Курс виживання: чому влада тисне на бізнес і як із цим боротися

Понад те, через необізнаність, невіру у власні сили підприємці часом самі ініціюють «врегулювання проблеми», лише побачивши корочку контролера. Часто в таких випадках проблеми навіть не існує. Про це говорили в ході проведеного Контрактами круглого столу, присвяченого наїздам контролюючих та правоохоронних органів на бізнес.

Бізнес давлять морально

За даними опитування Контрактів, найчастіше бізнес звертається до юристів за допомогою в питаннях неправомірних дій фіскальних органів. При цьому в Міндоходів постійно оперують статистикою, згідно з якою фіскали виграють у судах понад 90% справ. Мовляв, правда завжди наша, і з нами судитися не має сенсу. Керівник Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Дмитро Гарний з цим докорінно не згоден. За його словами, платники податків сьогодні виграють менше судів, ніж кілька років тому, але переможна статистика податкової не підтверджується. «Якщо платник податків оскаржує податкове повідомлення-рішення, в першій інстанції у 50% випадків він отримує позитивне рішення», — запевняє експерт. А інформація, поширювана податківцями, — це елементи інформаційної війни проти бізнесу, спрямованої на те, щоб демотивувати підприємця судитися. Крім того, часто навіть звернувшись до суду першої інстанції, але програвши там справу, підприємці відмовляються від оскарження рішення в апеляції. Та юристи радять іти до кінця. Для підприємства важливо створити таку репутацію, щоб кожен суддя і податковий орган знав, що податкове повідомлення-рішення буде оскаржене від початку і до кінця. І тоді будь-який суддя першої інстанції постарається винести таке рішення, щоб йому не було соромно при оскарженні цього рішення в апеляції.

Радник МЮФ Integrites Денис Кіценко згоден, що статистика податкової нічим не підтверджується. Він навів цифри, що ґрунтуються на даних ВАСУ. У першій інстанції платники податків програють майже у 74% випадків, в апеляції — близько 60%. Але слід враховувати, що, з одного боку, фіскали справді безпідставно донараховують податки, а з іншого — бізнес часто «творчо підходить» до процесів організації та оптимізації оподаткування. «І сказати, що держоргани завжди неправі, а бізнес завжди правий, не можна», — вважає експерт. Оптимізація теж має бути бездоганною.

Скільки коштує «повирішувати»

Часто підприємці, побачивши на порозі податкових інспекторів, воліють не конфліктувати з ними та одразу домовитися. Незговірливих фіскали можуть спробувати дотиснути за допомогою порушення кримінальної справи. Олександр Лук'яненко, радник ЮК «Ващенко, Бугай та партнери», щойно повернувся з позапланової перевірки. На щастя, в цьому разі сума донарахувань не дотягнула до тієї, коли податкова міліція може ініціювати кримінальне переслідування. Якщо за актом перевірки, який навіть не можна оскаржити в суді, донарахування перевищать зазначену цифру, інформація автоматично вноситься до реєстру досудових розслідувань. «Починається пресинг на бізнес, — розповів Олександр Лук'яненко. — Викликають на допит працівників: бухгалтера, директора, усіх, хто пов'язаний і не пов'язаний з цим». Направляють запити, а то і приходять з обшуком, вилучають документи, носії інформації тощо. Коли на підставі акта перевірки складене податкове повідомлення-рішення, його вже можна оскаржити в суді і довести незаконність донарахувань. Однак певний час підприємство просто не може нормально вести свою діяльність.

У таких випадках виникає спокуса «вирішити» питання і закрити проблему. Але є й зворотний бік медалі. По-перше, не завжди можна точно знати, чи справді закрито кримінальне провадження і чи не буде його відновлено згодом. По-друге, є ризик стати постійним клієнтом контролюючих і правоохоронних органів. Тож потрібно судитися й показувати, в тому числі податковій і правоохоронним органам, що всі їхні дії буде оскаржено в усіх інстанціях. «Заплатити штраф іноді буде дешевше, ніж нести витрати на «вирішення» питання в інший, непроцесуальний спосіб», — говорить Олександр Лук'яненко.

Проблеми в головах

Дмитро Гарний вважає, що часом проблеми з контролюючими органами існують лише «в голові у директора». Не кожен має досвід проходження певних процедур, і не всі хочуть його отримувати. Тоді й виникає спокуса «закрити» проблему до її виникнення. За словами експерта, держоргани й окремі чиновники діляться інформацією про клієнтів — підприємства, де, побачивши контролера, одразу тягнуться до кишені. «Якщо ви сьогодні таким чином закриваєте проблему з податковою міліцією, не виключено, що завтра до вас почнуть надходити запити СБУ, УБЕЗ тощо, бо ви зручний клієнт», — зазначає він. Корупціонери працюють за принципом хорошого відділу продажу на підприємстві: менеджер не забуде клієнта, який заплатив йому швидко і з задоволенням. Але вони не захочуть марнувати час на невигідних клієнтів, яких слід довго умовляти.

Для прикладу експерт навів нещодавній випадок із практики. Податкова міліція повідомила підприємство про майбутню виїмку документів. Його директор довго не міг усвідомити, що в цьому разі ні з ким ні про що домовлятися не потрібно. Знайомі радили вирішити «проблему» зараз, не чекаючи виїмки. Все ж керівника вдалося переконати у зворотному. Відбулася виїмка, вилучили копії документів. Вони потрібні були податковій лише для процедури, оскільки товарність операцій, яких стосувалися документи, вже підтверджена. «А можна було б закрити «проблему» за велику кількість десятків тисяч доларів, — запевняє Дмитро Гарний. — Бізнес вирішує неіснуючі проблеми, сам ініціює вирішення питання, а контролюючі органи часто виступають у пасивній ролі — ну хочете заплатити — заплатіть». Люди бояться, платять, потім діляться своїм досвідом з іншими. У підсумку формується хибна думка, що в Україні ніяк не можна вести бізнес без хабарів.

Антимонопольний активізувався

Опитування Контрактів показало, що останнім часом бізнес почав частіше звертатися до юристів з питань дотримання антимонопольного законодавства. Радник ЮФ Sayenko Kharenko Дмитро Таранік пов'язує це не зі зростанням тиску з боку Антимонопольного комітету, а з тим, що напрацьовується адміністративна та судова практика в цій сфері. Юрист зауважив, що АМК проводив перевірки завжди, але не завжди доводив справи до кінця. З часом напрацьовувався досвід. Спочатку комітет стягував невеликі штрафи і вигравав суди. Потім штрафи збільшувалися, суди їх зменшували, але по суті визнавали правоту за регулятором. Таким чином, тепер у АМК є судові рішення про правильність їхніх дій у різних випадках.

АМКУ, в першу чергу, звертає увагу на найбільш соціально активні ринки, що логічно. Поступово коло сегментів бізнесу, якими цікавиться комітет, розширюється. Якщо з'являються порушення на якомусь ринку, АМКУ їх досліджує і далі вже застосовує практику на інших учасниках певного сегмента. Наприклад, стосовно недобросовісної конкуренції, напрацювавши практику, комітет наприкінці 2011 року розіслав на ТБ-канали запити про надання всього рекламного контенту. Ця інформація аналізувалася, у кого знайшли порушення — було відкрито відповідні провадження.

Але комітет обмежений у своїх діях. Він може ініціювати перевірку за своєю ініціативою менш ніж у половині випадків. В решті — лише за заявами осіб, чиї права було порушено. Кількість таких заяв теж увесь час зростає. «До мене раз на три місяці приходить якась компанія, каже, що конкурент неправильно використовує рекламу», — поділився Дмитро Таранік. Крім того, він зауважив, що процеси ініціюють компанії, з яких уже були стягнені штрафи: з нас штраф стягнули, ми заплатимо, але тепер подамо скарги на п'ятьох конкурентів. Таким чином, у цій сфері в певному сенсі ринок сам формує правила.

Юрист зазначає, що перспективи судового оскарження рішень АМК справді не на користь бізнесу. Комітет виграє дуже великий відсоток спорів. Бо суди відмовляються розглядати справи по суті, акцентуючи увагу лише на процедурі застосування тих або інших санкцій. Водночас, визнавши та виправивши порушення, можна домогтися від АМК рішення про застосування мінімальних санкцій. Наприклад, на одну компанію, виробника солодкої води, могли накласти штраф у розмірі 5% від обороту, але в підсумку застосували санкцію в 0,0001%, що становило лише EUR13 тис.

Готуй сані влітку

За словами Дениса Кіценка, не варто чекати, поки на підприємство прийдуть з перевіркою, слід сьогодні застосовувати превентивні методи. Одним із таких може бути реструктуризація бізнесу: розведення операційної діяльності та активів по різним юрособам. У цьому разі при наїздах чиновників, щонайменше, можна буде зберегти активи. «Бізнес приходить до рішення, що давайте все ж таки будемо якось процесуально діяти. І не заносити, не «вирішувати» проблеми у правоохоронних органах. Ті, хто бачить, яке свавілля твориться поруч, вже сьогодні можуть структурувати свій бізнес грамотно, щоб надалі уникнути наїздів», — зазначає юрист. Існують інші способи перестрахуватися. Все залежить від виду і масштабів бізнесу. Комусь варто подбати про перенесення серверів за кордон, щоб їх не вилучили в разі чого. Для IT-бізнесу в певних випадках доцільно отримати судові рішення про товарність угод, щоб податкова потім не могла вже висунути жодних претензій.

Юристи дали й загальні рекомендації. Це, зокрема, робота з менеджментом, проведення певного навчання, аудит документації, яка вже є у підприємства, перевірка транзакцій, які плануються тощо. Олександр Лук'яненко вважає, що для невеликого і середнього бізнесу простіше спочатку організуватися так, щоб знати чітко, де є ризики, а де можна спати спокійно. Крім того, він навів приклад великої компанії, до якої майже щодня приходили з перевірками. «Ця компанія ініціювала внутрішню програму «не пустити представника будь-якого держоргану до себе на територію». Не пустили жодного», — запевнив юрист. Компанія побудувала за територією невелике приміщення, з Інтернетом, телефоном, телевізором, кондиціонером. І всіх перевіряючих приймали виключно там.

Втім, такий досвід підійде не завжди (наприклад, не підійде при перевірках у рамках кримінальної справи, перевірках АМК тощо). Тож необхідно інструктувати персонал підприємства й охорону, в яких випадках і яких перевіряючих можна пускати на підприємство, а в яких варто діяти за іншою інструкцією. Олександр Лук'яненко наголосив, що слід аналізувати, чи варто в тому чи іншому випадку пускати перевіряючих. Іноді це загрожує адміністративним штрафом, сплатити який вигідніше, ніж допустити чиновників на підприємство, що згодом загрожує великими збитками. Проте користуватися цією порадою слід гранично обережно, ретельно проаналізувавши ситуацію.

Влада стала жорсткішою

Учасники круглого столу дійшли думки, що ситуація для бізнесу, безумовно, ускладнилася останніми роками. Причина — посилення державної машини в цілому. Тож змінюються правила гри, і до них доводиться пристосовуватися. І що бізнес більший, то до значніших атак він має бути готовий. Так, Ганна Кожем’яченко, юрист ЮФ «Астерс», наголосила, що є різні категорії справ у суперечках із податковою. Бувають донарахування десятків мільйонів гривень, а є й кілька тисяч. Там, де оскаржується невелика сума донарахувань, є велика ймовірність, що суд стане на бік платника податків. У разі оскарження значної суми доведеться вибудовувати складніший захист.

Ще один висновок заходу Контрактів — бізнес потрібно більше інформувати про позитивний досвід вирішення проблем з органами влади у правовому полі. З одного боку, це дозволить підприємцям вчитися на чужих помилках, з іншого — допоможе боротися з почуттям безвиході, яке сьогодні намагається нав'язувати влада.