Убийство российского дипломата: Если кто не заметил, мы в Первой Неконвенционной Мировой.

Богдан Яременко, дипломат

Росія - ворог. Це без сумніву. Але якщо убивати дипломатів, то на мир навіть сподівань не залишиться. Примітно, що теракт стався напередодні тристоронніх російсько-ірано-турецьких консультацій в Москві. Цілком вірогідно, що саме на зрив цих переговорів теракт і спрямований.

Це просто образливо - ліпити ікону з поліцейського-вбивці Мевлюта Мерт Алтинташа.

Озброєний, тренований захищати порядок, закон і співгромадян співробітник поліції, який вбиває беззахисну неозброєну людину, яку мав би охороняти, і якій не залишив жодного шансу на порятунок. При цьому викрикуючи гасла терористичної організації, що афілійована з Аль Каїдою. Цей молодий чоловік є холоднокровним вбивцею і зрадником. Пройшовши спецвишкіл він не поїхав в Сирію воювати з російським чи сирійським спецназом і військом. Він обрав жертву, яка не могла чинити опір, і чия смерть ніяк не могла позначитися на долі таких дорогих йому сирійців. Він зрадив присягу. Він наніс шкоду інтересам своєї держави.

Якби я був турком, я би назвав його шакалом. Шкода, що для деяких моїх співвітчизників шакали є героями.

Аркадий Бабченко, журналист

Наверное, мысль про выстрелы в Сараево всем первой в голову пришла, да?

Тарас Березовец, политолог

Путин и Эрдоган так стремились в объятия друг друга. Даже сбитый штурмовик забыли и простили. Но слишком многим это было невыгодно. И вот теперь после демонстративного убийства посла РФ в Турции, которое больше похоже на публичную казнь, российско-турецкие отношения зависли на опасной грани. Забудет и простит ли Путин такое оскорбление? Публично простить такой жест черевато потерей лица. В любом случае, нужно искать кому это выгодно. США, Иран, ИГИЛ, турецкие диссиденты, список слишком велик. И ответ на этот вопрос вряд ли порадует Кремль. Пока констатируем очередной удар в спину. "Чёрный лебедь" прилетел и явно не последний.

Іван Синіпалов, журналіст

Ловіть експрес-аналіз. Детальніше буде від тих, хто знається краще.

1. Убивця був не релігійним: шехадет - символ віри, палець догори - не виконують лівою рукою (відмовка про пістолет у руці не канає).

2. На фб був свіжий аккаунт під ім'ям убивці із текстами арабською мовою та фото і відео виключно з Сирії, але профіль був видалений десь за годину після вбивства. Диспетчер Карлос?

3. Про ліквідацію Мевлута Алтинташа відомо лише зі слів, тіла наразі не бачили.

4. Більш символічного місця й часу, більш відповідного антуражу годі було сподіватися. У збіг не вірю.

5. Ердогану доведеться діяти значно рішучіше стосовно Московії та Асада. Припускаю, у цьому і полягав задум.

Уважно спостерігаємо за ситуацією.

Ігор Мосійчук, депутат

Тут дехто пише, що вбивати послів не цивілізовано і це тероризм. А вбивати дітей Донбаса та Алєпо це цивілізовано і зовсім не тероризм?

Святий Миколай таки існує)

Рустем Адагамов, блогер

Путин сегодня вечером должен был пойти на спектакль «Горе от ума» в Малый театр. Какое совпадение, однако.

Юрий Романенко, украинский институт будущего

Убийство в Турции российского дипломата это ровно то, что мы говорили в своем докладе "2017: угрозы и возможности", когда характеризовали ситуацию на БВ при любом договорняке как крайне неустойчивую, поскольку регион кишит многочисленными социальными малыми группами, которые плевать хотели на любые договорняки на высшем уровне и будут поступать исходя из своих целей и мотиваций.

Карл Волох, блогер

Уровень озверения нравов, если судить по украинскому ФБ, зашкаливающий. Можно было бы всерьез испугаться, если не вспомнить, что вся эта агрессия, как обычно, ограничивается чистой болтовней. Можете себе представить, чтобы американцы, например, радовались убийству посла?

Многие в подкрепление своей позиции по убийству русского посла в Турции постят сегодня ссылки на Зюганова, где тот ликует, что исламисты растерзали (в своё время) американского посла в Ливии. Ну что, ребятки, все правильно: если для вас этот коммунячий выблядок - моральный ориентир, то и убийцу дипломата Карлова логично оправдать.
Кстати, не суйте мне здесь пример Риббентропа. Ведь в Нюрнберге повесили не всех немецких дипломатов, а только одного, бывшего членом гитлеровского "политбюро" и чья вина в конкретном преступлении - развязывании агрессивных войн - была доказана в трибунале. Если, иншалла, мы доживём до международного трибунала по нынешним кремлевцам, я и сам с готовностью выступлю за введение смертной казни для виновных в преступлениях против человечности, в том числе, Лаврентропа. Но рядовой посол, ни в чем особенно преступном не замеченный и убитый откровенным фанатиком - совершенно никаким боком здесь не проходит

Павел Шехтман, блогер

Нет, они искренне не могут понять, почему убили их посла и вообще как можно не любить их, таких хороших. ИСКРЕННЕ, Карл!!! Должно быть англичанка гадит...

Виктор Трегубов, блогер и волонтер

Если кто не заметил, мы в Первой Неконвенционной Мировой. Правила старых войн не работают. Убийство дипломата в этой схеме - скорее закономерное развитие логики исторического сюжета, чем что-то экстраординарное.

Я бы, наверное, тоже считал, что убивать российского посла в Турции нехорошо, если бы - ніде правди діти - дня за четыре до этого не потратил полчаса на фантазию, главными героями которой были я, Чуркин и лом.

Леонид Швец, журналист и колумнист

Лучше других защищён от покушений тот, кто превратил Россию в страну-убийцу, — Путина стерегут днём и ночью. Он остаётся едва ли не главной ценностью для тех россиян, кто ещё будет убит с его лёгкой руки. А убиты будут многие, ведь каждая новая смерть будто оправдывает предыдущие и кличет новые. Путин будет мстить за Карлова. Россия готовит гробы. Для своих. Такова концепция российского величия: не жить самим и умирать, не давая жить другим. Самое страшное в том, что путинским подданным всё это, кажется, нравится.

Лембит Короедов, блогер

Вчера даже такое в ленте прочитал за посла - это же не он лично Алеппо бомбил, человек просто делает свою работу. Короче, это не мы стреляем - это автоматики стреляют.

Тарас Ганжа, блогер

На всіх фото/відео, що гуляють інтернетами, абсолютно однозначно видно, що кацапського посла пристрелив його ж охоронець. Але в усіх інфоповідомленнях вперто йдеться про "екс-поліцейського". Ну так, в охоронці в основному звідти і попадають, він міг би також бути гроссмейстером із шахів, і тоді вони би писали, шо посла вальнув гроссмейстер?

Це дуже зручно. Вовочка зараз наголошує, шо "треба посилювати боротьбу із тероризмом", і якщо Ердоган допоки не повторив цієї ж мантри -то тільки тому, що має певні розбіжності із вовіком в делікатних для себе питаннях. Нерозбірливість найповажніших західних видань підштовхує до думки, що вони там заслуговують не тільки на свого януковича у вигляді Трампа, а й на багато інших вкрай неприємних речей, про які писати вголос - ніпаліткарєктна.

Айдер Муждабаев, журналист

Русский мир – это когда убивают российского посла, и это вызывает у тысяч россиян глубокое возмущение и искренние соболезнования. А когда российские войска убивают тысячи людей, тренируются на живых мишенях — ни возмущений, ни сочувствия нет. Рефлексируют буквально единицы. Крым, Донбасс, Сирия — ступени расчеловечивания на одной аморальной лестнице с нарастающим количеством жертв. Нравы первобытного племени, нацистского рейха. Чужих прав, чужой боли нет. Чужие — не люди.

Леонид Канфер, журналист

В лице посла стреляли не в человека. Стреляли в государство. Россия рефлексирует, если стреляют в государство. В Беслане убиты дети? Нет рефлексии. В Норд-Осте заложники? Снова нет. Многочисленные теракты и их жертвы использовались только для одного: для укрепления государства. После "Норд-Оста" -- поправки в закон о СМИ. После Беслана -- отмена прямых выборов губернаторов. Теракт с российским самолетом на Синае развязал Кремлю руки в Сирии. Страна не испытала шок тогда и не испытывает шок сейчас, когда красное колесо давно в пути. Оно все ускоряется.
Зато когда сбивают российский военный самолет -- вой по всем каналам. Не летчиков им жаль. Государство. Трупы летчиков легко ложатся в жернова пропаганды. Как и десятки других. И там, в кремле, правы: действительно нападают на государство. Раньше все как -то больше на граждан этого государства, но что толку? Их и своим-то не очень жаль.
Каким-то парадоксальным образом все эти смерти закатываются в бетон государственного саркофага. Каждая новая смерть укрепляет государство и размалывает отдельно взятого человека, делая наш мир все более небезопасным.

Осман Пашаев, журналист

За майже сторічну історію республіканської Туреччини тут чотири рази влаштовували замахи на іншоземних послів. Традицію започаткували росіяни. Агенти НКВС 1942-го намагалися вбити німецького амбасадора в Анкарі Франца фон Папена. Щоправда замах був невдалим.
1971. Члени лівацької партії Фронт революційного народного визволення викрали генерального консула Ізраїля в Стамбулі Ефраїма Елорма. Терористи вимагали звільнити трьох своїх соратників. Турецька влада відмовила. За 5 днів генконсула вбили в квартирі в престижному районі Нішанташи.
2003. Аль-Каєда влаштувала вибух в британському генральному консульстві в Стамбулі. Загинув генконсул Шорт і його асистентка Ліза.
2016. Вбивця російського посла Карлова Мевлют Мерт Алтинташ вигукував слоган АнНусри ( Аль Каєди): "Ми з тих, хто встав на шлях джихаду". Вбивця був чинним поліцейським. Два дні не зявлявся на роботі, взявши лікарняний. Спроби звязати його з рухом Фетуллаха Гюлєна не вдалися. Він не потрапив під зачистки. Працював у спецзагонах. Щоправда знайшли його дядька, що був директором школи, яку закрили через зв'язки з Гюлєном.

Дослівний переклад слів нападника, що вбив російського амбасадора в Анкарі Андрєя Карлова: "Аллах акбар" далі арабською слоган Ан Нусри: " ми з тих, що вийшли на шлях джихаду"; далі турецькою "Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію, не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію, поки наші міста не відчувають безпеки і ви не знатимите смаку безпеки, назад, назад, мене звідси забере тільки смерть. Всі, хто мають частку у сирійських злочинах відповідатимуть по одному."