Вільний ринок землі сільськогосподарського призначення: за чи проти

В рамках круглого столу були презентовані дослідження асоціації „Український клуб аграрного бізнесу” «Ринок землі в Україні» та проведено дискусію з питань земельної реформи за участі представників агропромислового комплексу, сільськогосподарських підприємств, юридичних та консалтингових компаній, банків та інвестиційних фондів, а також державних структур.

Відкриваючи дискусію, Андрій Кошиль, президент асоціації „Земельна спілка України”, модератор заходу, відзначив актуальність та своєчасність обговорення земельних питань і функціонування ринку землі в Україні.

Продовжив розмову Максим Копейчиков, партнер ЮФ „Ілляшев та Партнери”, зазначивши, що плюси включення сільгоспземель у ринковий оборот досить очевидні: в першу чергу відкритість ринку може привести до істотного зменшення корупції, по-друге, землі будуть використовуватися більш ефективно, по-третє, вільний ринок сприятиме соціальному та економічному розвитку села (в це досить загальне формулювання можна включити багато чого - від зростання добробуту сільських жителів до збільшення податкових надходжень). „Зрозуміло, існують і ризики, пов'язані, зокрема, з можливим використанням сільгоспземель в спекулятивних цілях, спробами великих власників і користувачів земель впливати на продовольчий ринок позбавленням власників прав на земельні ділянки без достатньої і належної компенсації. Слід розуміти, що ринок земель повинен мати свою специфіку і обмеження, можливо, трохи більші, ніж на будь-якому іншому ринку, і регуляторна функція держави щодо цього ринку повинна мати велике значення," – закцентував пан Копейчиков.

Євген Бердников, начальник департаменту нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин Державного агентства земельних ресурсів України, розповів про законодавчу основу функціонування ринку земель – закони „Про ринок земель” та „Про Державний земельний кадастр”. „Ми очікуємо реєстрації проекту закону „Про ринок земель” у Верховній Раді України 18 липня 2011 року,” – повідомив пан Бердников.

На думку Володимира Лапи, генерального директора УКАБ, законодавчі пропозиції щодо земельного питання мають кореспондуватись із цілями земельної реформи, які проголошені на державному рівні. Серед основних слід зазначити залучення інвестицій в агропромислове виробництво, поєднання землевласника і землекористувача в одній особі (що має позитивно вплинути на рівень агротехнологій), зростання можливостей щодо залучення кредитних ресурсів в АПК, а також надання можливості власникам земельних паїв повноцінно ними користуватись, в тому числі в частині реалізації. За словами експерта, наявні законопроекти сприяють досягненню цих цілей лише частково. «Необхідність завершення земельної реформи очевидна, - констатував пан Лапа. – Але хотілося б, що вона не була метою, а сприяла досягненню тих амбіційних цілей, які поставлені перед вітчизняним АПК».

Про активи сільськогосподарського сектору, їхнє визнання та оцінку в Україні розповів Олександр Полянський, директор департаменту оцінки Baker Tilly Ukraine. На думку експерта, у найближчий період Україна може стати лідером серед так званих країн продовольчого спрямування, оскільки саме тут знаходяться більше 30% світового запасу чорнозему, є сприятливий клімат та чисельне сільське населення. Однак показники врожайності в Україні значно нижчі за середньоєвропейські. "Причини в тому, що в Україні сільськогосподарська галузь суттєво регулюється з боку держави,  відсутній вільний ринок землі, не має  загальноприйнятої юридичної та фінансової інформації про активи компаній. Внаслідок цього інвесторам складно приймати рішення про партнерство з українськими підприємствами. Щоб підвищити ефективність сільськогосподарських підприємств, потрібні інвестиції в основні фонди, інфраструктуру, технології, кадри та корпоративне управління", - прокоментував пан Полянський.

В цілому, учасники круглого столу констатували, що, з огляду на різноманітні дослідження, переважна більшість населення України не проти введення вільного ринку земель сільськогосподарського призначення, але з певними обмеженнями. Також було внесено пропозицію досконально вивчити законопроект „Про ринок землі” та пропонувати конкретні зміни щодо покращення його функціонування.