Буданов проінспектував позиції на Зміїному та газових “вишках” у Чорному морі Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов провів інспекційну поїздку до позицій "Спецпідрозділу Тимур" на острові Зміїний та газовидобувних платформах у Чорному морі. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Головне управління розвідки Міноборони. Про це повідомляють Контракти.UA. Під час візиту він оглянув сили і технічні засоби, залучені до оборони акваторії, зокрема так звані "вишки", які завдяки успішним операціям ГУР та інших підрозділів Збройних сил повернуто під контроль України. У межах поїздки Буданов провів нараду з офіцерами, присвячену подальшим діям у рамках загальної оборонної стратегії країни. Також він нагородив бійців спецпідрозділу за проявлений професіоналізм і мужність у захисті українських територіальних вод у Чорному морі. Крім того, Буданов разом із підлеглими вшанував пам’ять захисників, які загинули під час звільнення Зміїного та інших акваторій від російських окупантів. "Наша дієва боротьба із агресором на морі, на землі і в небі довела усьому світові - згуртована українська нація здатна здолати навіть сильнішого ворога. Хто б що не говорив - лише від нас самих залежить майбутнє України. Боротьба триває", - підкреслив він. Окупація Зміїного Острів Зміїний став символом українського спротиву з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2022 року російські війська захопили острів після авіаційно-бомбового удару та висадки десанту. Захисники Зміїного, серед яких були прикордонники та морські піхотинці, потрапили в полон. Саме тоді весь світ почув легендарну фразу у відповідь на вимогу здатися: "Російський військовий кораблю, іди на**й!". Після кількох місяців окупації, 30 червня 2022 року, українські сили провели успішну операцію зі звільнення Зміїного. Відновлення контролю над островом дозволило Україні посилити безпеку морських шляхів та відновити експорт зерна через Чорне море. За рік після звільнення острова глава Офісу президента Андрій Єрмак показав відео з кадрами звільнення Зміїного.

Центральний автовокзал у Запоріжжі після російської атаки керованими авіабомбами 10 серпня частково зруйновано. Фото понівеченої будівлі вже з'явилися у мережі. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС України та Запорізьку ОВА.Повідомляють Контракти.UA. "За двома адресами вибуховою хвилею та уламками частково зруйновані дві будівлі цивільної інфраструктури, автомобілі та поруч розташовані будинки", - повідомили у ДСНС. Зазначається, що внаслідок атаки постраждало 19 осіб, одну людину рятувальники деблокували з-під завалів. Рятувальні роботи на місці російського теракту тривають. В ДСНС показали фото напівзруйнованої будівлі. В Запорізькій ОВА повідомили, що серед постраждалих в стані середньої тяжкості перебувають чоловіки 24, 38, 39, 41, 56 років та жінки 25 і 77 років. Цих постраждалих довелося ушпиталити. В ОВА також показали фото з місця теракту росіян. Нагадаємо, що російські окупанти ввечері, 10 серпня, вдарили КАБом по Центральному автовокзалу Запоріжжя. Ще один КАБ влучив біля медичної клініки. Внаслідок обстрілу постраждали люди. Станом на 21:00 10 серпня відомо про не менше, ніж 19 постраждалих, тривають рятувальні роботи на місці теракту. Президент України Володимир Зеленський прокоментував російський теракт в Запоріжжі. Глава держави зазначив, що окупанти не хочуть зупиняти вбивства цивільних, вони шукають, як знищити Україну.

Русанівський канал у Києві є улюбленим місцем прогулянок для гостей та мешканців столиці. Завдяки старим фото ми можемо побачити, який вигляд мала ця місцевість, ще відома як "Київська Венеція", у 1980-х роках. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Світлини опублікували у Telegram-каналі спільноти "ТиКиїв". Можна побачити, як виглядала ця локація близько 40 років тому. Погляд у минуле "Рідний Київ. 1980-ті роки І. Потабачний та Р. Якименко", – йдеться в повідомленні. На опублікованих фото можна побачити Русанівський канал, його фонтани, а також човникову станцію неподалік готелю "Славутич", яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Русанівський канал – штучний канал на Дніпрі в межах Києва. Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить із Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у однойменну протоку біля Русанівського метромосту. Загальна довжина каналу – 3500 м. Середня ширина по урізу води – 43 м. Ширина прибережної захисної смуги – 25 м. Серед мешканців столиці ця місцевість також відома як "Київська Венеція". Трохи історії столиці У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. У Києві в певні дні можна побачити незвичайний трамвай. Він не возить пасажирів, а головною його метою та завданням є порятунок колії від спеки. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Софія Ротару на свіжих фото приголомшила молодим виглядом і показала, як гуляла центром Києва. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Софія Ротару вперше за тривалий час опублікувала свіжі фото. Пропонуємо подивитися, який зараз вигляд має артистка. З нагоди особливої дати артистка вперше за тривалий час опублікувала свої свіжі фото в Instagram. Ба більше, співачка продемонструвала, де саме зараз перебуває. До слова, світлини були зроблені в центрі Києва. Так, Софія Ротару попозувала на Скляному мосту. Також артистка прогулювалася Андріївським узвозом та сфотографувалася на тлі Андріївської церкви. Виконавиця для прогулянки обрала білу довгу сукню, а образ доповнювала сонцезахисними окулярами. "Тече вода і минають літа", - підписала світлини співачка. Підписники Софії Ротару почали активно вітати її з днем народження. Деякі користувачі зазначили, що виконавиця має неабияк молодий вигляд. Фани артистки були раді бачити її свіжі фото та ділилися, що сумували за нею. Нагадаємо, нещодавно співак Іво Бобул зізнався, що породичався з родиною Софії Ротару. Виконавець розкрив, як це сталося.

Науковці зробили нове відкриття в межах Окольного міста княжого Володимира на Волині. Унікальну археологічну прикрасу знайшли науковці на Волині. Це давньоруське намисто зі 289 скляних намистин. 288 із них мають жовто-бурштинове забарвлення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Фото прикраси та його історію оприлюднив Віктор Баюк - директор адміністрації державного історико-культурного заповідника у Луцьку. Улітку 2025 року під час археологічних розкопок на території Окольного міста середньовічного Володимира-Волинського, датованого кінцем XII-початком XIII століття, археологи виявили унікальну знахідку — намисто зі скла, що, ймовірно, належало давньоруській жінці. Унікальний артефакт складається з 289 скляних намистин: 288 із них мають жовто-бурштинове забарвлення, ще одна вирізняється ніжно-блакитним кольором. Діаметр кожної з намистинок варіюється від 0,4 до 0,6 см; усі вони мають наскрізні отвори, що дозволяли нанизувати їх на нитку. Комплект зберігся у повному вигляді: довжина нитки сягає 120 см, а загальна вага прикраси становить 103 грами, тобто в середньому 0,35 грама на одну одиницю. Після наукового опрацювання та введення у науковий обіг артефакт поповнить фонди Володимирського історичного музею. А згодом — виготовлення копій цієї прикраси у натуральну величину — як сучасного сувеніра у стилі княжої епохи. Нагадаємо, раніше йшлося про унікальне відкриття у гробниці невідомого принца — «двері у потойбічний світ».

Історична Одеса постає зовсім інакшою на світлинах XIX–початку XX століття. Завдяки рідкісним фотографіям та літографіям можна простежити, яким було місто понад сто років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. У мережі з’явилася добірка архівних зображень, що дають змогу зазирнути у минуле. Серед них – кадри міських споруд, вулиць, ринків та парків, багато з яких уже не існує. На одній із фотографій зафіксовано будівлю Міської публічної бібліотеки – нині це приміщення Археологічного музею. Інше зображення демонструє лікарню на Куяльницькому лимані (відомому тоді як Андріївський), де в ті часи діяли оздоровчі програми, а на водах лиману здійснювали прогулянки на човнах. Також на фото можна побачити парк на Хаджибейському лимані поблизу кінцевої зупинки очеретяного трамвая. Раніше там функціонувала велика грязелікарня, нині ж залишилися лише санаторій і очерети. Серед житлових районів на світлинах представлена Слобідка-Романівка. Зокрема, вулиця Міська вважалася однією з наймальовничіших. У цьому районі також розташовувався храм Вознесіння Господнього, який не зберігся. Окреме місце в добірці посідає рання літографія з видом на пам’ятник герцогу де Рішельє (Дюку), встановлений у першій половині XIX століття. Також можна побачити фотографію Оперного театру наприкінці XIX століття, який зберіг свій архітектурний вигляд донині. Історичний інтерес становить і фото Товкучого ринку на Прохоровській площі – місця активної торгівлі одягом, взуттям та металевими виробами. Ще одне рідкісне зображення – пам’ятник генерал-ад’ютанту Федору Радецькому, що раніше стояв на Першому міському кладовищі. Сьогодні на його місці розташовані Преображенський парк і зоопарк. Саме кладовище колись вважалося архітектурною пам’яткою з великою кількістю склепів і монументів, знищених у 1936–1937 роках. Завершує добірку знімок місця, де нині облаштований Стамбульський парк. Раніше OBOZ.UA розповідав, якими були відомі історичні пам’ятки Львова у 1930-х роках.

Росіяни протягом ночі випустили понад 300 дронів і щонайменше 8 ракет. Основною ціллю стала столиця. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського. Повідомляють Контракти.UA. Президент зауважив, що від ночі на місцях російських ракетно-дронових ударів працюють рятувальники, пожежники, медики та усі необхідні служби. За його словами, постраждали Дніпровщина, Полтавщина, Сумщина, Миколаївщина, Київська область. Столиця була основною ціллю масованого обстрілу. Як наслідок ворожої атаки є численні пошкодження житлової інфраструктури, а в одному зі спальних районів у багатоповерхівці зруйновано цілий під’їзд. "Станом на зараз відомо про шістьох загиблих, серед них шестирічний хлопчик і його мама. Мої співчуття всім рідним та близьким. Також відомо про десятки постраждалих людей, кожному й кожній надається необхідна допомога", - зауважив Зеленський. Президент підкреслив, що для цієї атаки окупанти використали більш ніж 300 дронів і 8 ракет. "Робимо все, щоб максимально реалізувати всі домовленості для захисту наших людей, щоб кожен контракт працював для захисту життя.Сьогодні світ знову побачив російську відповідь на наше з Америкою та Європою бажання миру. Нові показові вбивства. Тому мир без сили неможливий", - зазначив він. Зеленський наголосив, що в партнерів є всі інструменти аби примусити Москву до миру та змусити сісти за справжній стіл переговорів. "Розраховуємо, що все, що зараз озвучується Америкою та Європою для цього, буде реалізовано", - додав він. Комбінований обстріл Києва 31 липня У ніч на 31 липня Київ зазнав комбінованого удару з боку Росії: по місту били ракетами та дронами-камікадзе. Унаслідок атаки зафіксовані влучання по житлових будинках, є загиблі та десятки поранених. Найбільше постраждали Святошинський і Солом'янський райони. Також пошкодження зафіксовані в Голосіївському та Шевченківському районах столиці. Через обстріли у місті перекрили низку вулиць і проспектів. Рух тролейбусів на маршруті №27 тимчасово обмежено — транспорт курсує лише до Домобудівного комбінату №3. Відомо також, що поранень зазнали троє поліцейських, які прямували на виклик. Їх доправили до лікарні.

Археологи виявили точне розташування Хаджибейського замку в центрі Одеси. Фортеця стояла між пам’ятником Дюку та фунікулером. В Одесі археологи поставили крапку в майже 200-річній науковій суперечці: точне місце розташування османської фортеці Хаджибей остаточно встановлено. Руїни укріплень виявили у центрі міста — між пам’ятником Дюку, фунікулером і південними алеями Приморського бульвару. Розкопки проводили фахівці Інституту археології НАН України спільно з Університетом Ушинського. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про відкриття повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон. Дослідники знайшли фронтальну стіну артилерійської батареї XVIII століття, що була прибудована до замку з боку моря. Виявлені конструкції — це фрагменти оборонної споруди, яку підірвали війська Російської імперії після захоплення 1789 року, а згодом остаточно розібрали на будматеріали. Під час розкопок зафіксовано і кутовий стик двох стін, а також сліди демонтажу куртин і потужні нашарування османської кераміки, бронзових виробів і капітелей. Унікальність полягає в тому, що частина оборонних мурів упиралася в античний культурний шар V століття до н.е., пов’язаний із давньогрецьким поселенням Гавань Істріан. Археологи також виявили залишки генуезької факторії XIV століття — фортеці Джинестра. Розкопки підтвердили і припущення, що плато з висотою +32 м мало стратегічне значення — забезпечувало контроль над гаванню й гирлами двох балок: Військової та Карантинної. На картах XVIII століття ця територія позначалася як ключова для оборони міста. За оцінкою фахівців, сама батарея з’явилася пізніше основного замку — коли османи отримали далекобійні гармати. Повністю дослідити капітальні споруди фортеці, на кшталт веж і внутрішніх укріплень, ще належить. Археологи вже локалізували зону пошуків і планують подальші дослідження. Ще 2021 року георадар показав аномалії на Приморському бульварі — і тепер розкопки підтвердили, що під пам’ятником Дюку збереглися залишки Хаджибейської фортеці. Науковці вважають, що це відкриття підтверджує тісний зв’язок Одеси з античним, османським та європейським минулим. Нагадаємо, в Києві показали унікальну шаблю XVIII століття, що розповідає історію державотворення. Раніше ми писали, що в Києві на перетині вулиць Глибочицької та Січових Стрільців під час дорожніх робіт виявили бруківку середини XIX століття.  

Не всі замки України потрапили у туристичні путівники. Деякі з них і досі зберігають тишу, таємничість і справжню історичну ауру. Наша країна багата на найкрасивіші маловідомі замки, де ще немає натовпів - і саме тому їх варто відвідати вже зараз. Які замки в Україні приховані від очей туристів, розповідає РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA. Скалатський замок, Тернопільська область Невеликий, але автентичний замок 17 століття з чотирма кам’яними баштами. Попри реставрацію, він досі не має туристичної інфраструктури. Тут можна спокійно пройтися старовинним подвір’ям і уявити себе оборонцем давнього форпосту. Сидорівський замок, Тернопільська область Цей замок часто називають українським Нойшванштайном через його казковий вигляд. Руїни розташовані на пагорбі посеред мальовничих полів і залишають відчуття занурення в іншу епоху. Сюди рідко навідуються навіть місцеві - і саме у цьому його цінність. Підгорецький замок, Львівська область Хоча і знайомий поціновувачам архітектури, для масового туриста замок досі залишається "білою плямою". Його ще називають "українським Версалем" за пишність і планування. Проте він майже завжди стоїть у тиші - і це рідкісна можливість побачити палац без натовпу. Новомалинський замок, Рівненська область Цей замок - приклад поєднання оборонної та житлової архітектури. Залишки башт, підземелля та давній млин надають йому містичності. І хоча руїни частково заросли, це лише додає шарму. Туристична інфраструктура відсутня, але місцеві залюбки розкажуть легенди. Кудринецький замок, Тернопільська область Схований серед пагорбів села Кудринці, цей замок був збудований у 17 столітті як оборонна фортеця. Збереглися частини мурів і вежа, з яких відкривається краєвид на сільську місцевість. Попри гарну збереженість, замок залишається практично безлюдним - тому тут ідеально тихо для неспішного дослідження. Червоногородський замок, Тернопільська область Мальовничі руїни замку в урочищі над річкою Джурин. Поруч - найвищий рівнинний водоспад України. Попри унікальність місця, дістатися сюди складно, а тому туристів обмаль. Але саме це створює ідеальні умови для спокійного відпочинку серед історії й природи.

У Києво-Печерській лаврі показали рідкісну шаблю XVIII століття з гравюрами Кревської унії, Грюнвальдської битви та інших подій. Артефакт розкриває історію державотворення та козацької традиції. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. На виставці “Мазепа. Стратегія європейської України” у Києво-Печерській лаврі представили унікальну шаблю середини XVIII століття, яка не призначалася для бою. Її завданням було не вражати ворога, а зберігати памʼять про ключові історичні події, що формували уявлення про державу як простір права, рівності та спільного управління. Про це повідомляє пресслужба заповідника. Клинок виготовив невідомий майстер. Срібні платини на піхвах шаблі прикрашено гравюрами, що зображають Кревську унію 1385 року, переможну Грюнвальдську битву 1410-го, Люблінську унію 1569-го та вступ Болеслава Хороброго до Києва 1018 року. Саме ця послідовність візуально формує історичну спадкоємність та ідею політичної єдності. Артефакт зберігається у фондах Національного музею історії України й розміщений на виставці поруч із шаблею гетьмана Івана Мазепи та клинком кримського хана Сагіб Ґерея. Як пояснюють фахівці, така композиція ілюструє, що політична культура Гетьманщини не виникла на порожньому місці, а спиралася на багатовіковий досвід унійної доби Речі Посполитої. “Цей артефакт уособлює тяглість політичної традиції. Державність Гетьманщини не виникла з нуля – вона спиралася на унійний досвід Речі Посполитої. Тому шабля-меморія – не просто історичний предмет, а символ культурної спадковості, важливий не менше, ніж бойова зброя”, – зазначають історики. Раніше повідомлялось, що під час ремонту на перехресті вулиць Глибочицької та Січових Стрільців у Києві робітники натрапили на бруківку, що походить із середини XIX століття. Історичне мощення тривалий час залишалося прихованим під шарами сучасного асфальту.