Ще крок — і мат: навіщо Віктору Януковичу двопалатний парламент

Рада паралізована вже п'ятий місяць. І справа навіть не в тому, що «Батьківщина», УДАР і «Свобода» блокують трибуну. Справа в тому, що у Партії регіонів і КПУ є тільки формальна більшість, яку фізично неможливо зібрати в Раді. Самі розумієте, депутати від ПР — люди багаті, зайняті, у них бізнес, контракти, не можуть же вони розірватися? А після прийняття закону про персональне голосування функція «допомога друга-піаніста» — недоступна. Ось і виходить: навіть у разі розблокування Ради більшість все одно буде не в змозі приймати рішення.

Радикальний вихід

Вихід на Банковій, схоже, знайшли. Як завжди, радикальний. Це навіть не розпуск, не скупка «тушок». Це конституційний переворот. Верховну Раду хочуть замінити двопалатним парламентом, який згодом, можливо, і президента обиратиме. Документа поки що немає, але відомо, що обговорюється наступний варіант формування головного законодавчого органу країни.

Отже, верхня палата нового парламенту складатиметься з 54 депутатів — по двоє представників від кожної області, плюс стільки ж — від Києва й Севастополя. Один із цих представників буде за сумісництвом губернатором, другий — делегатом від облради (у яких найчастіше більшість належить партії влади). Від Києва та Севастополя до верхньої палати будуть делеговані голови міськдержадміністрацій і представники міськрад. Простими словами люди, на 90% підконтрольні президенту.

Нижня палата складатиметься з 300 депутатів, обраних за мажоритарною системою (цифра ще не точна, деякі політики виступають і за більш кардинальне скорочення депутатського корпусу — до 200 або навіть до 100 осіб). А з досвіду останніх виборів ми бачимо, що в більшості одномандатних округів перемогли знову ж представники влади, часом замасковані під самовисуванців.

Право приймати закони буде за нижньою палатою, а от верхню буде наділено правом вето. Тобто без волі президента навіть у разі бунту народно обраних мажоритарників рішення не прийматимуться.

Рука Медведчука

Ідея двопалатного парламенту не нова. Вона належить сірому кардиналові української політики Віктору Медведчуку і мусується ще з 1990-х років, коли нею захопився тодішній президент Леонід Кучма. Зараз, за словами політтехнолога Тараса Березовця, її намагаються відродити за допомогою головного юриста Банкової, радника президента Андрія Портнова. З чуток, під регіоналів, з урахуванням помилок і перемог минулих виборів, вже й округи нарізають. Але останнє слово мають сказати люди на референдумі.

«На референдум планується винести три питання, — зазначає Тарас Березовець. — Перше — про те, що Верховна Рада сьомого скликання в її нинішньому вигляді має бути розпущена. Друге — про те, що кількість народних депутатів має бути скорочено до 300 (нижньої палати). І третє питання — власне, про двопалатний парламент».

Очікується, що перші два питання цілком беззастережно бути підтримані — люди із задоволенням позбудуться непрацюючого парламенту і скоротять кількість «нероб», що утримуються за держрахунок. А третє питання сформулюють таким чином, щоб за нього не можна було не проголосувати.

Попри те, що політики вже навіть озвучують орієнтовний час проведення референдуму (за інформацією свободівця Олега Тягнибока — це серпень цього року, за версією комуніста Петра Симоненка — листопад), але поки що чіткої команди щодо цього не було. На думку експертів, так званий путч, який затіяли регіонали з комуністами, провівши альтернативне засідання ВР на Банковій, свідчить, що вони щосили намагаються не допустити описаного вище сценарію. «Депутати намагаються показати, що нинішній парламент дієздатний, розпускати його не треба. Ну, судіть самі: хто витрачатиметься на тушок (на останньому сесійному тижні чотири депутати вийшли з фракції «Батьківщина», «на підході», якщо вірити регіоналам, десятки. — ред.), знаючи, що завтра парламент буде розпущено?» — дивується Тарас Березовець.

Та відомо, що вже створено дві ініціативні групи — у Харкові і в Херсоні, які займаються поширенням ідеї референдуму про двопалатний парламент, вивченням громадської думки щодо цього.

Місце сидіння і точка зору

Цікаво, що двопалатним хоче бачити парламент уже третій президент. За нього ратували Леонід Кучма, Віктор Ющенко і ось тепер, очевидно, агітуватиме Віктор Янукович. І якщо зараз представники партії вла­ди віддають ідею двопалатності на розсуд народу, п'ять років тому вони були іншої думки.

Судіть самі, ось витяг із виступу одного з речників ПР Михайла Чечетова в липні 2007 року, коли ідею двопалатності спробував просунути Віктор Ющенко: «Призначення керівників областей безпосередньо президентом перетворює Верхню палату парламенту на кишеньковий орган, який дослухатиметься не до думки народу, а до думки чиновників із Банкової. Реалізація такої схеми перетворює Нижню палату парламенту на демократичну обгортку авторитарного стилю управління».

А ось коментар Михайла Чечетова Контрактам за цією ж темою на останньому сесійному тижні: «Люди нам кажуть: ми готові підтримати ініціативу Харкова та Херсона, провести всенародний референдум, на який винести чотири питання. Перше — розпустити парламент. Друге — скоротити кількість дармоїдів (депутатів. — ред.) удвічі. Провести вибори до парламенту тільки за мажоритарною системою. Ліквідувати пільги... І тоді новий парламент буде геть іншим, буде по-справжньому народним».

Хоча про найголовніше питанні референдуму — двопалатність — вголос депутати особливо не розповідають. За словами одного зі спікерів ПР Володимира Макеєнка, це питання навіть не обговорюється. Натомість решту питань референдуму партія влади вже почала нести в маси.

А ось нинішня опозиція, яка за президента Ющенка не особливо опиралася ідеї Національних зборів (так екс-президент хотів назвати двопалатний парламент), тепер стала дибки. Так, лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк заявив, що це «неприродно для України». «Нам із однією палатою треба впоратися, а тут другу ще».

Позафракційний депутат Сергій Міщенко нагадує, що двопалатний парламент зазвичай притаманний федеративним державам: «У Росії, наприклад, губернаторів обирає народ (а не президент, як у нас. — ред.), і потім вони входять до верхньої палати. Але там інший державний устрій. Це означає, нам потрібно повністю міняти Конституцію». Хоча проти нижньої палати, обраної за мажоритарною системою, нардеп нічого не має.

У якому режимі депутати працюватимуть до остаточно рішення з референдуму (організовуватимуть виїзні засідання «у вузькому колі» на Банковій, пасивно спостерігатимуть за заблокованою трибуною чи все ж таки знайдуть компроміс) — вони поки що самі не знають. Останній тиждень парламентарії провели в округах в очікуванні команди «згори».