Авдіївська промзона: солдатські будні

Тисячі гільз від патронів, розірвані уламки від артилеристських снарядів і через бетонні стіни, крізь дрібні отвори, проривається сонце. Над головою звисають шматки металу, залишки бетонних конструкцій і де-не-де біліються білі мішки із піском. Так живе одне із найгарячіших місць зони АТО – Авдіївська промзона. До позицій російсько-сепаратистських сил тут бійці рахують до метра. Десь – 63, десь – 30. Кажуть: щодня контактний бій. Обстрілюють українських військових після сьомої години вечора. Хоча вибухи мінометів і свист куль над головою було чути вдень, у момент зйомки. Це, кажуть солдати, противник від того, що нічим зайнятися, стріляє.

Тутешній командир Андрій Верхогляд одразу після випуску з Академії сухопутних військ у Львові, відправився на передову. Йому – всього 21 рік. Хвалиться, що на днях виповниться уже 22. Воює на передовій з березня. Каже, що кадровий військовослужбовець. І ще до війни в Україні знав, що може потрапити в якусь гарячу точку як миротворець. «Тепер не треба нікуди їхати», – сміється.