Ілля Муровець чи Муромець: у Лаврі розкрили правду про мощі легендарного воїна

Києво-Печерська лавра відзначила 975-річчя в умовах війни, судових суперечок та відновлення української ідентичності. Цього року святиня пережила й удар російського «Шахеда» по Успенському собору.

15 серпня 2026 року головна духовна святиня православних України — Києво-Печерська лавра — відзначила свій 975-річний ювілей. Заснована преподобним Антонієм у 1051 році, вона є найдавнішим і найбільшим монастирським комплексом країни, об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО та однією з найважливіших святинь усього християнського світу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як у Лаврі повертають історію і що потрібно знати про Іллю Муровця? Розповімо далі.

975 років Києво-Печерській лаврі: як тут повертають історію

Своє престольне свято Лавра відзначає напередодні Успіння Пресвятої Богородиці, адже її головний храм — Успенський собор — збудований саме на честь Діви Марії.

Значення заповідника складно переоцінити, адже у київських печерах зберігаються мощі понад 140 святих. Попри багатовікову історію, ключовим здобутком є те, що цей ювілей святиня зустрічає саме як український осередок духовності, а не філія російської церкви.

Наразі щодо колишнього намісника триває судовий процес за обвинуваченням у виправдуванні російської агресії. Водночас Національний заповідник у судовому порядку доводить законність розірвання договору оренди з УПЦ (МП) трирічної давнини.

Перебіг справи ускладнюється тим, що 15 суддів поспіль вже взяли самовідвід. Борці за відновлення статусу заповідника зазначають, що середовище прихильників Московського патріархату досі сподівається на підкорення Києва та інших українських територій ворогу.

Два місяці тому, 15 червня, російський дрон типу «Шахед» влучив в Успенський собор. Завдяки швидким діям підрозділів ДСНС та раптовому дощу пожежу вдалося загасити — вогонь пошкодив лише покрівлю, на якій рятувальники вже облаштували тимчасовий захисний настил. Зараз триває пошук ресурсів для консервації та розробки програми подальшої реставрації храму.

Повернення історії Іллі Муровця

Нині святиня орієнтується на майбутній тисячолітній ювілей. Уже пів року для паломників та екскурсій знову відкриті Ближні печери, а з цього місяця повноцінно запрацюють і Дальні.

У підземеллях науковці відновлюють історичну справедливість. Зокрема, змінено маркування мощей святого воїна Іллі Муровця, аби спростувати радянські та російські міфи:

«Ілля Муровець, не Муромець, з міста десь за Уралом, а саме Муров, Муровець з Чернігівщини. Дуже важлива річ для розуміння нашої історії, для розуміння самих себе. Дуже добре, що історія повертається, що ми можемо знати свою історію і розповідати вже своїм діточкам, нащадкам», — каже завідувач Ближніх і Дальніх печер Олександр Даневич.

Масштаби пошкоджень Успенського собору

Нагадаємо, у Києві на території Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини, з яких найбільше постраждали Успенський собор і башта Кущника.

За даними Міністерства культури України, першочерговим завданням є захист собору від негоди та збереження його оздоблення. Фахівці НУ «Львівська політехніка» обстежують конструкції для підготовки дефектного акта та кошторису консерваційних робіт.

Перший заступник Міністра культури Іван Вербицький подякував усім залученим до ліквідації наслідків фахівцям, рятувальникам і братії монастиря та висловив сподівання на подальшу підтримку міжнародних партнерів і меценатів. Водночас Києво-Печерська лавра поступово повертається до звичного життя: відновлюється доступ для відвідувачів до низки об’єктів, зокрема, Церкви Спаса на Берестові, Ближніх печер, Трапезної церкви, відновлено групові екскурсії та проведено молебні.