В Париже во время первомайской демонстрации произошли столкновения между полицией и митингующими

У Греції сотні мігрантів знову намагалися прорватися до кордону з Північною Македонією. Біженці почали кидати у грецьких поліцейських каміння, у відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати. Декілька мігрантів, в тому числі діти, знепритомніли. Більшість протестувальників походять з Сирії, Іраку та Афганістану. Вони не хочуть залишатися у Греції, а прагнуть прямувати далі – до заможніших європейських країн. У 2016 році балканські країни перекрили свої кордони, заблокувавши для біженців головний прохід до країн Центральної Європи. Грецька влада закликає біженців повертатися до центрів попереднього розміщення, йдеться у повідомленні Associated Press. За словами грецької влади, сутички розпочалися вчора, 5 квітня, після неправдивого повідомлення в соціальних мережах про відкриття кордону з Північною Македонією. (фото Reuters)

Тысячи демонстрантов вышли на улицы Парижа, протестуя против повышения цен на бензин и требуя повышения минимальной заработной платы. Протесты переросли в погромы. Разбито множество витрин, подожжены десятки автомобилей, сожжено несколько рождественских ёлок. Только за первые сутки "топливного бунта" пострадали, по меньшей мере, 110 человек, в их числе 17 полицейских. Среди пострадавших есть журналисты. Не менее 270 участников протестов были задержаны.Журналисты отмечают, что среди погромщиков есть представители самых разных радикальных движений, включая анархистов и исламистов.

20 сентября в зале заседаний Верховной Рады выступил с ежегодным посланием к парламентариям президент Петр Порошенко.  Глава государства много говорил о войне России против Украины, стратегии возвращения Донбасса, о Крыме, реакции Запада на агрессию РФ и будущем санкций, описал достижения и ошибки за прошлый год, а также обрисовал задачи внутренне- и внешнеполитической повестки. Кроме того, Порошенко рассказал о предстоящих парламентских и президентских выборах 2019 года, политических программах некоторых кандидатов, закреплении курса на ЕС и НАТО, автокефалии УПЦ и информационной войне. Была затронута также тема антикоррупционной борьбы. Обращение главы государства к Раде в этому году было короче, чем обычно. 7 сентября 2017 года глава государства более 1,5 часов выступал перед парламентом. На этот раз ему хватило меньше часа. Традиционно за подготовку текста послания президента отвечала рабочая группа во главе с руководителем его Администрации, которым сейчас является Игорь Райнин.

Представники націоналістичних організацій, зокрема «С14», ВО «Свобода», «Традиція та Порядок», «Національний корпус», зібралися під будівлею Генеральної прокуратури на акцію протесту. Приводом для акції стала екстрадиція до Росії її громадянина, етнічного інгуша Тимура Тумгоєва. «Сьогодні націоналістичні сили з народними депутатами прийшли під ГПУ, щоб висловити своє обурення і протест проти того, що влада вислала учасника АТО родом з Інгушетії за домовленістю із ФСБ до Росії фактично на страту. Ви розумієте: він воював проти Росії – і його вислали до Росії», – повідомив представник прес-служби «Національного корпусу». Від Луценка вимагають вийти до мітингувальників. Активісти підтягнули бак для роздільного сміття до дверей будівлі ГПУ, підлили у нього розпалювач і підпалили його. Полум’я відразу загасили шлангом із середини. Також зсередини будівлі прокуратури час від часу розпилюють газ, аби активісти відступили від дверей. Відбуваються сутички між правохоронцями і активістами. Поліція, яка охороняє будівлю ГПУ, застосувала воду проти мітингувальників після того, як учасники акцію спробували зайти до приміщення, повідомляють учасники акції. Від учасників акції надійшла інформація, що в захисті будівлі брали участь представники силових відомств, у яких упізнали колишніх службовців «Беркуту».Раніше в Генеральній прокуратурі заявляли, що Тимура Тумгоєва видали російським спецслужбам виправдано і у відповідності до законодавства. Натомість правозахисники стверджують, що Тумгоєва видали Росії таємно і з порушеннями закону, який забороняє видачу людини до країни, де її життю та здоров’ю загрожує небезпека. 31-річний Тімур Тумгоєв походить з Пригородного району Північної Осетії (до депортації інгушів – територія Інгуської РСР). До Харкова Тумгоєв прилетів із Стамбула в червні 2016 року. Оскільки його розшукувала ФСБ через Інтерпол, українські прикордонники затримали його, суд заарештував спочатку на сорок діб, а згодом взяв його під екстрадиційний арешт на час, поки тривала перевірка документів, наданих ФСБ. За словами очільника добровольчого батальйону Мусліма Чеберлоєвського, Тумгоєв воював проти російських гібридних сил. Тимура Тумгоєва видали російським спецслужбам вночі 12 вересня.

В Москве, как и во многих других городах России, 5 мая прошел митинг против четвертого срока Владимира Путина. Акция под названием «Он нам не царь» состоялась на Пушкинской площади и Тверской улице. Туда же пришли активисты прокремлевского движения НОД и люди в форме казаков, которые вступили в столкновения с протестующими. По последним данным, в Москве задержали более 700 человек.

Поліція затримала 50 людей під час «слідчих дій» біля будівлі Верховної Ради. У прес-службі Національної поліції повідомили, що операція правоохоронців проводилась у рамках кримінальних проваджень, одне з яких відкрито за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу), а інше стосується подій біля стін Верховної Ради, які відбулися 27 лютого. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Під час ранкового мітингу 27 лютого біля Верховної Ради мітингувальники принесли під стіни будівлі шини і хотіли їх підпалити. Працівники поліції намагалися завадити цьому, внаслідок чого сталася сутичка, під час якої постраждали 14 поліцейських. Затримано 9 мітингувальників. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу».

Сегодня в Соломенском районном суде Киева избирали меру пресечения мэру Одессы Геннадию Труханову, задержанного вчера в аэропорту Борисполь детективами НАБУ. С самого утра под судом появилась группа поддержки Труханова в лице молодых людей спортивной внешности в черной униформе. Чуть позже собрались представители "Национальных дружин", С-14 и батальона "Донбасс", с требованием "Труханова - на нары". Практически сразу же начались столкновения между националистами и "спортсменами Труханова", переросшие в масштабное противостояние противников одесского мэра с полицией. После задержания нескольких активистов "Национальных дружин" ситуация накалилась, прозвучали выстрелы - огнестрельное ранение ног получил сотрудник полиции, стрелявший задержан. Произошло несколько серьезных стычек, обе стороны активно поливали друг друга слезоточивым газом, очевидцы сообщают о серьезно пострадавших полицейских и активистах, несколько человек избиты до потери сознания. В самом здании суда люди в черном вытянули из зала заседаний и избили активиста "Автомайдана" Виталия Устименко: "Это были одесские титушки, и командовали ими одесские депутаты", - заявил Виталий.Ну а самого Геннадия Труханова суд отпустил на поруки нардепа от БПП Дмитрия Голубова. «Применить к подозреваемому Труханову меру пресечения в виде личной поруки. Определить поручителем народного депутата Верховной Рады Голубова Дмитрия», - заявил судья. Также судья обязал отпустить Труханова в зале суда.

17 грудня прихильники Саакашвілі провели третій «Марш за імпічмент». Радіо Свобода увесь цей час пильно слідкувало за подіями, що розгорталися. Раніше прихильники Саакашвілі вже двічі проводили схожі акції в Києві. Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. За даними Генпрокуратури, його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». 5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. 11 грудня Печерський районний суд Києва відмовився застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.