Російська армія намагається захопити український Бахмут Донецької області ще з літа. За словами українських військових, підрозділи РФ не шкодують свого особового складу: вони буквально засівають поле бою тілами своїх бійців. Та саме тактика закидання землі трупами дозволила окупаційним військам просунутися у місто, додають вони. Наразі там тривають вуличні бої. Фоторепортаж Сергія Нужненка.

Команда The Ukrainians зробила неймовірну роботу зібравши фотографії українських авторів в одну підсумкову підбірку. «Це був дуже короткий і водночас украй довгий рік. Війна, яка почалася у 2014-му і тепер прийшла у кожен дім і в кожен регіон України, стала називатися «великою війною». Вона принесла безліч трагічних і болісних подій, але, разом із тим, і багато таких, які надихали. Ми навчилися жити між новинами про перемоги і втрати, між тривогами і відбоями, між прощаннями і ракетними ударами у наші міста та села. Між «Як ти?» і ранковими зведеннями Генштабу. Цей рік пронісся, наче кадри фоторепортажу, в якому герой історії — кожен із нас. І хоча цих кадрів тисячі, є ті, що для нас стали особливими. Як театр у Маріуполі з написом «Діти» на асфальті перед ним чи обличчя сміливих херсонців на вулицях окупованого міста. Як промінь світла на «Азовсталі» чи свіжа капуста, посаджена просто довкола знищеного російського танка, який не змогли витягти з городу. Як зранена Бородянка, Борис Джонсон у Києві, полонені, які повертаються додому, чи бригада медиків над пораненим у стабілізаційному пункті Бахмуту. Авторами цих кадрів є сміливці-фотографи. Хтось із них назавжди лишився на цій війні, бо загинув під час роботи. Разом із найкращими фотодокументалістами країни ми зробили добірку світлин про рік, що минув. Ці 100 кадрів війни — про ключові її моменти. Рік війни, який ми прожили, пережили — і стали міцними як ніколи». Обережно: у матеріалі є відверті фотографії поранених та загиблих

Після відводу українських військ із Соледара основне протистояння з армією Росії та її найманцями у лютому точаться на околицях міста Бахмут в Донецькій області. Мінометники 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр", які ще влітку обороняли місто, а потім були перекинуті на Харківщину та Соледар, нині знову стали в оборону Бахмута. Росіяни штурмують Бахмут щодня. Завдання українських мінометників – захистити піхоту. У день вони випускають по сотні снарядів. Самих же мінометників захищають і допомагають аеророзвідники. Вони цілодобово відстежують дронами розбите на сектори місто і його околиці. Як тільки бачать загрозу — повідомляють у штаб, куди в режимі реального часу потрапляє і картинка з дрона-розвідника. На заваді злагодженій роботі підрозділів інколи стає погода. Дощ, сніг і вітер не найкращі супутники для аеророзвідки. Про роботу мінометників, аеророзвідників, а також волонтерів, які продовжують з ризиком для власного життя кожного дня їздити в Бахмут та інші прифронтові містечка і села, щоб вивезти цивільних та їхніх домашніх тварин — у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.

Через війну, яку в Україні розв'язала Росія, страждають також тварини. У Дружківці, що за 70 км від Донецька, волонтери, ризикуючи своїм життям під російськими обстрілами, намагаються полегшити життя інших – покинутих тварин.

Просто під час промови кривавого диктатора путіна про «Мы не воюем с народом Украины» рашисти розстрілювали мирний Херсон і Очаків з реактивних систем залпового вогню. В Херсоні ворог вдарив по житлових кварталах, об’єктах критичної інфраструктури, дитячому садочку, лікарні, приватних гаражах і автівках в Суворовському та Корабельному районах. Декілька будинків отримали суттєві пошкодження, в багатоквартирних – внаслідок прямого влучання палає кілька квартир. Обстріляно місцевий ринок і зупинку громадського транспорту. Просто серед вулиці, у власних домівках та на робочих місцях мирні мешканці Херсону отримували поранення і вмирали. На даний момент відомо про 5 загиблих і 21 пораненого. Дані уточнюються. В Очакові окупанти продовжили обстріл портової інфраструктури, поранено 1 цивільну особу. Масштаби руйнувань уточнюються.

Битва за Бахмут триває. Запеклі бої точаться за місто майже безперервно. Противник постійно намагається прорватися, змінює тактику. То атакує малими штурмовими групами, то задіє для штурму десятки мобілізованих. Іноді посилює обстріли вночі, систематично вражає ракетами тилові міста, тероризує мирне населення, нищить і так майже зруйновану цивільну інфраструктуру. Та українські воїни не налаштовані поступатися ворогу. Часом, окупант здається сильнішим та чисельнішим. Утім, він має одну велику слабкість - грає на чужому полі, воює за чужу землю. І саме це обіцяє загарбнику великий провал.

Брати Ковальови та їхні дружини вирішили провести свої останні дні, живучи без електрики та опалення в зруйнованому війною селі Посад-Покровському в Херсонській області. Серед руїн, зате, кажуть, на своїй землі.

У місті Часів Яр в Донецькій області волонтери вмовляють цивільних евакуюватися на тлі посилення наступальних дій російської армії. Часів Яр розташований на захід від Бахмута, де точаться важкі бої. У місті переважно залишилися люди похилого віку та ті, хто за ними доглядає.

Російські війська не полишають спроб оточити та захопити Бахмут. Сили оборони України чинять  запеклий опір окупантам.

Жителі Авдіївки на Донеччині намагаються пережити суворі зимові місяці та російські ракетні обстріли, оскільки побоювання щодо нового наступу Москви зростають. Джерело: AFP