Новий закон щодо спрощення порядку відкриття бізнесу

Законом внесено зміни до Господарського, Господарсько-процесуального, Цивільного, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу України про адміністративне судочинство, законів «Про товарну біржу», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі – «Закон про державну реєстрацію»), «Про заставу», «Про нотаріат» та деяких інших нормативно-правових актів. Ці зміни стосуються зменшення сфери використання печаток в господарській діяльності, скасування проставлення електронного цифрового підпису на документах, що подаються на державну реєстрацію, та деяких інших питань реєстрації. Зміни набудуть чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

Печатка більше не обов’язкова?

Після набрання Законом чинності буде скасована обов’язкова вимога посвідчувати печаткою правочини юридичних осіб, зокрема господарські договори та довіреності (у тому числі на представництво в суді).

Окрім загальних норм Цивільного і Господарського кодексів та Закону про державну реєстрацію зміни торкнуться і низки спеціальних законів. Окремо було передбачено виключення вимоги про обов’язкову наявність печатки для суб’єктів оціночної діяльності, торгово-промислових палат, кредитних спілок, товарних бірж, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, кооперативів.

Інша частина спеціалізованого законодавства зберігає вимогу для окремих видів юридичних осіб використовувати печатку. Як приклад, органи державної влади і місцевого самоврядування зобов’язані використовувати печатку при посвідченні ліцензій та інших дозвільних документів. Залишається в дії вимога про посвідчення печаткою суду деяких судових документів. Також печатка залишатиметься обов’язковою (в цілому або для здійснення певних дій) в діяльності банків, корпоративних інвестиційних фондів, казенних підприємств, нотаріусів, державних експертних установ, сертифікованих інженерів-землевпорядників, архітекторів, інженерів проектів будівництва, арбітражних керуючих, громадських об’єднань (відповідно до спеціальних законів).

Вбачаються і певні неузгодженості у визначенні сфер, де використання печаток залишається обов’язковим. З Цивільного кодексу та закону «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» була виключена вимога про печатку товарного складу для посвідчення подвійного складського свідоцтва. Проте, в законі «Про зерно та ринок зерна в Україні» залишаються аналогічні вимоги щодо зернових складів, зокрема щодо обов’язкового посвідчення подвійного складського свідоцтва печаткою зернового складу.

Для юридичної особи печатка залишається обов’язковою при отриманні кредиту за заставним свідоцтвом та вчиненні на ньому індосаменту. Також печатка юридичної особи залишається обов’язковим елементом товарної та фінансової аграрної розписки, а також посвідчують виконання зобов’язань за ними (закон «Про аграрні розписки»).

Скасувавши засвідчення печаткою емітента документів, пов’язаних з емісією цінних паперів (закони «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства»), законодавець не згадав про закон «Про депозитарну систему України», відповідно до статті 22 якого у разі надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів у формі електронного документа, паперова форма цього реєстру засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи емітента.

Слід звернути особливу увагу на те, що жодних змін не вносилося у податкове законодавство, що само по собі вже насторожує. Дехто може сказати, що це і не вимагалось оскільки у більшості чинних норм Податкового кодексу щодо необхідності проставлення печатки суб’єктами господарювання використовується сентенція «за наявності». Незважаючи на це, ми б не робили однозначних висновків щодо відсутності необхідності внесення змін до Податкового кодексу і податкового законодавства загалом. Так, наприклад, під питанням залишається необхідність проставлення печатки на податкових накладних. Відповідно до змін, внесених законом від 04.11.2011 р. № 4014-VI до ч. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу вимога скріплювати печаткою підписану податкову накладну була доповнена словами «за наявності». Це доповнення набуває чинності «з дня набрання чинності законом щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печаток». Низка законопроектів з такою назвою (і з практично однаковим змістом) у різний час подавалась до Верховної Ради України. Незважаючи на те, що Закон також відтворює більшість положень вказаних законопроектів, йому була дана інша назва. У зв’язку з цим постає питання: чи набувають чинності зміни до ч. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу у зв’язку із прийняттям Закону? Чекаємо офіційних роз’яснень з цього приводу.

Більшість суб’єктів господарювання буде хвилювати реальна можливість відмовитись від печатки. Інструкцій щодо приведення у відповідність підзаконної бази Законом не передбачено. Проте без змін у підзаконні акти реалізувати право юридичної особи відмовитись від печатки не вдасться. Варто звернути увагу хоча б на «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» (Постанова правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492), адже відповідно до неї на сьогодні печатка є обов’язковою для відкриття та використання банківських рахунків юридичних осіб та проставляється на картці зі зразками підписів та печатки.

Більш того, наразі незрозумілим залишається, чи зможуть відмовитись від печатки вже існуючі юридичні особи. Назва Закону наштовхує на думку, що зміни мають стосуватись тільки юридичних осіб, які будуть створені після набуття Законом чинності. Порядок припинення використання печатки на законодавчому рівне не врегульований.

Підсумовуючи вищесказане зазначимо, що багаторічне обов’язкове застосування печатки у господарській діяльності було закріплене у численних законах і підзаконних актах. Законом було внесено зміни до близько 30 законів, але ще значний масив законодавства, який залишився поза увагою Закону, залишає вимоги використовувати печатку для окремих видів юридичних осіб або для окремих дій чи операцій. Ще більшою є підзаконна нормативна база, яку необхідно буде відкоригувати профільним органам відповідно до положень Закону. Тому допоки низка нормативно-правових актів не буде приведена у відповідність до Закону, і не з'являться офіційні роз’яснення відповідних органів державної влади, юридичні особи не зможуть повністю відмовитись від використання печатки у своїй діяльності.

Ближче до дати набуття Законом чинності юридичним особам бажано буде проаналізувати свою діяльність та врегулювати порядок використання печатки на локальному рівні (наказ/ Положення про використання печаток). Зокрема, в такому локальному документі юридичні особи зможуть визначити для себе обов’язковість або необов’язковість проставлення печатки на тих чи інших документах (звісно враховуючи відповідні норми законодавства, які ще можуть змінити за найближчі 6 місяців, та офіційні роз’яснення).

Електронна реєстрація і цифровий підпис

Законом скасовується необхідність проставлення електронного цифрового підпису на документах, що подаються на державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку електронної реєстрації (цей порядок застосовується тільки для новостворюваних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; подання документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи або до відомостей про фізичну особу здійснюється виключно на паперових носіях без подання електронних документів). Одразу постає питання: яким тоді чином буде ідентифікуватись відправник і як встановлюватиметься автентичність поданих документів? Закон на це не відповідає.

Щоб зрозуміти усі ризики такої ситуації, уявімо наступне. Знаючі ідентифікуючі дані юридичної та/або фізичної особи та маючи копії деяких документів (які вимагаються від учасника-юридичної особи на етапі реєстрації нової юридичної особи) зловмисники зможуть зареєструвати цю особу, як учасника або директора нової юридичної особи, навіть без її відома. В результаті таких дій шахраїв на особу можуть бути покладені інвестиційні зобов’язання по відношенню до новоствореної юридичної особи або ж її контрагентів. Так, новостворена юридична особа зможе висунути до свого «учасника» вимогу щодо виконання зобов’язань по внесенню вкладу до статутного капіталу після спливу 1-річного терміну з моменту реєстрації юридичної особи. При цьому, зловмисник зможе повністю контролювати новостворену особу через її виконавчий орган, оскільки учасник (зареєстрований без його відома) не зможе змінити директора-шахрая та взяти справу під контроль, маючи частку у статутному капіталі, яка не дає можливість самостійно скликати загальні збори. Більш того, якщо організаційно-правова форма нової юридичної особи передбачатиме для учасників відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи (наприклад, товариство з додатковою відповідальністю), на «зареєстрованого» учасника можуть бути покладені витрати за зобов’язаннями нової юридичної особи. Так само і директор, якого зареєстрували без його відома, не зможе звільнитись від тягаря керівництва, і навіть більше, нестиме ризики матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності за діяльність новоствореної юридичної особи. Особливо вищезазначені приклади виглядають небезпечно в світлі скасування печаток юридичних осіб.

Крім цього, виключення електронного цифрового підпису як обов’язкового елементу електронного документу (йдеться про прийняті зміни до закону «Про електронні документи та електронний документообіг») нівелює саме поняття юридично значущого електронного документу, що повинен бути захищений від підробок та мати змогу достовірної ідентифікації його власника.

Слід звернути увагу, що за останньою редакцією законопроекту, який було прийнято Верховною Радою, залишається чинною ч. 10 ст. 8 Закону про державну реєстрацію, відповідно до якої: «У разі подання електронних документів у випадках, передбачених цим Законом, реєстраційна картка та документи, крім документів, що засвідчують повноваження уповноваженої особи, засвідчуються електронним цифровим підписом заявника». Як показує порівняльна таблиця за результатами другого читання, народним депутатом О.В.Кужель подавалась пропозиція виключити із Закону цю частину. Незважаючи на резолюцію «врахувати», це положення не потрапило в остаточну редакцію законопроекту (технічна помилка, що буде виправлена до офіційного оприлюднення?), що по суті блокує всі прийняті зміни з цього питання.

Додатково зазначимо, що використання електронного цифрового підпису суб’єктами господарювання для цілей оподаткування залишається без змін.

Реєстраційний збір платити не потрібно?

Закон нібито скасовує державний збір за реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців, та зменшує ставки збору за проведення державної реєстрації змін установчих документів чи інших відомостей. Що це: популізм чи раціональність? До цього часу збір за реєстрацію юридичної особи становив 170 грн. для юридичних осіб та 34 грн. для фізичних осіб-підприємців і був доволі простим в адмініструванні. Його скасування не принесене якогось помітного полегшення для фінансового аспекту відкриття бізнесу в Україні, натомість за умов складної економічної ситуації та скорочення бюджетних програм, є соціально невиправданим. Крім цього, залишаються питання, чи дійсно реєстраційний збір було скасовано: положення, які вимагають подавати документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору і для юридичних осіб і для фізичних осіб-підприємців залишаються в силі (щоправда, не зрозуміло, скільки потрібно буде сплачувати, адже ставки цього збору більше не визначені законом).