Бузкова алея старіє: чи залишиться Київ без улюбленого сирингарію

У київському ботанічному саду імені Гришка розквітла знаменита бузкова алея. Щороку вона приваблює десятки тисяч людей, але частина дерев уже втрачає силу.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора саду, кандидат біологічних наук Микола Шумика. Про це повідомляють Контракти.UA.

Унікальна колекція бузку

Сирингарій (так науково називають бузковий сад) розташований на мальовничих дніпровських схилах із краєвидом на Видубицький монастир і Лівобережжя. Його спроєктував відомий ландшафтний архітектор Леонід Рубцов у 1948-1950 роках.

На півтора гектара зібрано близько 120 сортів бузку з усього світу та 23 природні види. Один із найстаріших кущів - сорту "Людвіг Шпет", який завезли з Берліну після Другої світової війни. Його хотіли видалити через вік, але вирішили зберегти хоча б у вигляді декоративних стовбурів.

Дерева старіють, але бузковий сад залишиться

За словами науковця, деякі сорти бузку з роками втрачають життєздатність, особливо ті, що були виведені штучно. Крім того, через тривале вирощування в одному місці виснажується ґрунт.

Втім, у Ботсаду вже розробили 10-річну стратегію розвитку, яка передбачає оновлення бузкової алеї та закладення нового сирингарію. Частину робіт уже розпочали.

Популярність не згасає

До повномасштабної війни у пік цвітіння бузку Ботсад приймав до 30 тисяч відвідувачів на день. Зараз приходять до 15 тисяч щодня. Загалом бузковий сезон щороку приваблює понад 100 тисяч людей.

"Це сад для закоханих. Люди приходять ще вдосвіта - слухати солов’їв і дивитись на світанок", - каже Шумика.

Раніше РБК-Україна розповідало про п’ять найвражаючих ботанічних садів світу, які вражають своєю красою, масштабом і колекцією рослин. До списку увійшли сади в Сінгапурі, Лондоні, Ріо-де-Жанейро, Кейптауні та Монако. Вони вважаються справжніми оазисами природи, де можна побачити рідкісні рослини, архітектурні шедеври й унікальні ландшафтні рішення.