатять у тих самих обсягах, що й торік – 47%;
• допомагають грошима більше, ніж рік тому – 9%.

У відповідь на запитання: "В чому головні причини зменшення пожертв?" 61% тих, хто був змушений скоротити суми на допомогу армії, назвали зниження рівня доходів і заощаджень.

Серед інших причин зменшення донатів українці називали:

• корупційні скандали в органах державної влади, які знизили мотивацію – 35%;
• виявлені факти шахрайства під виглядом збору коштів – 25%;
• зменшення довіри до волонтерів і благодійних фондів, які збирають гроші – 16%.

Довідково: Опитування проводилося методом face-to-face. Усього було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Нагадаємо, 76% опитаних українців переконані, що росіяни не сприймають Україну як незалежну державу. Такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі, типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.