НОВИНИ ДНЯ: Зеленський про фронт: ситуацію стабілізували, але назріває новий наступ Росії  Скільки можна зберігати борщ в холодильнику, щоб він лишався смачним та їстівним  Народний синоптик Діденко попередила про різку зміну погоди в Україні — де очікувати дощі  Зеленський про народжуваність під час війни: головне питання у безпеці  Буданов про теракт під Москвою: Росія знала про підготовку щонайменше за місяць  В Україні 29 березня - дощі та сильний вітер, вдень до 16°  Чи мобілізують випускників перед вступом на магістратуру чи аспірантуру: відповідь Зеленськоговсі новини дня
Політика
Україна
 Анна Невмержицкая 15.07.2013 10860

Ірина Фаріон: Ющенко оживив політичного трупа Януковича

Ірина Фаріон – одна з найпомітніших і найбільш неоднозначних фігур у нинішньому парламенті. В інтерв’ю Контрактам вона розповіла про бажання саджати за неповагу до української мови, ставлення до «тушок» і про те, чому її фракція не вірить в рейтинги соціологів.

«Свобода» внесла до Верховної Ради багато неоднозначних законопроектів, взяти хоча б законопроект про заборону терміну «Велика вітчизняна війна». Що буде наступним?

Ірина Фаріон: Я не розголошую своїх планів: ані наукових, ані творчих, ані політичних. Ми вже запропонували дуже важливі законопроекти в гуманітарній сфері. Наша стратегія – це деколонізація України. Деколонізація історичної свідомості, деколонізація мовної свідомості і, що дуже важливо, деколонізація економічного простору. У нас вся економіка зосереджена у руках породження комуністичної системи, тобто криміналітету. Цей криміналітет у 1917 році прийшов до влади та кинув не визрілій нації гасло: «Фабрики – робітникам, а земля – селянам». Певна частина суспільства купилася на це. І цих людей знищили: селян – голодом, а в робітників забрали все. Наступники цього криміналітету зараз знову при владі. Скажіть, будь-ласка, з кримінальниками треба загравати? Ющенко загравав з ними. Він сідав з ними за круглий стіл, підписував універсали національної єдності. Він оживив політичного трупа, який називається Янукович. Він привів оцю орду в парламент, яка зараз чавить мою мову, знищує мою культуру, пре зі своїм Московським патріархатом по трупах, забирає у мене мою власність – у вигляді не тільки землі та заводів, а у вигляді оплати за газ, оплати за електроенергію. Це все також зі сфери деколонізації. Якщо українець реально буде звільнятися, він ніколи не буде голосувати за цю владу.

І ще одне – треба звільняти людей від почуття страху, вселяти в людей почуття героїзму та ідеалізму. Тому що людина на двох ногах, вона рухається по вертикалі. Категорично не можна сприймати ті ліберальні цінності, які знищують межу між добром і злом, які для будь-якого явища знайдуть адвоката. Я мимоволі згадую Аристотеля, який казав: «Якщо кажуть, що можна не шанувати батька й матір своїх, ти нічого не доводь – ти просто карай». Я дуже часто маю відчуття, що немає жодного сенсу виступати з трибуни. Тому максимально їжджу всією країною, говорю до найважливішого – незадіяного духовного капіталу українців. У мене була зустріч з людьми в Донецьку, перед тим – в Одесі. Наступний план – максимально зосередити свою діяльність на півдні та сході України. Тому що люди там чекають на підтримку. Їм потрібно дати елементарну моральну підтримку й вони вистрілять, як вистрелила весна після довгої зимової муки.

В Раді зареєстровано декілька мовних законів. Розкажіть, що пропонуєте у цій царині.

Ірина Фаріон: Перший законопроект стосується мовної царини – його підписали лідери трьох опозиційних фракцій. Проте я вважаю, що він надто м’який, надто ліберальний. Треба йти шляхом Франції, Італії, Прибалтики й вимагати не адміністративної відповідальності за зневажливе ставлення до мови, а карати позбавленням волі від трьох до семи років в залежності від того, хто зневажає мову. Не йдеться про володіння чи не володіння, йдеться про зневажання. Не розуміють по-доброму, не розуміють по-ніжному. Ми змусили говорити в парламенті українською, тому більшості зараз дискомфортно, тому вони заявляють, що «они не могут». Коли не можеш – це погано, зізнайся, що ти імпотент. Людину, яка за 20 років не опанувала українську мову, треба викинути за межі української політики. Дома розмовляй, як хочеш, виховуй свою дитину рідною мовою, але якщо ти хочеш, щоб твоя дитина імплементувалася у вищі прошарки суспільства, прошу – вчи мову держави. Не подобається тобі держава, яка називається Україна, які проблеми? Квиточок, поїзд, Раша. Не можна весь час з суспільством поводити себе як нянька. Політики – це не няньки, політики – це не тільки ті, хто напрацьовують законопроекти. Політики – це ті, хто визначає стратегію розвитку держави.

Що мається на увазі під зневагою мови?

Ірина Фаріон: Якщо службовець дозволяє собі на адресу мови висловлювати образливі думки, він має бути за це покараний. Він має вивчати українську мову під заґратованим небом. Або, звичайно, спочатку відсидівши термін, їхати на свою «историческую родину». А Колесніченко? За ним давно плаче заґратоване небо. Що за безглузді висловлювання про «родной язык». Хто на нього посягає? Є державна установа, тут повинна звучати державна мова. Наша «всепрощенність», наша глупа добрість призвели до того, що такі люді сидять у парламенті, хоча мали б сидіти деінде.

Не за горами 2015-й рік і президентські вибори. У вас є стратегія, як привести на головну посаду в країні Олега Тягнибока?

Ірина Фаріон: Ми не теоретики, наша тактика у вас на очах. Ми вперто йдемо до своєї мети. Я можу лише підсумувати те, що ми зробили. Ми починали з 0,36% підтримки, а здобули 12,5% за екзит-пулами. Те, що та орда нам намалювала – це 10,44%. Я починала з 30%, а дійшла до 68%. І стрімкої ходи «Свободи» по країні не спинити. Тому що це ідеологія реального визволення українців. Нам не просто потрібна вільна держава, нам потрібна українська центрична нація. Це наша тактика і наша стратегія.

Але поки рейтинг, наприклад, Юлії Тимошенко вищий, ніж рейтинг Олега Тягнибока. Якщо вона все ж таки братиме участь у президентських виборах, чи підтримає екс-прем’єра «Свобода»?

Ірина Фаріон: Я не вірю в жодні наші рейтинги. За весь час існування українського об’єднання «Свобода» у великій українській політиці, хоч одна соціологічна структура показувала «Свободі» той рейтинг, який вона мала? Жодна. Мені смішно з тих прислужників, які дискредитують велику науку соціологія. Тому мене взагалі не обходять ті рейтинги, які оприлюднюються. Ми вперто робимо свою роботу і наша робота навіть не в стінах парламенту. Наша головна робота – це йти до людей.

Тобто «Свобода» не підтримуватиме Тимошенко, якщо вона братиме участь в президентських виборах?

Ірина Фаріон: Я не сказала цього. Буде узгоджена позиція. Але до цієї позиції ще далеко. До цього часу може світобудова змінитися.

Як ви оцінюєте процеси, що відбуваються в «Батькивщині», зокрема, появу тушок?

Ірина Фаріон: Яке я маю право оцінювати те, що відбувається в цій політичній силі? Я можу лише сказати, що я відкриваю собі людей з цієї політичної сили. У Верховній Раді люди себе дуже добре проявляють, бо влада у нас в країні, на жаль, замішана не на потребі змінити щось, а на способі заробити гроші. Тимошенко говорила про необхідність відділити бізнес від влади, але він досі не відділений. Бізнес стає владою – ось в чому полягає вся трагедія. Тому я не смію давати колегам з «Батьківщини» жодних характеристик. Я просто бажаю тим чесним людям, які є в цій політичній сили, триматися. Витримувати ті удари, які на них спрямовані, бо те, що на них чинять несамовитий тиск – це факт. Чесно кажучи, мені багато з ким із них приємно спілкуватися. І я б дуже хотіла, щоб ми позитивно впливали один на одного, бо кожна із наших політичних сил має свої мінусі й плюси. То чому б не примножити плюси, а не тицяти в мінуси.

Вас не виснажує популярність, яка на вас раптово звалилася?

Ірина Фаріон: Виснажує. Стус назвав тортурами публічність. Але нема нічого кращого на світі ніж її величність людина й квіти. Я ніколи не забуду чоловіка, який прийшов до мене на зустріч з півоніями, перев’язаними ізоляційною стрічкою. Це краще, ніж вітамін В і так далі. Крім того, я не знаю, чи є десь в світі красивіші люди, ніж в Україні. Я не можу зрозуміти, як можна було стільки разів цих людей зраджувати. І останнє. Боже, щоб прорватися в культурний центр Одеси, треба було пройти через закидування чебуреками, обливання водою. І коли мене провели з чорного ходу, я побачила залу на 500 людей і подумала: звідки стільки людей візьметься? Але коли я вийшла на сцену й побачила переповнену залу, я не знала, чи плакати, чи дякувати. Ось вона ця наснага. Наснага від людей, від їхньої вири, від їхнього вміння, весь час падаючи, знову здійматися. У цьому полягає наша феноменальність.

Є відчуття покликання. Я роблю те, що робила б моя бабця, що робив би мій дід. Мене насильно викинуто з мого наукового світу у світ політики. Якщо вже викинуто, значить я маю в політику привнести іншу якість, ідеалістичну якість. Але ідеалістичну не в сенсі романтичного кліпання крильцями, а цю ідеалістичність, яка вже була продемонстрована у 20-30-х роках бандерівським поколінням. Ми маємо відчувати себе творцями власної долі. Якщо ми самі себе не вилікуємо, ніхто не вилікує.

Оценка материала:

4.60 / 10
Ірина Фаріон: Ющенко оживив політичного трупа Януковича 4.60 5 10
Політика / Україна
 Анна Невмержицкая 15.07.2013 10860
Еще материалы раздела «Україна»