Таємниці кіпріотів: секрети відпочінку на острові

Аборигени стверджують, що найкращий час для відпочинку — вересень-жовтень: море прогрілося, а спека зникла разом із натовпами туристів із дітьми. У міжсезоння готелі знову окупують англійські бабусі, але оксамитовий сезон західні пенсійні фонди вважають задорогим. Тож у цей час кіпрські готельєри як ніколи раді нашим туристам. Та й узагалі після банківського колапсу пихи в кіпріотів поменшало, і вони справді раді й активно запрошують до себе наших відпочивальників. Ось уже й візи скасували з минулої осені. Заповнюєш анкетку на сайті, надсилаєш електронною поштою і нею ж отримуєш бланк, який досить показати в аеропорту, і тебе впускають до країни Єврозони (!). А ось із Шенгеном, відкритим у німецькому консульстві, ні — змусять летіти через Німеччину. Перевірено — на щастя, не на собі. (Із закомпостованими раніше Шенгенами таких проблем не виникає).

Обираємо локацію

Курортних містечок на острові небагато, але кожне зі своїм характером та атмосферою. Ларнака — сюди здійснюють прямі рейси з Києва «Міжнародні Авіалінії України» та «Егейські авіалінії» (летіти менш ніж три години — малі діти навіть не встигають розкричатися як слід). Піщаний пляж, церква св. Лазаря, археологічний музей, музей середньовіччя.

Лімассол є другим після столиці — Нікосії — великим містом країни. Піщані пляжі, чудова набережна з променадом, теж музей середньовіччя, поруч археологічний парк Куріона з амфітеатром. У місті — третина населення російськомовні. Добре це чи погано — питання індивідуальне.

Пафос — навпаки, курорт із англійським характером (до речі, всі кіпріоти пристойно розмовляють англійською — все ж таки майже 100 років британського правління, а військові бази й дотепер залишилися). Вхід у море кам'янистий, натомість природа багатша — недарма саме на околицях Пафосу на берег із піни морської вийшла Афродіта (місце паломництва туристів, переважно росіян — англійців привозили сюди ще в дитинстві). Добре відпочивати без дітей — є навіть спеціальні готелі «тільки для дорослих» — тобто з дітьми в них перебувати суворо заборонено. «Найкраще місце для відпочинку вчителів», — без краплі іронії заявила нам менеджер мережі Constantinou Bros Hotels, у якій три із чотирьох готелів — для дорослих.

Містечко Поліс і рибацьке село Лачі на півночі острова — ось де природа просто розкішна. Не дивно, що саме тут знаходиться найдорожчий і найреспектабельніший готель Кіпру — Anassa. І знову ж Афродіта — тут її купіль у гроті, а поруч природний заповідник Акамас, в якому мирно пасуться гірські козли (вони завжди тримаються ближче до афродіт).

Є ще Айя-Напа — містечко на сході острова, яке здобуло популярність як молодіжний курорт. Активне життя там починається тільки ввечері, з ранку — майже безлюдно й тихо.

Поїсти, подивитися, знову поїсти

Хоч би де ви зупинилися, орендуйте машину — і в дорогу! Так, спочатку страшно й незвично — адже рух лівосторонній, як в Англії, але вже на другу добу звикаєш. Обов'язково поїдьте в гірський район Троодос — ось він, справжній Кіпр. Люди, закохані в Мадейру, визнають, що тут не гірше — але ж наскільки ближче! Заховані в горах села порадують тавернами, м'ясними й винними заводиками. Можна й переночувати в одному з сімейних готелів: номери стилізовані під кіпрську старовину початку ХХ століття. Вид з будь-якого вікна — дух захоплює. У горах на кілька градусів прохолодніше, ніж на узбережжі, і повітря свіже.

Обов'язковою до відвідування є церква Св. Миколи під дахом («Тіс Стегіс») у селі Какопетря в горах Троодоса. Місце пронизливої краси. Намолене.

Годують на Кіпрі скрізь смачно й рясно, якщо, звісно, ви не лінуєтеся й віддаляєтеся від туристичних вулиць на три-чотири квартали вглиб. Ось кілька місць, які відкрила українським журналістам Кіпрська організація туризму — туристів, до речі, там не було, лише місцеві: таверна Kyra Yioryena — у Ларнаку, таверна Sykaminia (публіка — місцеві чиновники) і ресторан Charcoal Grill (стільки й такого м'яса не подають більше ніде) — у Лімассолі.

Найяскравіше враження

Вечеря в таверні Ta Chnaria десь на задвірках Пафосу. «Від заходу до світанку» дивилися? Тут іще веселіше. Об 11 вечора в ресторані тільки наша група з українських журналісток, бармен й офіціант. Не годують. Трохи моторошно. Поступово починають підтягуватися кіпріоти — тільки кіпріоти! Ще за 20 хвилин вільних місць немає взагалі. Грає жива музика — і музиканти, і вокалістка вражають рівнем і темпераментом виконання. А потім починаються танці із серветками — у повітря на танцюристів летять пачки білих серветок. Незабаром під ногами підлоги вже немає зовсім — тільки серветки. Кажуть, раніше це були тарілки, але в Євросоюзі небезпечні розваги не вітають — заборонили. Втім, нам і серветок вистачило.