Чи можна їсти гранат із кісточками і що буде потім з вашим кишківником

Про це пише Southern Living.

Гранат складається з двох частин: соковитої червоної оболонки (арил) і насінин — твердих або напівтвердих «кісточок». Вони становлять близько половини ваги плода — зовсім не як, приміром, у лимона, де насінин мало і їх легко дістати.

У цих маленьких зернятках прихований справжній коктейль корисних речовин.

Кісточки становлять до 20% маси плода. Це щільна волокниста структура, всередині якої міститься соковита частина зерна. У традиційній східній медицині насіння граната застосовували в разі проблем із травленням, здуття живота і запальних станів.

Сучасні дослідження підтверджують: у ньому містяться ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісна пунікова кислота, яку вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.

Поширений страх про кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина, що міститься в них, навпаки, частіше сприяє регулярному випорожненню.

Їсти гранат із кісточками можна. Вони не перетравлюються повністю, але це не робить їх шкідливими. За відсутності проблем із травленням гранатові зерна з кісточками можуть бути корисною частиною раціону — за умови поміркованості та гарного пережовування.

Скільки зерен можна з’їдати щодня

За даними WebMD, оптимальна порція — близько половини граната або приблизно півсклянки зерен. Цього достатньо, щоб отримати всі корисні речовини, але не перевантажити шлунок і не переборщити із цукром, адже насіння багате на природний цукор.

Людям із діабетом перед вживанням граната краще порадитися з лікарем.