Участники пикета потребовали от депутатов принять законопроект "О признании добровольцев участниками боевых действий" и предоставить им социальный правовой статус. В частности, участники призвали спикера ВР Андрея Парубия внести законопроект к рассмотрению в обход комитета, как это предусмотрено законодательством. В акции приняли участие несколько десятков человек.

Информационное агенство QHA представляет серию фотографий своего корреспондента Валерия Пузика, которые он снимал в зоне боевых действий будучи добровольцем в составе ДУК ПС

Сегодня, 14 марта, в Запорожье впервые состоялся марш добровольцев. Около двухсот членов добробатов прошли по проспекту Соборному. Ради колонны со знаменами добровольческих батальонов перекрыли проспект в разгар рабочего дня.Участники Марша прошли от Аллеи Защитников до Площади Героев, где прошел митинг и награждение бойцов и волонтеров. Во время шествия добровольцы скандировали патриотические лозунги. Горожане положительно реагировали на появление колонны на проспекте, приветствовали участников марша и снимали на телефоны.Среди шагающих в колонне была одна из самых возрастных участниц — Вере Спиридоновне скоро исполнится 90 лет. Ее поддерживали за руки, но она смогла пройти расстояние в несколько километров.

У Києві біля приміщення Апеляційного суду бійці АТО та представники цивільного корпусу "Азов" влаштували акцію протесту. На акції також був присутній екс-глава Одещини Міхеїл Саакашвілі.Протестувальники вимагали відпустити з під арешту добровольця АТО громадянина Грузії Гії Церцвадзе. Активісти принесли з собою прапори Грузії та України, а також вигукували патріотичні гасла. Також у хід пішли димові шашки.

На цих світлинах зображено тиждень із життя бійців добровольчого батальйону, що воюють на сході України проти російсько-сепаратистських сил. Хоча чимало добровольчих батальйонів офіційно увійшли до лав української армії, дехто все ще залишається на передовій, неформально співпрацюючи з урядовими збройними силами. Ці люди дислокуються у покинутому будинку просто на в'їзді до Донецька, у селищі Піски, де війна триває попри офіційну угоду про припинення вогню. Фотографії зроблено на початку жовтня 2016 року.

Ми хочемо писати не про війну, а про людей на війні. Хоча це вдається все важче і важче, бо дійсно починаємо розуміти, скільки справжнього в цих людях, скільки в них героїзму, відваги та сміливості. Яка шалена самовіддача в кожному їхньому вчинку. Вони – Герої! Про них важко писати і неможливо не писати. Але це свята тема, про неї не можна мовчати! Не можна забувати, замовчувати і обходити стороною. Тут не можна брехати. Все, що відбувається на війні – це не норма. Це – війна. Але це також і життя. Просто там воно інше. Війна – це тимчасово, рано чи пізно вона закінчиться. І тоді додому повернуться всі Герої. Більшість з них знімуть камуфльований одяг і перестануть вирізнятися серед інших. Вони стануть звичайними. Але це тільки на перший погляд. Бо звичайних на цій війні немає. Скажемо більше – вони вже почали повертатись в мирне життя. А хто вони? Що ми про них знаємо? Що вони Герої? Захисники? Так, безперечно! Але цього замало. Вони мають імена, історії, спогади і плани на майбутнє. Саме тому і виник проект «Якби не війна». 12 Героїв, які підтверджують: для того, щоб захищати свою Батьківщину, достатньо просто бути її патріотом.Що кидається в очі? Неспівпадіння ролей – там і тут: військові професії – снайпер, кулеметник, штурмовик, сапер, водій БМП, а до того вони – вчителі, шахтери, музиканти, кухарі, агрономи, бухгалтери і навіть діджеї… На війні вони почали розуміти цінність життя, зрозуміли себе, отримали можливість доторкнутися до правди, почали дорожити справжніми відносинами. Вони повернулися іншими людьми. Не кращими, не гіршими. Просто іншими. Бо пережили те, що може зламати, спалити зсередини. А вони вистояли і, як легендарний фенікс, постали оновленими. Вони змінюють своє життя, і життя тих, з ким їх зводить доля. Вони ті, хто не скиглить, не шукає виправдання своїм вчинкам, не опускають руки, а рухаються вперед і рухають світ. Вони працюють над собою, тим самим допомагаючи іншим. Вони неймовірні! В кожному з них, здається, дві людини з одним життям і спогадами. Незалежно від нашого ставлення до війни поважаймо тих, хто стоїть на захисті нашого чистого неба, спокійного сну та мирного життя. У важкі часи захищати свою країну пішли ці воїни, вони – Герої, патріоти своєї держави. Але чи все ми з вами зробили, щоб вони повернулися до мирного життя?