У тимчасово окупованому Криму, у Феодосії, триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч на 6 жовтня. Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода". Про це повідомляють Контракти.UA. На знімках супутників за 6 жовтня видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Варто зауважити, що даний нафтоналивний термінал раніше вже піддавався атакам - у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік і ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції. Удари по терміналу у Феодосії Нагадаємо, що в ніч на 6 жовтня Сили оборони уразили потужності Морського нафтового терміналу у тимчасово окупованій Феодосії у Криму. За даними Генштабу, це багатофункціональний комплекс з перевалки нафти і нафтопродуктів між залізничними вагонами-цистернами, морськими суднами та автомобільним транспортом, який використовувався для забезпечення окупаційної армії. Після влучання на території терміналу почалася масштабна пожежа.

У Чорнобилі знайшли невідому комаху: чому це важливо для науки У Чорнобильському заповіднику виявили вимираючий вид жука Борос Шнайдера. Під час досліджень санітарного стану соснових насаджень у Розсохівському природоохоронному науково-дослідному відділенні вчені виявили Борос Шнайдера (Boros schneideri). Цей жук є єдиним видом родини Boridae, що зустрічається в лісовій зоні Європи. В Україні його раніше фіксували на Поліссі та в Карпатах, переважно в старовікових лісах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили у Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику. “Це вимираючий пралісовий вид, і його присутність у Чорнобильській зоні свідчить про унікальність екосистеми заповідника”, – зазначили у Чорнобильському заповіднику. Біологія Борос Шнайдера залишається маловивченою. Дорослі особини (імаго) ведуть прихований спосіб життя, ховаючись під корою, у тріщинах деревини чи інших укриттях. Досі невідомо, чи є вони денними, чи нічними, хоча окремі знахідки у світлових пастках вказують на можливу нічну активність. Про харчування імаго даних майже немає: припускають, що вони можуть бути хижаками, споживати зелені частини рослин або органічні рештки та гриби, подібно до личинок. Личинки Борос Шнайдера легше помітити. Вони розвиваються під корою відмерлих сосен або інших дерев, за умови достатньої вологості деревини. Личинки мають напівпрозоре світло-коричневе тіло з темною смугою травної системи, коричневою головою та характерною “вилочкою” на останньому сегменті черевця. Вони заселяють ослаблені або мертві дерева, не завдаючи шкоди здоровим лісам. Через швидке скорочення чисельності Борос Шнайдера занесений до Директиви ЄС 92/43/EЄC (Додаток II), яка вимагає створення спеціальних зон охорони для збереження цього виду. Вирубування стиглих лісів і видалення сухих дерев є головною причиною зникнення комахи. Знахідка в Чорнобильській зоні може стати підставою для включення території до мережі “Natura 2000”, що забезпечить їй особливий охоронний статус. Це підкреслює важливість збереження природного середовища заповідника, де рідкісні види знаходять притулок. Нагадаємо, раніше під Чорнобилем до фотопастки потрапив рідкісний хижак.

У Львівській області кількість жертв внаслідок комбінованої атаки РФ зросла до чотирьох осіб. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними ДСНС, внаслідок нічної атаки росіян 4 людини загинуло і ще 4 отримали травми. "Росіяни понад п’ять годин тероризували область комбінованими ударами. Пошкоджено низку об’єктів, зокрема житлові будинки", - пишуть рятувальники. В ОВА уточнили, у Лапаївці, що біля Львова, ворог поцілив по житловій забудові. За попередньою інформацією, внаслідок удару один будинок зруйнований, ще вісім - пошкоджені. Загалом у області травми отримали шестеро людей. На місцях продовжують працювати всі профільні служби, які ліквідовують наслідки удару та надають допомогу людям. Водночас мер Львова Андрій Садовий повідомив, що двоє загиблих - з Лапаївки, що поруч з містом "Внаслідок ворожого удару загинули двоє людей. Ще двоє поранені, зараз у нашій лікарні. 46-річний чоловік отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову. Стан - важкий. 60-річна жінка має забійну рану голови. Стан - середньої тяжкості", - написав він. Раніше повідомлялось про двох загиблих на Львівщині. Масована атака на Україну У ніч на 5 жовтня Росія здійснила масштабну атаку по території України, найбільше постраждали Львів і Львівська область. Близько 04:30 по місту вдарили дрони, а згодом - крилаті ракети, запущені з акваторії Чорного моря. Вранці по Львову було завдано ударів аеробалістичними ракетами "Кинджал", випущеними з літаків МіГ-31, - цього разу окупанти застосували майже всі типи свого озброєння. Під обстріл потрапило й Запоріжжя, де масована атака спричинила відключення електроенергії у десятків тисяч людей. Через пошкодження ліній електропередач частина Черкащини також залишилася без світла. На Івано-Франківщині російські війська вдарили по об’єктах критичної інфраструктури.

Одеський міжнародний кінофестиваль 2025: які фільми стали найкращими й розміри грошових призів 16-й ОМКФ об’єднав українських і європейських кінематографістів та відзначив їхні роботи нагородами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Києві завершився 16-й Одеський міжнародний кінофестиваль, який тривав від 24 вересня по 4 жовтня та зібрав понад сотню фільмів із різних країн. На урочистій церемонії закриття організатори оголосили переможців престижних номінацій. Так, головний приз "Найкращий європейський повнометражний фільм" отримала стрічка "Шість днів навесні" (Six jours ce printemps-là, Франція–Люксембург–Бельгія, режисер Жоакім Лафосс). Автор фільму-переможця забрав додому статуетку "Золотий Дюк". Спеціальний диплом Міжнародного журі дістався українському режисеру Павлу Острікову за роботу "Ти — космос". Саме ця картина за результатами глядацького голосування здобула й Гран-прі фестивалю. Режисер отримав почесну нагороду та грошову премію у розмірі 75 тисяч гривень. У національному документальному конкурсі перемогу здобув фільм "Простий солдат" режисерів Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса, який також отримав статуетку "Золотий Дюк" і 75 тисяч гривень. А Міжнародна федерація кінопреси (FIPRESCI) відзначила роботу ще й дипломом за найкращий український документальний фільм. Водночас спеціальні дипломи журі дісталися стрічкам "Татова колискова" і "Музика буття". У межах індустрійної секції "Film Industry Office" журі також відзначило одразу кілька проєктів. У секції "Development" по 40 тисяч гривень отримали "Золоті лосини" режисера Аркадія Непиталюка та "Заплутані" режисера Івана Орленка. У секції "Work in Progress" переможцем став фільм "Кожна смерть зменшує мене", який отримав 80 тис. грн.  

ДСНС показала зруйнований ударом ЖК "Львівський" під Києвом В результаті масованої атаки РФ найбільших руйнувань зазнав житловий комплекс у Петропавлівській Борщагівці. За інформацією нашого кореспондента, мова йде про ЖК "Львівський". Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС України та очільника Київської ОВА Миколу Калашника. Про це повідомляють Контракти.UA. На місці ворожих ударів продовжуються роботи з ліквідації наслідків, потерпілим надається допомога, зокрема працюють психологи. Дані щодо можливих загиблих уточнюються. Наразі відомо про 27 постраждалих внаслідок ворожого обстрілу Київщини. Бучанський район: постраждало 17 людей. Фастівський район: травмовано 7 осіб. На місцевому підприємстві сталася пожежа, де п'ятеро людей отримали поранення. Також ліквідовано займання приватного домоволодіння. Білоцерківський район: постраждали 3 людини. Тут горіла покрівля багатоквартирного будинку та приватного домоволодіння, пошкоджено 6 автомобілів. Усі постраждалі отримали необхідну допомогу на місці від бригад екстреної медичної допомоги. Руйнування та пожежі зафіксовані також у Обухівському та Бориспільському районах. На місці працюють оперативні служби. Що відомо про обстріл Києва Наразі відомо про влучання та падіння уламків у Святошинському, Дарницькому, Дніпровському, Голосіївському, Оболонському й Солом’янському районах. Станом на зараз підтверджено 13 постраждалих, щонайменше 4 загиблих, серед них 12-річна дівчинка. Пошкоджено будівлю Інституту кардіології, де загинули двоє людей.

Через обстріл Києва пошкоджені житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Є жертви серед цивільного населення. Вночі 28 вересня росіяни масовано обстріляли Київ. Руйнування, потерпілих та загиблих фіксують у Соломʼянському, Святошинському, Голосіївському, Дарницькому та Дніпровському районах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляє ДСНС. Наслідки обстрілу Києва Як повідомили у ДСНС, в Соломʼянському районі влучання прийшлося у п’ятиповерховий будинок. Там з-під завалів деблоковано тіло 12-річної дівчинки. Трьох осіб вдалося врятувати, одна людина травмована. «Пошкоджено також будівлю Інституту кардіології, де загинули двоє людей», — акцентували у Службі. Серед іншого — загоряння двоповерхової нежитлової споруди. До лікарні потрапив чоловік. Пожежу ліквідовано. «За іншими адресами зафіксовано влучання в складську будівлю та приватний житловий будинок, з якого ще до прибуття рятувальників госпіталізували 2 потерпілих з гострою реакцією на стрес», — зазначили у ДСНС. Інші райони: Голосіївський — росіяни поцілили по приватному житловому будинку, сталось часткове руйнування даху та стіни будівлі, без пожежі. За іншою адресою є пошкодження та загоряння ще одного приватного домоволодіння. Пожежу ліквідували, без постраждалих. Святошинський — зафіксовано падіння уламків на відкриту територію; Дніпровський — горіли два припарковані автомобілі, пожежу ліквідовано. Без постраждалих. Дарницький — внаслідок обстрілу пошкоджено будівлю дитячого навчального закладу. Нагадаємо, у ніч проти 28 вересня РФ масовано вдарила по Києву безпілотниками та ракетами. На жаль, є жертви. «За попередньою інформацією, відомо про загибель жінки внаслідок атаки на житловий будинок в Соломʼянському районі. Інформація уточнюється», — написав голова Київської ОВА Тимур Ткаченко. Пізніше стало відомо про трьох загиблих внаслідок атаки. Серед них — 12-річна дівчинка.

Оприлюднено приховані локації столиці: від замку барона Штейнгеля до Київської Сахари. Детальний путівник по місцях, про які не знають більшість туристів. Київ — це не лише відомі туристичні місця. Він приховує безліч атмосферних куточків з історією, які залишаються непомітними для більшості. Навіть корінні кияни часто не знають про ці унікальні локації. Пропонуємо відійти від звичних маршрутів і зануритися в таємничі місця столиці, щоб відкрити для себе новий, нетиповий Київ, який ідеально підходить для прогулянок наодинці чи з друзями. Незвичайні місця в Києві У Києві не так багато замків, як, до прикладу, на Тернопільщині, але все ж вони є, і про деякі ви могли просто не знати. Пропонуємо за нагоди неодмінно відвідати ці незвичайні місця Києва, які не кричать про себе, а з мовчазною гордістю споглядають за містянами та мандрівниками, пише видання «Київ.Info». Топ прихованих замків Києва 1.Замок барона Штейнгеля. Адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 27. 2.Ляльковий театр на горі. Адреса: вул. Грушевського, 1а. 3.Неоготичний замок лікаря Лапинського. Адреса: вул. О. Гончара, 60. 4.Будинок із вежею Тарапуньки. Адреса: вул. Рейтарська 20/24. 5.Замок Барона. Адреса: вул. Ярославів вал, 1. Якщо розраховуєте побачити щось більше, ніж архітектурні пам’ятки, та шукаєте місця в Києві, про які мало хто знає, зверніть увагу на вулицю Золотоворітську. Тут розташований торговий центр, про який точно знають лише обрані! На вул. Золотоворітській, 6а є старовинна садиба, зовні абсолютно нічим непримітна. Втім, усередині ця будівля приховує багато чого незвичайного. Тут вас зустріне музей сучасного мистецтва, секондгенд і безліч шоурумів. Все приправлено сучасним гіпстерським духом і трохи езотерикою. Ще в 19 столітті тут проживав священнослужитель, потім тут було багато установ: садочок, податкова, редакція газети, та тепер це модне місце для художників, стилістів і сучасних інфлюенсерів. Цікаві місця у Києві, де варто побувати Любите проводити час у цікавих місцях і відкривати цей світ з незвичних боків? Радимо відвідати столичні музеї. І хоча на перший погляд, це видається максимально банальним, повірте, ми знайшли музеї, які точно можна додати до рубрики «найцікавіші місця Києва», адже музей — це не завжди про стіни та експонати. Дивні музеї Києва та село в місті - Музей історії туалету. Адреса: вул. Рибальська, 22. - Музей всередині тіла людини. Локація: ТРЦ Блокбастер. - Безкоштовний музей декомунізації. Адреса: вул. Н. Забіли, 11 А. - Музей води. Адреса: вул. Грушевського, 1 В. - Музей-майстерня АРВМ. Адреса: вул. Малопідвальна, 10. - Музей мініатюри Miniland.UA. Найбільший залізничний макет в Україні. Адреса: РЦ Блокбастер, проспект Степана Бандери, 34 В. - Mini Ukraine — парк-музей «Україна в мініатюрі», розташований на території Гідропарку. - Кіносело в Києві. Відвідайте кіностудію FILM.UA, де побачите весь шлях українського кінематографа та телевиробництва. Адреса: вул. Закревського, 22. Якщо ж шукаєте безлюдні місця Києва або локації, де зазвичай досить мало людей, радимо придивитися до покинутих локацій столиці: - Закинуте автобусне депо — максимально незвичне й водночас естетичне місце (Дарниця). - Закинута психіатрична лікарня — недобудована та покинута споруда (Кирилівський Гай). - Опіковий центр — епічний покинутий недобуд (Троєщина). - Завод Радикал (Дарниця). - Закинутий хімічний завод — безлюдне місце в Києві (Видубичі). - Кладовище кранів — маловідоме місце Києва (Видубичі). - Сталінське метро, вул. Лютнева, відмітка на карті «Сталінське метро». - Найстаріший некрополь Києва, де ви знайдете найдавніші склепи та мало людей (Байкове кладовище). - Маловідоме місце для туристів — водоспад Сирецький Гай. вул. Північно-Сирецька, 8а. - Київська Сахара — місце, про яке знають лише місцеві жителі. Зазвичай тут небагато людей, тому вдасться прогулятися на самоті. Затишні локації — невідомі місця Києва 1.Дзеркальне поле — аудіовізуальна інсталяція, яка символізує Дерево Життя, присвячена трагедії Бабиного Яру. Адреса: вулиця Юрія Іллєнка, 46А. 2.Китаїв — місце оточене густим лісом і каскадом озер. Адреса: вул. Китаївська, 15. 3.Мечеть «Ар-Рахма». Адреса: вул. Лук’янівська, 46. 4.Косий капонір — одна з частин історико-архітектурного пам’ятника — музею Київська фортеця. Адреса: вул. Госпітальна, 24. 5.Сирецький віадук — міст, який пролягає на висоті майже 20 метрів над глибоким яром у Сирецькому парку. 6.Дворик Адама і Єви на Подолі. Тут через арку потрапите до оригінального, заплетеного виноградом дворика, а в сусідній арці знайдете дворик з дерев’яною вежею. 7.Кам’яниця Київського війта — місце, де проводять виставки, а у дворику розташований будиночок купців Нечаєвих. 8.На Андріївському узвозі знайдете унікальну галерею у темряві. 9.Не забувайте про панорамні місцини. На Старокиївській горі побачите гарну панораму на місто. 10.А ще секретна панорама для поцілунків є біля Андріївського узвозу. Щоб до неї дістатися, потрібно спуститися Андріївським узвозом і піднятися знаменитими сходами на гору. Добираємося до стовпа з будиночками для птахів і продовжуємо рух за стрілочками, які нанесені по маршруту на стовпчиках. Тут можна подивитися на місто, побачити красу Подолу, пофотографуватися і провести час із коханою людиною.    

У п’ятницю до України приїжджав молодший син короля Великої Британії Чарльза ІІІ — принц Гаррі. Він пробув у Києві весь день і провів його дуже насичено. Серед численних зустрічей у межах співпраці фонду Гаррі Invictus Games Foundation герцог Сассекський зустрівся з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко. Вона провела британському принцу екскурсію будівлею Кабінету міністрів України та показала ті руйнування, які були задані будівлі під час нещодавніх повітряних атак Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. «Мала зустріч із принцом Гаррі під час його поїздки до Києва, показала йому наслідки влучення російського „Іскандеру“ до будівлі Уряду», — написала Юля у підписі під світлинами. «Поговорили про роботу з реабілітації та відновлення ветеранів. Подякувала принцу за підтримку наших українських військових після служби на різних майданчиках, зокрема на „Іграх Нескорених“. Ці міжнародні спортивні змагання для ветеранів принц Гаррі заснував 2014 року. Україна бере у них участь від 2017 року, і від того часу вони стали популярними і серед наших військових. Цього року на Іграх Україну представляла рекордна за розміром збірна із 35 учасників. Тепер наша мрія — Invictus Games має доїхати і до України. Ми маємо для цього всі можливості. Тим більше, що нескореність — це синонім українського духу. І її щодня демонструють наші захисники та захисниці», — написала прем’єр-міністерка у Instagram. Принц Гаррі також відвідав Музей історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами. А завершив свій візит до Києва принц відвідуванням ресторану Євгена Клопотенка, шефкухар пригостив принца борщем і передав заправку для борщу як подарунок. Цікаво тепер, чи ми побачимо, як дружина Гаррі Меган Маркл готує борщ на кухні в їхньому каліфорнійському будинку.

Принц Гаррі сьогодні весь день перебуває у Києві. Вранці герцога Сассекського зустрічала делегація на вокзалі у столиці України. Після цього разом із командою фонду Invictus Games Foundation принц вирушив до Музею історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. З Леді.ТСН поділилася ексклюзивними фотографіями власниця каналу «Все про Роял» Карина Поліщук, яка спеціально приїхала до Музею, щоб побачити принца на власні очі. Поспілкуватися з Гаррі, на жаль, не вдалося, охорона принца не дозволила. Але вона каже, що Гаррі люб’язно спілкувався із запрошеними на зустріч ветеранами, які приїхали з усіх куточків країни, всім приділив час і навіть трохи затримався (на цілих 40 хвилин), щоб привітати тих, хто спізнився на захід. Словом, принц був дуже люб’язний, але обережний. Все ж таки візит до Києва для нього перший, але, сподіваємось, не останній. Герцог Сассекський мав досить повсякденний вигляд — на ньому була чорна сорочка, піджак і темно-сині штани з ременем із тканини. Нагадаємо, місія принца в Україні — детально обговорити нові ініціативи щодо підтримки реабілітації поранених з кінцевою метою надання допомоги в усіх регіонах країни. «Ми не можемо зупинити війну, але ми можемо зробити все можливе, щоб допомогти процесу відновлення. Ми можемо продовжувати олюднювати людей, залучених до цієї війни, і те, через що вони проходять. Ми маємо постійно пам’ятати про це. Сподіваюся, що ця поїздка допоможе людям усвідомити це, тому що легко втратити чутливість до того, що відбувається», — сказав принц журналістам The Guardian під час поїздки до Києва.

У національний прокат вийшов фільм, який відображає символічний портрет України крізь призму творчості митця. Казимир Малевич — постать-міф, яку десятиліттями називали «російським авангардистом». Але його життя і творчість мають інше підґрунтя. Сьогодні його історичне значення повертається не лише через книжки та дослідження, а й через кіно. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Фільм Дар’ї Онищенко «Малевич», який вийшов у широкий український прокат сьогодні, 11 вересня, — це не просто байопік. Це культурний маніфест, який об’єднує мистецтво, ідентичність і сучасний досвід України у війні. Стрічка нагадує: Малевич був не лише автором «Чорного квадрата», а й людиною, глибоко зануреною в український простір. У 1928–1930 роках він працював у Києві: викладав у Художньому інституті, друкувався у журналах «Нова генерація» та «Альманах-Авангард». Саме тут кристалізувалася його пізня теорія. Для західної аудиторії це стає відкриттям: іноземні медіа пишуть, що фільм «коригує історичну несправедливість» і вперше показує художника в українському світлі. Дар’я Онищенко будує фільм як серію «квадратів», кожен з яких розповідає про окремий етап життя Малевича. Така форма перегукується з супрематизмом, але водночас створює ритм, який відчувається як сучасна кіномова. Важливим стає поєднання історії й сьогодення: героїня Соломія бачить «Чорний квадрат» у своїй кімнаті, а сцени війни накладаються на супрематичні образи. Це діалог між минулим і теперішнім, між боротьбою митця за свободу і боротьбою України сьогодні. Стрічку знімали під час повномасштабного вторгнення: оператор працював на передовій, частину сцен знімали в деокупованому Мощуні. Війна тут — не тло, а органічна присутність. Як Малевич свого часу протистояв радянській цензурі, так сучасна Україна протистоїть імперській агресії. Таємниця фільму — в силі акторів. Віталій Ажнов втілює Малевича: строгого, пристрасного, водночас вразливого. Його гра надає митцеві людяності, яку часто гублять у міфології. Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Олексій Горбунов, Олександр Рудинський, Олександр Новіков створюють палітру голосів, що оточують митця: від інтелектуальної конкуренції з Татліним до особистих драматичних історій. Христина Федорак у ролі Софії додає жіночої перспективи та емпатії. Актори з трупи Національного драматичного театру ім. Франка привносять у кіно театральну дисципліну та глибину. Їхня гра робить фільм не лише інтелектуальним, а й емоційним — глядач вірить кожному жесту. На кінофестивалі «Молодість» прем’єра зібрала аншлаг. У Ризі показ фільму поєднали з виставками та лекціями мистецтвознавців, а в Мюнхені стрічку представили на безпековій конференції як приклад культурної дипломатії. Іноземна преса підкреслює: фільм — не лише мистецький, а й політичний жест, що повертає авторство Україні. «Ми знімали цей фільм у час, коли війна змінювала буквально все — від планів продакшну до внутрішнього стану команди. І в цьому є певний парадокс: що складнішими були умови, то сильніше ми відчували, що історія Малевича сьогодні звучить ще актуальніше. Він теж жив у часи, коли за мистецтво можна було втратити свободу. Тому для мене цей фільм — не просто про художника, а про силу залишатися вірним собі навіть у найтемніші часи», — сказала продюсерка фільму Марі Каель. «Малевич» — це кіно, яке говорить водночас двома голосами: голосом митця і голосом країни. Воно нагадує, що за кожною формою стоїть людина і за кожним художником — Батьківщина, яка його сформувала. Історія художника стає історією України, а мистецтво — доказом того, що навіть у найтемніші часи можна творити форму світла.