На порядку денному стояли: головні завдання парламентаріїв у 2013 році

Днями Віктор Янукович визнав, що його план реформ виконано лише на 25–30% і назвав це не інакше як саботажем. Перший заступник глави АП Ірина Акімова уточнила, що повністю виконати завдання президента не вдалося за жодним із напрямків. Головні причини — погана якість законопроектів, незадовільна виконавча дисципліна та неефективне використання виділених на реформи коштів.

Податкова революція

Справжньою сенсацією початку року стало створення на базі об’єднаних податкової та митниці Міністерства доходів і зборів, яке очолив президентський протеже Олександр Клименко. Деякий час піде на узгодження технічних та інших питань, пов’язаних з утворенням нового монстра. Але, очевидно, невдовзі Міндоходів виступить з ініціативою проведення кардинальної податкової реформи. Нагадаємо, Олександр Клименко оприлюднив концепцію реформи (далі Концепція) ще півроку тому. Тоді його ідеї виглядали радше екстраординарними. До того ж, бюджет кульгав, наближався кінець року. Сьогодні новий міністр за підтримки першого віце-прем’єра Сергія Арбузова має всі шанси дати старт реалізації своїх фантазій.

Втім, робота кипить уже зараз. Днями уряд затвердив проект змін до Податкового кодексу (ПК) щодо трансфертного ціноутворення. Передбачається, що нововведення допоможуть ефективніше контролювати експортні операції та запобігати втратам бюджету від маніпуляцій із цінами. Згідно із законопроектом, бізнес зобов’язаний повідомляти Міндоходів про угоди, що перевищують 50 млн грн на рік за одним контрагентом, між пов’язаними особами та компаніями, розташованими у країнах з низькими податками. Також бізнес повинен буде документально обгрунтувати ринковий рівень цін у таких угодах. Нагадаємо, згідно зі ст. 39 НК, яка вступила в силу з 1 січня, податкова встановлює так звані «звичайні ціни» на товари та послуги, які допоможуть фіскалам коригувати оподаткування. За даними ДПС, через схеми з неринковими цінами з-під оподаткування щороку виводиться близько 100 млрд грн, внаслідок чого держбюджет недоотримує 20–25 млрд грн. Втім, все залежатиме від того, до кого і якою мірою фіскали застосовуватимуть індикативні ціни.

Очевидно, незабаром Міністерство візьметься за реформування ПДВ. Нагадаємо, в Концепції пропонувалося знизити ставку податку до 12% для імпортерів і до 7% для решти бізнесу. Одночасно передбачалося встановити для всіх платників ПДВ податок з обороту в розмірі 2% (на перші півроку — 2,5%). Певною апробацією цієї схеми можна вважати запро­вадження з 1 січня 2013 року 5-ї та 6-ї груп спрощенців — фіз­ та юрособи з річним доходом до 20 млн грн. Для них єдиний податок — 10% доходу або 7% + ПДВ. Нововведення дещо дивне, оскільки 3-я та 4-а групи спрощенців сплачують 5% або 3% + ПДВ, а за високих витрат з такими оборотами доцільніше використовувати загальну систему. Запровадження ж податку з обороту + ПДВ внесе ще більшу плутанину в податкову звітність та призведе до диспропорцій фіскального навантаження на окремі підприємства. Паралельно в Концепції йшлося про ліквідацію безлічі пільг з ПДВ та податку на прибуток. Очевидно, що пільги переглядатимуть, проте поки що важко сказати, які галузі й категорії бізнесу позбавлять послаблень. Швидше за все, свої пільги зможуть відстояти сильні лобісти.

У Концепції ДПІ стверджувала, що збільшувати податки далі не можна, оскільки фіскальне навантаження на підприємства сьогодні становить 45,5%, що — багато. Проте цього року варто очікувати, щонайменше, підвищення ставок акцизного збору та імпортних мит на деякі товари. Очевидно, знову мусуватимуть ідею запровадження податку на розкіш. Причому вона може виявитися не такою вже популістською та зачепити широкі верстви населення. Як це сталося із податком на нерухомість. Він мав стосуватися заможних, а зачепить всіх, хто має, скажімо, гостинку в місті і бабусин напіврозвалений будиночок у селі.

Звідки береться пенсія

Новопризначений міністр соцполітики Наталія Королевська розкритикувала пенсійну реформу свого попередника Сергія Тігіпка. Попри підвищення пенсійного віку, урізання пільг тощо дефіцит фонду лише зростає. Віктор Янукович вже доручив новому міністру вирішувати проблему шляхом легалізації зарплат. Перш за все, цього планується досягти за рахунок зниження єдиного соцвнеску (ЄСВ). Сама Наталя Королевська шокована — ЄСВ та податок на зарплату сягають 69% зарплатного фонду!

Ідея не нова. У згаданій Концепції пропонувалося знизити ставку ЄСВ з нинішніх 32,6% — 49,7% до 15% — з роботодавця, 3,6% — з працівника. Також планувалося зняти максимальне обмеження ЄСВ у 10 МЗП, відродити збір з купівлі валюти у 3%, ввести диференційовані ставки прибуткового податку — 10%, 15% і 20%. Ця ідея має шанси втілитися в життя, враховуючи й те, що невдовзі функцію зі збору соцвнеску передадуть Міндоходів. Пенсійний фонд лише розподілятиме отримані кошти між фондами.

Разом із тим, фіскали ініціюватимуть запровадження загального декларування доходів, про що повідомив Олександр Клименко. За його словами, ДПС уже сьогодні готова технічно приймати податкові декларації від усіх українців. А тому відповідний законопроект може з’явитися найближчим часом. Щоправда, обговорюється можливість попередньої легалізації капіталів. При цьому в податковій не виключають, що до визначення доходів громадян застосовуватимуть «непрямі методи». Але поки що, пообіцяв міністр доходів, ще можна залишати в соцмережах «фотографії на тлі дорогих авто». До слова, Нацбанк вже розробив проект постанови про обмеження готівкових розрахунків фізосіб на рівні 150 тис. грн. Дорожчий товар доведеться оплачувати за безготівковим рахунком з усіма наслідками, що випливають із цього. Такі повноваження НБУ надані законом від 18.09.2012 р. № 5284-VI.

Крім того, Наталія Королевська може скористатися напрацюваннями свого попередника. Ще рік тому Мінсоцполітики розробило пакет законів, спрямованих на легалізацію зарплат. Зокрема, пропонувалося встановити мінімальну зарплату для різних категорій працівників, створити Держінспекцію з праці, інспектори якої могли би перевіряти будь-які приміщення, опитувати працівників тощо. При цьому працівників пропонувалося зобов’язати повідомляти куди треба про тіньові зарплати, а за ухилення від сплати ЄСВ було передбачено штрафи до 17 тис. грн.

Торгаші, де ваші бариші?!

Днями прем’єр Микола Азаров доручив Мінекономрозвитку протягом місяця доопрацювати законопроект «Про внутрішню торгівлю». Необхідність прийняття закону він мотивував тим, що імпортний товар у торговців у пріоритеті порівняно з вітчизняним. Втім, це далеко не головна причина ініціативи. Торгівля за сплатою податків перебуває на перших місцях (у 2011 році галузь віддала бюджету 29,8 млрд грн). Але, на думку Мінекономрозвитку, бюджет ще не доотримує від цієї галузі близько 20 млрд грн.

Які норми будуть у доопрацьованому законопроекті, достеменно поки що невідомо. Однак можна вважати, що він істотно не зміниться. Раніше поданий до парламенту і відкликаний наприкінці минулого року документ передбачав запровадження додаткової звітності для спрощенців, заборону їм працювати у приміщеннях площею понад 200 кв. м. Пропонувалося зобов’язати інтернет-магазини мати власний офіс, в якому зберігати всі фінансові документи. Ініціювалося посилення владних повноважень щодо регулювання діяльності торговців, зокрема визначати місця розташування магазинів, їх асортимент і навіть режим роботи. Розширювався перелік соціально-значимих товарів. Визначалися принципи взаємовідносин постачальників і торговців. Також законопроект значно розширював повноваження Держінспекції із захисту прав споживачів. Їм надавалося право проводити перевірки всіх торговців, безперешкодно відвідувати та обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення таких суб’єктів, отримувати доступ до всіх документів і навіть накладати адміністративні арешти.

Корупцію здолає поліція

Ще у 2010 році Віктор Янукович обіцяв «ампутувати» корупціонерам «пошиті до п’ят кишені». Влітку 2011-го набув чинності антикорупційний закон, що визначає гаранта головним борцем із корупцією. Сьогодні в рейтингу Transparency International за рівнем корупції Україна посідає 144-е місце з 176-ти країн, набравши 26 балів зі 100 можливих. Результат менше 30 балів вважається «ганьбою для нації».

16 січня Кабмін затвердив зміни до антикорупційного законодавства. Зокрема, пропонується за всі корупційні правопорушення запровадити виключно кримінальну відповідальність. Карати запропоновано за обіцянку неправомірної вигоди і прийняття такої пропозиції. Злочином буде незаконне надання вигоди третій особі за згодою чиновника. Давання хабара звільняється від покарання лише в разі вимагання і якщо про це добровільно проінформовані правоохоронці. Крім того, встановлюється кримінальна відповідальність за корупцію для юридичних осіб. За скоєння уповноваженими особами корупційних злочинів до підприємств можуть застосовувати штраф, заборону займатися певною діяльністю, конфіскацію майна, ліквідацію. Міністр юстиції Олександр Лавринович розповів, що законопроект приведе вітчизняне законодавство у відповідність із міжнародними стандартами. Ось тільки те, як користуватимуться наші правоохоронці новими нормами, викликає побоювання.

Втім, саму правоохоронну систему теж реформують. На базі МВС планують створити Національну поліцію і Державне бюро розслідувань. Перша складатиметься з кримінальної поліції, поліції громадської безпеки, фінансової, транспортної та спеціальної поліції. Ці структурні підрозділи забезпечують громадську безпеку, боротьбу зі злочинністю, охорону прав і свобод громадян, розслідування злочинів, забезпечення безпеки дорожнього руху. А ось Бюро розслідувань має стати незалежним антикорупційним органом, який проводить розслідування злочинів, скоєних високопоставленими чиновниками, працівниками правоохоронних органів і суддями. Реформу планується розпочати цього року і закінчити в 2015-му. До президентських виборів. Втім, чи допоможе це викорінити зловживання і корупцію в самих органах — запитання риторичне.

Душа тягнеться до землі

Одним з найбільш резонансних може стати законопроект «Про обіг земель сільгосппризначення». Закон, яким мораторій на продаж чорноземів подовжується до 2016 року, зобов’язує Кабмін розробити такий документ за півроку. Але в Держземагентстві він вже майже готовий. За словами керівника відомства Сергія Тимченка, законопроект приймуть найближчим часом. При цьому допускається, що мораторій можна скасувати вже з другої половини року. Законопроектом, зокрема, пропонується обмежити продаж сільгоспземлі тільки фізособам-українцям і не більш ніж 100 га в одні руки. Втім, експерти припускають, що трохи згодом до землі допустять і юросіб, і іноземців. На першому ж етапі всю землю скуповуватиме нещодавно створений Земельний банк, який далі визначить, як розпоряджатися чорноземами. Очевидно, банк отримає пріоритетне право на придбання землі, і потенційний покупець зможе здійснити операцію лише за відмови від неї Зембанку.