Спочатку підняли ціну, потім дали знижку: як магазини маніпулюють покупцями на Чорну п’ятницю

Чорна п’ятниця: чи можуть магазини підвищувати ціни напередодні

Одна з найпоширеніших підозр покупців напередодні великих розпродажів — що магазини спочатку підвищують ціни, а потім оголошують про нібито величезні знижки.

Наприклад, телевізор на початку листопада коштував 20 тис. грн. За тиждень до Чорної п’ятниці його ціну підняли до 30 тис. грн, а під час акції знову встановили на рівні 20 тис. грн. На ціннику водночас зазначили знижку 33%. Формально покупець бачить вигідну пропозицію, а фактично платить стільки ж, скільки й раніше.

Як каже адвокатка GRACERS Світлана Тишкун, саме підвищення ціни не є незаконним, проте є нюанс.

«Продавець загалом має право змінювати вартість товарів з урахуванням власної цінової політики. Однак ситуація змінюється, якщо завищення ціни використовується для створення неправдивого враження про розмір економії», — зазначає вона.

За словами експертки, такі дії можуть мати ознаки недобросовісної реклами або поширення інформації, що вводить споживачів в оману. Щоб встановити порушення, потрібно дослідити фактичну історію ціни, зміст рекламного повідомлення та обставини проведення акції.

«Не кожне здорожчання перед розпродажем означає, що магазин порушив закон. Але якщо продавець використовує штучно завищену ціну, щоб показати покупцеві більшу економію, ніж є насправді, це вже може стати підставою для претензій», — уточнює вона.

Чи зобов’язаний магазин показувати стару ціну

Під час розпродажу покупець має розуміти, скільки товар коштував до акції та скільки він коштує після зниження ціни.

Відповідно до частини шостої статті 15 закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII, після публічного оголошення про розпродаж або застосування знижок продавець має довести до відома споживачів інформацію про попередню і нову ціну товару. Водночас закон не вимагає, щоб ці дані обов’язково були розміщені на двох окремих цінниках. Головне, щоб інформація була доступною, достовірною та зрозумілою для покупця.

Візьмемо куртку, яка до акції коштувала 4 000 грн, а під час розпродажу її продають за 2 800 грн. Покупцеві мають надати можливість побачити обидві ціни. Саме тут реальна знижка становить 30%, і просто напису «знижка 50%» недостатньо.

Вигадали «стару ціну» на Чорну п’ятницю

Також часто виникає питання: чи повинен продавець розраховувати знижку від найнижчої ціни товару за останні 30 днів.

Таке правило вже передбачене новим законом України «Про захист прав споживачів» № 3153-IX, однак станом на листопад 2026 року він ще не набув чинності. Тому твердження, що кожен український магазин уже зобов’язаний рахувати знижку винятково від найнижчої ціни за попередні 30 днів, наразі було б юридично неправильним.

Проте це не означає, що продавець може вказувати будь-яку цифру як попередню вартість товару.

«Водночас відсутність такого правила в чинному законі не означає, що продавець може безкарно вигадувати будь-яку „стару ціну“. Якщо рекламоване порівняння не відповідає дійсності та вводить покупців в оману, воно може стати підставою для відповідальності», — пояснює Світлана Тишкун.

Вона радить покупцям не лише дивитися на відсоток знижки, а й перевіряти попередню вартість товару. Для цього можна порівняти пропозиції різних магазинів, переглянути історію ціни на спеціалізованих сервісах або зберегти скриншоти сторінки товару до початку акції.

Чорна п’ятниця: які штрафи загрожують магазинам за фальшиві знижки

Якщо продавець поширює неправдиву інформацію про знижку або вводить покупців в оману щодо реальної вартості товару, це може мати юридичні наслідки.

Зокрема, статті 10 та 27 закону України «Про рекламу» забороняють недобросовісну рекламу. За порушення законодавства рекламодавцеві може загрожувати штраф у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Тобто якщо її вартість становила 100 тис. грн, за наявності передбачених законом підстав штраф може сягнути 500 тис. грн.

Ба більше, оманлива інформація про знижки може підпадати під дію статті 15–1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». За статтею 21 цього закону штраф може становити до 5% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року накладення штрафу.

Водночас відповідальність не настає автоматично лише через те, що магазин підвищив ціну перед розпродажем. Контролювальний орган має встановити конкретне порушення.

Коли реклама «знижки до 70%» може вводити покупців в оману

Не написи про знижки на товарах є порушеннями, а те, що реальні умови акції суттєво відрізняються від рекламних слоганів, попереджають експерти.

Наприклад, покупців можуть вводити в оману повідомлення про знижки на весь асортимент, якщо насправді вони поширюються лише на окремі товари, або обіцянка зниження ціни на 70%, якщо фактична знижка менша.

Також питання можуть виникнути до реклами «Тільки сьогодні!», якщо акція фактично діє постійно, або до заяви «Найнижча ціна в Україні», яку продавець не може підтвердити.

Окремі вимоги встановлені частиною четвертою статті 8 закону України «Про рекламу». Реклама зниження цін або розпродажу повинна містити інформацію про місце проведення, дати початку та закінчення акції, а також співвідношення нової ціни до попередньої або розмір знижки.

Юристка також звертає увагу на судову практику. В постанові від 23 вересня 2026 року у справі № 420/25358/25 Верховний Суд наголосив, що знижка має тимчасовий характер, а рекламодавець повинен повідомляти про початок і закінчення її дії. Внутрішнє рішення магазину про встановлення безстрокової знижки не звільняє його від дотримання вимог законодавства.

Купив товар у Чорну п’ятницю і хочу повернути

Ще один спосіб обмежити права покупців — розмістити на ціннику або біля каси напис «Акційний товар обміну та поверненню не підлягає».

Молодший юрист GRACERS Владислав Матковський пояснює, що сама знижка не позбавляє покупця законних прав.

«Сам факт придбання товару зі знижкою не позбавляє покупця його законних прав», — наголошує він і додає, що за статтею 9 закону України «Про захист прав споживачів» непродовольчий товар належної якості можна обміняти протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі, якщо він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

Якщо аналогічного товару немає у продажу, покупець має право розірвати договір і повернути кошти. Водночас для обміну або повернення товар не повинен бути у використанні, мають бути збережені його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби та ярлики, а також розрахунковий документ.

Закон передбачає винятки для окремих категорій товарів належної якості, які не підлягають обміну й поверненню. Також потрібно розрізняти звичайну акційну знижку та уцінку через конкретний недолік, про який покупця повідомили заздалегідь.

«Отже, напис „Акційний товар обміну та поверненню не підлягає“ не може автоматично обмежувати права споживача. Умови продавця, які звужують права, гарантовані законодавством, не мають переваги над законом», — зазначає Владислав Матковський.

Терміни, коли можна повернути товар після Чорної п’ятниці

Для товарів, придбаних під час розпродажу, діють загальні правила. Спеціальних скорочених строків повернення лише через знижку законодавство не встановлює.

Якщо товар належної якості, покупець може звернутися щодо обміну протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі, якщо продавець не встановив триваліший строк. Водночас товар не повинен використовуватися, а його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби та ярлики мають бути збережені.

Якщо аналогічного товару немає, споживач може вимагати повернення коштів. За статтею 9 закону їх мають повернути в день розірвання договору або в інший погоджений сторонами термін, але не пізніше семи днів.

Якщо товар виявився несправним, застосовуються положення статті 8 закону «Про захист прав споживачів». Залежно від характеру недоліків покупець може вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на ремонт. У разі істотного недоліку за передбачених законом умов можливе розірвання договору з поверненням коштів або заміна товару.

Окремі правила діють для дистанційної торгівлі: стаття 13 закону України «Про захист прав споживачів» передбачає особливості відмови від договору, укладеного на відстані.

Рекламували акцію на Чорну п’ятницю, а товару немає в наявності

Інша поширена ситуація: покупець бачить рекламу товару за привабливою ціною, приходить до магазину або оформлює замовлення онлайн, але дізнається, що продукції вже немає. Натомість йому пропонують дорожчу модель.

Чи є це порушенням? За словами Владислава Матковського, сама відсутність товару ще не означає автоматичного порушення законодавства.

«Водночас сама собою відсутність акційного товару не означає автоматичного порушення законодавства. Наприклад, якщо магазин заздалегідь повідомив про обмежену кількість товару, а весь запас був фактично розпроданий, така ситуація потребує іншої правової оцінки», — пояснює він.

Інша ситуація — коли продавець використовує привабливу акційну пропозицію для залучення покупців, а після звернення пропонує їм придбати дорожчий товар. За наявності відповідних доказів такі дії можуть мати ознаки практики, що вводить споживача в оману.

Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє підприємницьку практику, що вводить споживача в оману. Зокрема, проблемною може бути реклама товару за спеціальною ціною, якщо продавець не має обґрунтованих підстав вважати, що зможе забезпечити його продаж у відповідних обсягах і протягом заявленого періоду.

Чорна п’ятниця — як зафіксувати порушення та куди скаржитися

Якщо покупець підозрює, що магазин маніпулює цінами, не виконує умови акції або відмовляється повертати товар, важливо зібрати докази. Усної претензії може бути недостатньо, тому варто зберегти фотографії цінників, скриншоти реклами та сторінок інтернет-магазину, умови акції, чеки, підтвердження оплати, електронні замовлення і листування з продавцем.

Юрист радить спочатку звернутися до магазину з письмовою претензією. Якщо продавець не реагує або відмовляється вирішувати проблему, споживач може подати скаргу до Держпродспоживслужби або її територіального органу.

Якщо йдеться про ознаки недобросовісної конкуренції, питання може стосуватися також повноважень Антимонопольного комітету України, а ще покупець має право звернутися до суду.

Нагадаємо, раніше економіст Андрій Забловський розповів про реальні та міфічні знижки на Black Friday. За його словами, 27 листопада знижки на повербанки, зарядні станції, інвертори, акумулятори тощо будуть міфічними. А реальний розпродаж з акційними цінами можна побачити на одяг і взуття відомих брендів, адже їм потрібно звільнити склади під весняні колекції.