Під Верховною Радою проходить мітинг на захист української мови. Нараз на площі під парламентом знаходиться більш як 1000 осіб, водночас люди постійно продовжують підходити під ВР. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою. Учасники акції тримають плакати з надписами "Заважає мова - геть до Ростова", "Руки геть від української мови", "Ні русифікації", "Слово=зброя, українське слово=українська зброя", "Нас єднає мова", "Мова - це зброя", "Кажи мовою, а не ляпай язиком", "Зупини лінгвоцид" та інші. На площі під ВР також встановлено сцену, на якій є плакат із цитатою відомої української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". У Верховній Раді у п’ятницю, 17 липня, можуть розглянути законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

У п’ятницю, 8 листопада, в Україні провели традиційний радіодиктант Всеукраїнської єдності. Усі охочі мали змогу написати його і перевірити свої знання рідної мови. Диктант проводиться щорічно в рамках святкування Дня української мови та писемності. До написання радіодиктанту могли долучитися усі бажаючі, тому в Колонній залі КМДА зібралися студенти, викладачі, професори та державні чиновники. Серед гостей були представники різної вікової категорії та професій — від студентів до держслужбовців. Для гостей виступив керівник апарату Київської міської державної адміністрації Дмитро Загуменний. Він розповів, що разом із колегами долучиться до флешмобу та перевірить грамотність у своєму кабінеті. Також Загуменний зазначив, що близько 150 його колег писатимуть диктант. Присутні слідкували за трансляцію на великому встановленому екрані. Текст склав та зачитав мовознавець Олександр Авраменко, напередодні він попередив, що вніс норми нового правопису. Диктант отримав назву «Від бересту — до цифри» і розповів про технології, що допомагають українцям обмінюватися інформацією. Писати диктант прийшли багато учасників, які брали участь у флешмобі минулого року. Вони розповіли, що цього року диктант був зрозумілим і не важким, тому сподіваються на хороші результати. Вперше за дев’ятнадцять років написання диктант можна було перевірити через 15 хвилин після його завершення. Надіслати свій текст учасники могли у вигляді фото, скану або скріншоту із вказаною зворотньою адресою на електронну скриньку Українського радіо, у приватні повідомлення на сторінці Українського радіо у Facebook, або Viber. Автори безпомилкових диктантів отримають заохочувальні призи.

Близько 300 осіб зібралося на площі Конституції біля Верховної Ради з метою участі у мітингу з вимогою прийняти закон про функціонування української мови як державної. І Верховна Рада сьогодні підтримала законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування українскої мови як державної". За документ проголосувало 278 депутатів, законопроект має аж 2082 поправки. Прийняття законопроекту забезпечить не менш 90 % українскої мови на загальнонаціональних телеканалах; не менш 50 % назв газет і журналов українскою; не менш 50 % назв книжок українскою в книжкових магазинах та видавництвах; україномовну освіту.

Декілька десятків громадських активістів провели акцію під будівлею Верховної Ради з вимогою підтримати законопроект № 5670-д «про забезпечення функціонування української мови як державної». Активісти тримали плакати на підтримку української мови. Вони зустрічали народних депутатів, роздавали їм листівки із закликом ухвалити законопроект. Під будівлю парламенту прийшли не тільки активісти-прибічники закону – частина грала роль тих, хто будь-що прагне цей закон провалити, – «російських окупантів». Також персонажем акції була Мова – жертва російських окупантів і водночас головна зброя проти них.

26 березня міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував обговорити використання латинської абетки поряд з кирилицею. Це був всього лише запис в соціальній мережі, але навіть такий підхід викликав неабиякий ажіотаж в суспільстві. Можливість використання латинки в Україні не залишила байдужим нікого. Традиційно, думки розділилися: хтось вважає це кроком назустріч цивілізованому світу, хтось просто не бачить в такому рішенні сенсу. А деякі учасники дискусії не розуміють, як це можливо втілити на практиці. Але як виглядатиме повсякденне життя українців, якщо країна перейде на латиницю?

Україна - велика й різноманітна країна, відповідно, українська мова багата на різні діалекти. Проект Dialectstat провів цікаве дослідження сучасного поширення діалектів та рідковживаних слів української мови за допомогою математичних методів: "Джерелом первинної інформації є дані опитування щодо вживаності більше 400 вибраних слів. Запропоновано таку градацію рівнів вживання кожного слова:5 - активно вживаю тільки такий варіант слова;4 - вживаю час від часу, або на рівні з іншим аналогом;3 - вкрай рідко вживаю;2 - знаю, але ніколи не вживаю;1 - ніколи не чув цього слова.Кожен респондент також вказував рік свого народження та населений пункт в якому проживав до закінчення школи. Вважаємо, що саме до закінчення школи формується основна лексика. В період з грудня 2011 до лютого 2016 в опитуванні взяли участь 2399 особи. Найстарший респондент 1922 року народження, а наймолодший 2002, середній рік народження 1983, медіанний 1986. Існує сильна залежність між роком народження респондента та його лексикою. Отримані дані від респондентів різного віку, тому необхідним є зведення даних до певного єдиного року народження. Для цього ми розглянули компактний регіон на півдні Тернопільської області де широко предствлені респонденти різного віку. Для простоти вважаємо, що лексика в цьому прямокутнику всюди однакова і залежить лише від року народження особи. Знайдено, що в середньому рівень вживання слів зменшується на одиницю в середньому через кожних 58 роки. Враховуючи це ми звели рівні вживання слів, всіх респондентів, до 1980 року народження.Географічний розподіл респондентів є дуже нерівномірним. Для великих міст притаманні активні міграційні впливи, тому такі міста не можуть відображати коректно лексику навколо себе. Тому для багатьох міст, як правило обласних центрів, ми обчислювали рівні вживання окремо. А саме як середньоарифметичну величину по респондентах з даного міста.  Існує низка понять та речей, які по різному називають в різних місцевостях. Для виокремлення таких регіонів де панує певна назва ми використали попередні згладженні карти рівнів вживання. Для кожної точки на карті ми вибрали те слово яке має там максимальний рівень вживання. Звичайно, це не виключає, що в даному місці паралельно вживають інші варіанти для позначення даного поняття чи речі. Нижче приведені карти поширення різних варіантів діалектнихвідповідників слів ВЕЛОСИПЕД, ЛЕЛЕКА, КАРТОПЛЯ, ДЕРУНИ, СКОВОРОДА, ДЕКО, ГАНЧІРКА ТА ГОРИЩЕ".

В Україні почалася стильна акція “На мовне питання є мовна відповідь” “На мовне питання є мовна відповідь” — таку акцію почав дизайнер і медіаактивіст Андрій Приймаченко на своїй сторінці у Facebook. Він запросив публічних людей долучитись до акції: надсилати свої історії про те, чому вони перейшли (або переходять) на українську.З розповідей учасників дизайнер бере найяскравішу цитату ставить її на фотографію та робить стильний постер. В акції вже взяли участь Зураб Аласанія, Олександра Кольцова, Борис Херсонський, Сергій Фоменко, Юрій Макаров, Анастасія Рінгіс. Автор запрошує долучатись до акції.