Вдень 25 січня у Києві був заблокований весь урядовий квартал через акцію, організовану рухом SaveФОП проти обов'язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій). Будівлю парламенту було взято під посилену охорону. Відбулися сутички. Спочатку учасники акції пройшлися ходою центральними вулицями Києва під і повернулись до Верховної Ради. Активісти SaveФОП вимагали, щоб до них вийшли народні депутати, в інакше «вони підуть самі в Раду». Потім мітингарі зламали паркан і намагалися штурмувати парламент. Правоохоронці їм перешкодили. Відбулися затримання.

У найбільшому місті штату Міннесота сталися сутички між поліцейськими та протестувальниками через вбивство темношкірого чоловіка. Поліція застосувала сльозогінний газ, влада запровадила в місті комендантську годину. Ситуацію порівнюють з протестами, які минулого року спалахнули по всій території США після смерті від рук поліцейських 46-річного Джорджа Флойда. Сутички розпочалися ввечері у неділю - після того, як кілька сотень демонстрантів оточили поліцейський відділок у передмісті Міннеаполіса, місті Бурклін-Сентер, вимагаючи покарати поліцейських, що застрелили 20-річного Данте Райта. Запровадили комендантську годину, телеканал CBS повідомляє, що всі школи міста в понеділок не працюватимуть. Губернатор штату Тім Волц заявив, що слідкує за ситуацією і висловив підтримку родині Райта. Ввечері у неділю поліцейські обороняли від демонстрантів периметр центрального відділку в Бруклін-Сентер, який розташований всього за кілька кілометрів від центру Міннеаполіса. Поліція застосовувала сльозогінний газ і світлошумові гранти. Протестувальники закидали дві поліцейські автівки камінням, повідомляє Reuters. За повідомленнями місцевих ЗМІ, приблизно в той же час в місті пограбували торговельний центр, а в двері поліцейського відділку в сусідньому місті Бруклін-Парк вистрелили з вогнепальної зброї. Агентство Reuters пише, що близько 20 магазинів в околицях міста розгромлені. Після запровадження комендантської години до шостої ранку за місцевим часом мер міста Бруклін-Сентер Майк Елліот закликав протестувальників розійтися. У Бруклін-Сентер влада перекинула більшу частину службовців національної гвардії з Міннесоти, розміщених в місті на випадок безладів через суд над Дереком Шовіном - його звинувачують у вбивстві Джорджа Флойда у травні минулого року. Поліція заявила, що правоохоронці зупинили автомобіль Данте Райта за порушення правил дорожнього руху в неділю. Перевіривши особу водія, вони виявили, що він в розшуку. Після того, як Райта спробували затримати, він застрибнув у свою автівку і намагався втекти. Один із поліцейських вистрілив у Райта, після чого його авто проїхало ще кілька сотень метрів і врізалося в іншу машину. Поліцейські, наздогнавши Райта, знайшли його мертвим. Окрім водія, в машині також перебувала пасажирка - вона отримала поранення, які не становлять небезпеки для життя. У заяві поліції йдеться, що під час інциденту натільні камери на поліцейських були увімкнені. Мама Данте Райта, Кеті, каже, що син зателефонував їй, коли поліція зупинила його машину, щоб запитати номер страхового посвідчення. Після цього вона почула звуки боротьби, зв'язок обірвався:"Через хвилину я передзвонила і мені відповіла його дівчина, яка була разом з ним у машині. Вона сказала, що його застрелили і що тіло мого сина лежить на землі, без ознак життя". В інтерв'ю газеті Star Tribune вона заявила: "Нам ніхто нічого не каже. З нами ніхто не розмовляє. Я попросила, щоб мого сина не залишали лежати на землі". Мер міста Майк Елліот назвав те, що сталося, трагедією. "Наш штат сумує за ще одним чорношкірим чоловіком, чиє життя забрали правоохоронці", - заявив губернатор Міннесоти Тім Уолц. У місті вже третій тиждень триває суд над Дереком Шовіном, колишнім поліцейським, якого звинувачують у вбивстві Джорджа Флойда, яке призвело до протестів проти расизму - як у багатьох містах США, так і по всьому світу. 45-річному Шовіну загрожує до 40 років позбавлення волі. Він не визнає себе винним. Саме Шовін у травні минулого року під час затримання притиснув коліном шию Джорджа Флойда і зберігав таке положення упродовж дев'яти хвилин - після цього Флойд помер. Суд триватиме щонайменше місяць. Поліція очікує, що в ході процесу і після його закінчення в місті можуть знову спалахнути протести.

Під час протестів проти військового перевороту у М’янмі у понеділок, 15 березня, було вбито щонайменше п’ятьох людей. У місті М’їнджан, за словами свідків, силовики відкрили вогонь по протестувальникам, троє загиблих. Ще двох було вбито у місті Аунглан. Напередодні загинули 38 протестувальників. Всього від початку протестів у М’янмі минулого місяця було вбито понад 120 протестувальників, повідомляють правозахисники. Військовий переворот у М’янмі стався 1 лютого. Згодом розпочалися масові протести, учасники яких вимагали звільнити заарештованих урядовців. Серед узятих під варту – Аун Сан Су Чжі, лідерка партії-переможниці листопадових парламентських виборів, «Національної ліги за демократію». Військові звинувачують цю партію в масштабних фальсифікаціях. Вони розпустили колишній склад виборчкому і заявляють про намір провести через рік нові вибори. Країни Заходу засуджують військовий переворот у М’янмі. Минулого тижня Організація Об’єднаних Націй повідомила про щонайменше 70 людей, яких убили силовики під час протестів.

У М'янмі в неділю поліція відкрила вогонь по демонстрантах, які протестують проти військових, що прийшли до влади в цій країні після час перевороту. Представники ООН повідомляють про "достовірну інформацію" про щонайменше 18 загиблих. Цими вихідними акції протесту відбулися у багатьох містах країни. Як повідомили ВВС активісти і медики, не менше дев'яти вбитих - у столиці країни, Янгоні. Є загиблі і серед учасників протестів у Тавої та Мандалаї. Таким чином ця неділя стала найкривавішим днем після перевороту, що відбувся 1 лютого. Крім вогнепальної зброї правоохоронці використовували проти демонстрантів сльозогінний газ та гумові кулі. Деякі користувачі соцмереж пишуть про 20 вбитих, проте ці дані поки що не підтверджені. Лише за суботу, за інформацією державного телебачення М'янми, було заарештовано майже пів тисячі людей. "Якщо вони підуть на нас, ми повстанемо. Якщо на нас нападуть, ми будемо захищатися. Нас не вдасться поставити на коліна перед військовими чоботами", - цитує одного з учасників протестів Reuters. Масові протести у М'янмі проти усунення цивільної влади не вщухають від початку лютого, коли військові вивели на вулиці солдат і зірвали першу сесію нового парламенту. Цивільні керівники країни, зокрема, і фактична лідерка М'янми Аун Су Чжі, і президент Він М'їн, перебувають під домашнім арештом. Військові запровадили в країні надзвичайний стан на рік та встановили комендантську годину з 8 вечора до 4 ранку у великих містах. На початку акцій протесту поліцейські застосовували проти демонстрантів гумові кулі та сльозогінний газ, але згодом стали стріляти бойовими патронами. Тиждень тому під час демонстрації вбили 20-річну дівчину. Потім від куль загинули ще двоє учасників протестів. За даними Reuters, до вчора під час протестів у М'янмі загинули п'ятеро. Військова влада повідомляє про загибель одного поліцейського. Військові обіцяють провести нові парламентські вибори і твердять, що результати попереднього голосування, в якому перемогла "Національна ліга за демократію", були сфальсифіковані. При цьому переконливих доказів фальсифікацій вони не надають, так само як і не називають дату нових виборів. Військові режими керували М'янмою з 1962 до 2011. У 1988 році під час протестів загинули близько 3 тисяч людей, а у 2007 - близько 30. У 2011 під міжнародним тиском військові ініціювали поступовий перехід до демократії, але залишили за собою 25% місць у парламенті та контроль над силовими відомствами. На усіх виборах, що відбувалися після цього, перемагала партія Аун Су Чжі - "Національна ліга за демократію", яка близько 30 років залишалася визнаним лідером боротьби за демократію у М'янмі.

Більше двох тисяч людей затримали, ще десятки постраждали на масових мітингах проти російської влади та на підтримку ув'язненого опозиціонера Олексія Навального у різних регіонах Росії. За даними російського сайту "ОВД-инфо", на акціях по всій Росії затримали щонайменше 3,4 тис людей. Як відзначає інше медіа The Bell, це історичний рекорд щодо затримань. Попередній був у червні 2017 року, коли на антикорупційній акції Навального було 1769 затриманих. Найбільше схоплених - понад 1300 - у Москві, також відомо про більше 500 у Санкт-Петербурзі, близько сотні у Новосибірську та десятки - в інших містах. Затримання часто були жорсткими - із застосуванням сили та кийків. Серед затриманих були і лідери протесту - Юлія Навальна (згодом стало відомо, що її відпустили) та Любов Соболь. Також у автозаки потрапили багато журналістів, зокрема відомий блогер Ілля Варламов. На Страсному бульварі у Москві учасники акцій вступили у сутички з ОМОНівцями - сталися групові зіткнення. З одного поліцейського зірвали шолом та гралися ним у футбол. Канал "Дождь" також повідомив, що на одній з вулиць закидали сніжками урядову машину (ймовірно - ФСБ), водію травмували око і його госпіталізували. Російська державна агенція "РИА Новости" з посиланням на анонімне джерело повідомляє про 39 постраждалих серед силовиків. За словами співрозмовника агентства, вони отримали травми під час акцій протесту в столиці. Травми несерйозні, додало джерело. Скільки постраждало учасників акції, точно невідомо. Утім мова точно йде про десятки. Відомо, що у Петербурзі поліцейський вдарив ногою жінку і її забрала швидка. Жінка вдарилася головою об асфальт і отримала струс мозку, закриту черепно-мозкову травму і гематому потилиці, повідомляє Baza. Вона у стані середньої тяжкості. Начальник управління інформації ГУ МВС по Петербургу В'ячеслав Степченко повідомив виданню "Підйом", що у відомстві вивчають відео удару жінки. У кінці московських протестів мітингарі пішли до в'язниці "Матроська тиша", в якій утримують Олексія Навального. Звідти повідомили про жорсткі затримання поліції з застосуванням кийків та побиттям ногами лежачих. Гаслами акцій стали "Путін - злодій", "Геть царя", "Свободу Навальному", а також скандували "Аквадискотека" - це відсилка до розслідування Олексія Навального про "палац Путіна". За оцінками Reuters, у Москві на акцію вийшло близько 40 тисяч людей. Російське МВС називає у десять разів меншу цифру: "На Пушкінській площі міста Москви на несанкціонований захід зібралося близько 4 тисяч людей". "Точну оцінку чисельності дати важко, але вже ясно, що це найбільша несанкціонована акція за останні десять років. Людей вже явно не зупиняє те, що влада не дозволяє мітингувати" - відзначає кореспондент BBC Сергій Горяшко. "Поліція продемонструвала жорсткість, але й учасники мітингу стали сміливішими. По всій Росії у поліцейських кидалися сніжками. Зіткнення в Москві на Страсному нагадували бійки на Болотній площі 6 травня 2012 року. Дуже ймовірно, що аналогії на цьому не закінчаться - Слідчий комітет уже оголосив, що почав перевірку за фактами насильства над поліцейськими", - додає журналіст. Соратник Навального Леонід Волков оголосив про нові акції по всій країні в наступні вихідні. Очевидно, що вони теж будуть несанкціонованими владою.

У центрі Києва сталися сутички протестуючих проти карантинних обмежень і фіскалізації малого бізнесу підприємців і поліції, правоохоронці застосували спецзасоби. ФОПи заявили про намір встановити намети прямо на Майдані Незалежності, між правоохоронцями та учасниками акції почалися сутички і штовханина. Поліціянти відібрали кілька наметів і викинули їх за паркан. Під час відступу правоохоронців на кілька секунд виникла запекла бійка з протестуючими. Далі з боку поліцейських розпорошили газ. Поліція проводить із учасниками акції превентивні заходи для відновлення правопорядку на Майдані Незалежності і закликають учасників заходу дотримуватися мирного формату його проведення. Про це інформує пресслужба МВС. Автор фото - Андрій Довгань

Протестувальники удруге за вівторок намагалися прорватися до Ради. Будівлю охороняла поліція. Під парламентом відбулися сутички підприємців з поліцією. Люди спробували прорватися під купол. Поліція застосувала сльозогінний газ. Раніше правоохоронцям доводилось буквально виводити демонстрантів під руки, щоб ті не потрапили в залу засідань. Подекуди люди виривалися з огороджувального кордону поліції та самотужки робили чергові вилазки до Ради. Попередній спробі мітингувальників зайти до депутатів правоохоронці запобігли. Правоохоронці відтіснили мітингувальників від будівлі ВР, затриманих немає. «Аби відновити правопорядок правоохоронці негайно втрутилися в ситуацію та відтіснили мітингувальників. У результаті виникли короткотривалі сутички. Наразі затриманих немає. Інформація про потерпілих уточнюється», - йдеться у повідомленні прес-служби поліції Києва. Сьогодні у Києві біля Кабінету міністрів та Верховної Ради проходила акція протесту представників мікро- та малого бізнесу, а також бізнес-об'єднань та асоціацій з усієї України. Зранку учасники акції перекрили рух вулицею Грушевського. Згодом поліція взяла під посилену охорону середмістя столиці.

В воскресенье, 15 ноября, в Минске и других городах Беларуси прошли протестные акции, в которых приняли участие тысячи граждан (точных сведений о числе участников нет). На этот раз акции протеста были посвящены памяти 31-летнего минчанина Романа Бондаренко, который умер в больнице после избиения силовиками. Демонстранты шли под лозунгами "За одного уничтоженного человека поднимутся тысячи", "Я выхожу", "Когда вы убиваете художника, вы убиваете красоту". По данным правозащитного центра "Вясна", были задержаны более тысячи участников акций протеста. Отмечается, что задерживали не только молодых, но и пожилых людей.

Силовики не дозволили провести повноцінний «Марш демократії» в Мінську. Поліцейські та інші силовики жорстоко затримували людей у центрі міста, блокуючи та оточуючи групи демонстрантів, не даючи їм об'єднатися у великі колони. Тринадцять тижнів поспіль у Мінську проходять масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Прихильники змін продовжують вимагати відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, а також звільнення політичних в'язнів та понесення відповідальності за побиття та катування мирних протестувальників.

У столиці Чехії спортивні вболівальники зіткнулися з поліцією після мітингу протесту проти нових заходів, які запровадив уряд у боротьбі з коронавірусним захворюванням COVID-19. 18 жовтня понад 2000 шанувальників футболу та хокею зібралися на демонстрацію проти двотижневої заборони на проведення усіх спортивних заходів. Заборона не стосується міжнародних змагань. Демонстранти кидали пляшки та інші предмети в поліцію, яка пізніше розігнала та витіснила протестувальників із центральної площі Праги за допомогою димових шашок, феєрверків і водометів. Постраждало кілька людей, серед них і офіцери поліції. Як заявили представники поліції, масштабна демонстрація, яка тривала близько години – це порушення чинного наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами.