Китай опинився у пастці через Путіна і Трампа: що може зіпсувати плани Пекіна

Про це повідомляє Deutsche Welle (DW).

Чи відбудеться зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна на саміті АТЕС

Наразі жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що зустріч трьох лідерів відбудеться. У МЗС КНР журналістам повідомили, що Пекін «підтримує зв’язок» із відповідними сторонами, але водночас зазначили, що «немає жодної інформації» про те, що саме можуть обговорювати на перемовинах. У Кремлі ж заявили, що робота над «координацією» триває.

Найчіткіше про можливу зустріч сказав президент США Дональд Трамп, спілкуючись із журналістами в аеропорту Флориди минулими вихідними. Він припустив, що одна з запланованих зустрічей на саміті АТЕС відбудеться за участі Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. Коли Трампа запитали про теми переговорів, він не згадав війну в Україні, а назвав лише «Іран» і «денуклеаризацію».

За даними видання Wall Street Journal, провести зустріч утрьох запропонував саме російський очільник. Він озвучив цю ідею минулого місяця під час телефонної розмови з Дональдом Трампом, оскільки хотів обговорити припинення війни в Україні.

Чому саміт у форматі «нової Ялти» невигідний Китаю та як реагує Євросоюз

Для Володимира Путіна, якого після початку повномасштабного вторгнення до України в лютому 2022 року дипломатично бойкотували союзники Києва (зокрема США за президентства Джо Байдена), спільна зустріч і фото з лідерами США та КНР стали б великою дипломатичною перемогою.

Натомість для Китаю, який приймає саміт, ситуація набагато складніша. Хоча від початку 2022 року Пекін і Москва заявляють про партнерство «без обмежень», а Сі Цзіньпін і Путін від 2012-го зустрічалися близько 40 разів, Китай не хоче прямо пов’язувати себе з війною в Україні.

Крім того, Пекін намагається налагодити економічні зв’язки з ЄС, а європейські країни можуть гостро обуритися, якщо питання України обговорюватимуть утрьох без Києва та Брюсселя.

У коментарі DW наукова співробітниця з питань азійської політики Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Аліція Бахульська зазначила, що Китай відверто занепокоєний можливою тристоронньою зустріччю зі США та Росією. За її словами, хоча Пекін перейшов від мовчання до визнання факту контактів між трьома країнами, розпливчастість його заяв видається навмисною.

Експертка додала, що китайська влада усвідомлює ризики порівняння такого саміту з Ялтинською конференцією 1945 року, де США, Велика Британія та СРСР визначали глобальний баланс сил.

«Пекін усвідомлює потенційно негативну перспективу формулювання „Ялта 2.0“, навіть якщо це історичне порівняння є неточним і не відображає поточної геополітичної динаміки. Навіть якщо зустріч лише дасть можливість зробити фотознімання, вона все ж може серйозно підірвати імідж Китаю», — зазначила вона.

Бахульська зауважила, що це може ще більше погіршити відносини між Пекіном і ЄС. Старший аналітик берлінського Інституту китайських досліджень Меркатора (MERICS) Ауреліо Інсіза також вважає, що Китай уникатиме образу клубу трьох наддержав, які вирішують долю світу.

За його словами, Пекін більше зацікавлений у зміні глобального управління відповідно до власних інтересів, зберігаючи водночас колегіальний вигляд. Експерт пояснив, що ідея формату G3 зашкодить іміджу Китаю як захисника країн Глобального Півдня та держав, що розвиваються.

Крім того, Інсіза додав, що Пекін не зацікавлений обговорювати ядерне роззброєння, яке є єдиним нагальним питанням, що його реально можна вирішити в такому тристоронньому форматі.

Відносини Китаю і Росії: прихована допомога у війні та конфлікти

Попри офіційний нейтралітет у війні, яка триває вже п’ятий рік, Китай залишається ключовим ринком для російських енергоносіїв і постачальником високотехнологічних товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у виробництві озброєння, зокрема безпілотників.

У серпневому звіті Комісія з економічного й безпекового огляду США та Китаю (USCC) назвала Пекін «вирішальним фактором, який сприяв» війні Росії проти України, зазначивши, що КНР монетизує залежність Москви без зобов’язань офіційного альянсу.

Водночас між Росією і Китаєм залишаються суперечності й недовіра. Російські оборонні компанії звинувачують китайських партнерів у крадіжці їхніх розробок, у Пекіні ж занепокоєні зближенням Москви з Північною Кореєю, через що Китай втрачає свій вплив на Пхеньян.

Крім того, країни мають різні підходи до ядерної зброї. Китай обіцяє не застосовувати її першим, тим часом Росія використовує ядерні погрози у своїй політиці.

Аналітик MERICS Ауреліо Інсіза прогнозує, що співпраця між країнами триватиме в межах поточної моделі. Росія може передавати окремі військові технології, а Китай — купувати ресурси та допомагати в обході західних санкцій, отримуючи водночас спостережну позицію щодо перебігу сучасної сухопутної війни.

За словами Інсізи, Китай продовжуватиме постачати Росії технології подвійного призначення, купувати її енергоресурси, забезпечувати Москві певне дипломатичне прикриття та допомагати обходити західні санкції.

Водночас експерт підсумував, що стратегічна недовіра між сторонами, зокрема побоювання Росії через економічну залежність від Китаю, й надалі обмежуватиме масштаби їхньої співпраці.

Нагадаємо, Володимир Путін хоче використати зустріч лідерів США, Китаю та Росії, щоб домовитися про закінчення війни на вигідних для Кремля умовах і без участі Володимира Зеленського.

Раніше ми писали, що лідер КНР Сі Цзіньпін уважно стежить за війною в Україні та подіями довкола Ірану. Якщо в Пекіні побачать, що США та інші країни Заходу не мають достатньої рішучості протистояти Росії та Ірану, це може переконати Китай у тому, що західний вплив у світі слабшає.